Стефурак Олена Едуардівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стефурак Олена Едуардівна
Олена Стефурак
Народилася 19 травня 1988(1988-05-19) (35 років)
Громадянство Україна
Діяльність

журналіст, волонтер, Помічник народного депутата Наталії Веселової

Кандидат до Верховної Ради України
Партія Сила людей

Стефурак Олена Едуардівна (нар. 19 травня 1988, м. Київ) — журналістка, волонтерка, член партії “Сила Людей”, помічниця народної депутатки Наталії Веселової, кандидатка на позачергових виборах до Верховної Ради України у 2019 році по одномандатному виборчому округу №213 у м. Київ.[1][2] До шлюбу — Олена Стаднік.[3]

Біографія[ред. | ред. код]

Член партії “Сила Людей”, яка входить до Альянсу лібералів та демократів Європи.[4]

Член ВМГО “Європейська молодь України”, яка входить до об'єднання Європейської ліберальної молоді (European Liberal Youth, LYMEC) та Міжнародної федерації ліберальної молоді (International Federation of Liberal Youth, IFLRY). Співзасновниця та повний член Національної молодіжної ради України.

Займає позиції лібералізму та активного відстоювання прав людини, виступає за євроатлантичну інтеграцію України, при цьому враховуючи досягнення українського націоналізму та патріотизму.[5]

Євромайдан[ред. | ред. код]

З 22 листопада 2013 року активна учасниця Революції Гідності.[6]

Співзасновниця 38 Сотні імені загиблого Устима Голоднюка. Одним з найпопулярніших дописів про Майдан 2014 року стала стаття про смерть Героя України Устима Голоднюка:[7]

На момент побиття студентів намагалася протидіяти незаконним діям спецпризначенців.[8]

Одна з очевидців, які задіяні у фільмі “Зима у вогні”.[9]

Війна на сході України[ред. | ред. код]

У червні 2014 року писала про окупований Крим. Співпрацювала з проукраїнськими активістами в м. Ялта.[10]

Допомагала волонтерам у військових госпіталях.[11]

Підтримує тісні контакти з майданівцями, ГО "Родина Героїв "Небесної Сотні". Писала про суди над спецпризначенцями, які брали участь у силовому розгоні Майдану.[12]

У квітні 2014 року підтримала Марш Єдності у Харкові. Писала про побиття проукраїнських активістів харківським Беркутом на межі Харківської та Полтавської областей.

У 2014-2015 роках, як волонтерка та журналістка, допомагала військовим, працювала в зоні АТО.[13][14][15]

Працювала репортеркою у ІА “Українські Новини” та прес-секретаркою Міністерства надзвичайних ситуацій.[16]

У 2017 році посіла посаду прес-секретаря в Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України.[17]

Як помічниця народного депутата працювала над питаннями захисту прав ВПО, людей, які проживають на окупованих територіях та уздовж лінії розмежування, бійців АТО та проблемами реінтеграції Донбасу.[18]

Разом з ГО “Регіональне об’єднання молоді” займалася організацією низки тренінгів про журналістику розслідувань.[18]

Сім’я[ред. | ред. код]

  • Син — Олег Стефурак, 2 роки.
  • Чоловік — Василь Стефурак, військовослужбовець, атовець, доброволець 25 батальйону “Київська Русь-2”. Закінчив Львівську академію сухопутних військ ім. П. Сагайдачного.
  • Батько — Степан Стефурак, військовослужбовець, атовець, 72 бригада.

У 2019 році Василь Стефурак отримав звання лейтенанта.[20]

Освіта[ред. | ред. код]

2010 — Національний університет “Києво-Могилянська академія”. Факультет гуманітарних наук, спеціальність культурологія. (Дідюк Олена Едуардівна)[21]

2012 — Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, Інститут екранних мистецтв, спеціальність "кінознавство".[22][неавторитетне джерело]

2011 — Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. Інститут філософської освіти та науки, спеціальність "культурологія".[22][неавторитетне джерело]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Цензор.НЕТ. Прошу репост: СТЕФУРАК існує. 213 округ. Троєщина. Київ. Дім (рос.). Цензор.НЕТ. Процитовано 2 липня 2019.
  2. Центральна виборча комісія України - WWW відображення ІАС "Вибори народних депутатів України 2019". www.cvk.gov.ua. Процитовано 2 липня 2019.
  3. Gazeta.ua (6 березня 2016). Боєць та волонтерка побралися 29 лютого (укр.). Gazeta.ua. Процитовано 2 липня 2019.
  4. Home | 2019 European election results | European Parliament (англ.). https://election-results.eu/. Процитовано 2 липня 2019.
  5. Цензор.НЕТ. Украинский национализм: ветер юго-восточный, возможны шквалы (рос.). Цензор.НЕТ. Процитовано 2 липня 2019.
  6. Цензор.НЕТ. Если бы я снимала кино о Майдане... (рос.). Цензор.НЕТ. Процитовано 2 липня 2019.
  7. Цензор.НЕТ. 40 дней по Устыму, или 400 км туда и обратно (рос.). Цензор.НЕТ. Процитовано 2 липня 2019.
  8. Опір хлопців, славнозвісні “головешки”, врятували мені життя, — волонтерка про розгін Майдану. 24 Канал. Процитовано 2 липня 2019.
  9. Winter on Fire: Ukraine's Fight for Freedom | Netflix Official Site (англ.). www.netflix.com. Процитовано 2 липня 2019.
  10. Цензор.НЕТ. Ялта: Добро пожаловать, или Посторонним вход воспрещен (рос.). Цензор.НЕТ. Процитовано 2 липня 2019.
  11. Цензор.НЕТ. Герои из госпиталя на Печерске (рос.). Цензор.НЕТ. Процитовано 2 липня 2019.
  12. Цензор.НЕТ. Судят не убийц. Судят Небесную Сотню (рос.). Цензор.НЕТ. Процитовано 2 липня 2019.
  13. Пески: зона отчуждения. Українська правда _Життя. Процитовано 4 липня 2019.
  14. Обычная война в обычном украинском селе. Українська правда _Життя. Процитовано 4 липня 2019.
  15. В роли киборгов живые люди. Видео. Українська правда _Життя. Процитовано 4 липня 2019.
  16. На допомогу українським рятувальникам прийшли лінгвісти НУЦЗУ. Відеорепортаж телеканалу ОТБ | Новини | Науково-освітній портал ВУЗів Державної служби України з надзвичайних ситуацій. www.edu-mns.org.ua. Процитовано 2 липня 2019.
  17. Увага! Оголошено результати конкурсу! (ua) . mtot.gov.ua. 29 березня 2017. Процитовано 2 липня 2019.
  18. а б Забота о ВПЛ - это не только о них самих, а и о сохранении страны, - инициаторы петиции к президенту | Громадське радио (рос.). Громадське радіо. Процитовано 2 липня 2019.
  19. Сьогодні відбудеться нагородження Народних Героїв України в Івано-Франківську
  20. В Академії сухопутних військ випустили офіцерів Збройних Сил України (укр.). інформаційне агентство Syla.News. 16 червня 2019. Архів оригіналу за 2 липня 2019. Процитовано 2 липня 2019.
  21. НУ.
  22. а б Резюме «Журналист» (укр.). www.work.ua. Архів оригіналу за 2 липня 2019. Процитовано 2 липня 2019.