Стецівка (Черкаський район)
село Стецівка | |
---|---|
![]() | |
Країна | ![]() |
Область | Черкаська область |
Район | Черкаський район |
Громада | Чигиринська міська громада |
Облікова картка | Стецівка |
Основні дані | |
Засноване | 17 століття |
Населення | 1347 (на 01.01.2007)[1] |
Територія | 74 км²[2] |
Поштовий індекс | 20914 |
Телефонний код | +380 4730 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°02′26″ пн. ш. 32°46′10″ сх. д.H G O |
Середня висота над рівнем моря |
134 м |
Водойми | р. Чутка, р. Тясмин, Яр Берестовий |
Відстань до обласного центру |
67,3 (фізична) км [3] 75 (автошляхами) км |
Відстань до районного центру |
11 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | м. Чигирин |
Карта | |
Мапа | |
![]() | |
|
Стеці́вка — українське село у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Чигиринській міській громаді. Населення — 1548 осіб (2763 у 1972 році).
Розташування[ред. | ред. код]
Село розташоване по правому березі річки Тясмин за 11 км від центру громади — міста Чигирин та за 75 км від районного та обласного центру — міста Черкаси. Неподалік села проходить автошлях Р10.
На півночі межує з селом Вітове, на півдні з селами Калантаїв, Семигір'я, Глинськ та Сніжкове Кіровоградської області. У селі Яр Берестовий впадає у річку Чутку.
Історія[ред. | ред. код]
Село було засноване у 17 столітті.
Станом на 1886 рік у селі, центрі Стецівської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії, мешкало 3861 особа, налічувалось 728 дворових господарств, існували школа, поштова станція, 2 лавки[4]. За 8 верст — винокуренний завод.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 4724 осіб (2371 чоловічої статі та 2353 — жіночої), з яких 4661 — православної віри[5].
Село Стецівка неодноразово згадується в автобіографічному романі Юрія Горліса-Горського (1898—1946) «Холодний Яр» (1932 р.):
— Брати-громадяне! Ворог вирвав із наших лав одного з найкращих борців, але не піддавайтеся справедливій жадобі помсти! Хай пам'ять про Івана Компанійця вічно живе в наших серцях. Залишимо мертвого мертвим, а живе діло — для живих! Скільки разів терпіла Україна поразку і страшну руїну через те, що сини її билися між собою в час, коли на неї насувався ворог ззовні! Про це стара гетьманська столиця, на яку ви збираєтеся, могла б найбільше оповісти… Тепер на Україну насунувся страшний ворог, який руйнує і обдирає наш край, безправно вбиває тисячі й тисячі наших людей… Але з очей селян спадає полуда і Україна буде боротися, щоб повернути те, що так нерозумно віддала. Ми зможемо перемогти тільки єдністю, дружним ударом на ворога! А коцурівщина сама загине, бо вона не має під собою ґрунту! Селяни Суботова чи Стецівки підуть разом із нами, коли вийдуть з-під впливу купи авантюрників, коли побачать, що це єдиний шлях до рятунку. Не з ними, засліпленими, нам боротися, щоб тішити цим ворога! Розходьтеся спокійно по домах! Готуйте і бережіть зброю! Будьте готові кожної хвилини стати під чорний прапор Холодного Яру на захист своїх прав і України! Мусимо вернути їй радість і славу! Зірвалося і довго не змовкало могутнє «Слава!». Коли люди вже замовкли, той гук ще деякий час повторювали яри…
Автор описує виступ 1920 року стецівчан проти більшовицьких зайд (село було спалене, від рук російських карателів загинуло чимало стецівчан). Ю. Горліс-Горський зазначає, що на час національно-визвольної війни в Україні 1918—1923 років Стецівка, як і сусіднє c.Семигір'я, вважалися дуже великими селами.
9 серпня 1941 року німецькі війська окупували село. 9 грудня 1943 року воно було відвойоване совєтами. 54 мешканці села, що воювали на фронтах Другої світової війни нагороджені орденами і медалями. На території села є братська могила та пам'ятник 352 загиблим воїнам-односельчанам.
За радянської влади в селі працював колгосп ім. Жданова, що обробляв 4483 га землі, в тому числі 3352 га орної.
Станом на 1972 рік у селі була середня школа, клуб, 3 бібліотеки, книжковий фонд яких становив 25 600 примірників, стаціонарна кіноустановка, побутовий комбінат, медпункт, дитячі ясла, 6 магазинів, відділення зв'язку.
Населення[ред. | ред. код]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,22% |
російська | 2,46% |
інші/не вказали | 0,32% |
Визначні пам'ятки та культура[ред. | ред. код]
На території сільради виявлено скарб крем'яних знарядь бронзової доби, два поселення черняхівської культури та десять курганів скіфсько-сарматської доби. У 1956 році археологічна експедиція О. І. Тереножкіна виявила слов'янське поселення поблизу Стецівки. У селі знаходиться Свято-Троїцька церква Православної Церкви України.
Музеї[ред. | ред. код]
- Стецівський краєзнавчий музей — відкрито в 1967 році. У 1970 році в ньому налічувалося 2300 експонатів, серед яких 800 унікальних книг, частина знайдених у цій місцевості скарбів, зразки вогнепальної й холодної зброї, нагороди односельчан. В результаті експедицій по сільських околицях було знайдено предмети кам'яної й бронзової епох, скіфського періоду, прикраси слов'ян, речі давнього Херсонесу.
- Стецівський музей млинарства — є частиною етнографічно-туристичного комплексу «Козацький хутір». Тут є дерев'яна церква 18 століття, будинок старости, шинок, стайня.
Природоохоронні території[ред. | ред. код]
Освіта[ред. | ред. код]
У селі є загальноосвітня школа I—III ступенів, сільський клуб, бібліотека.
Відомі люди[ред. | ред. код]
У селі народились:
- Іванов Іван Федорович (* 28 травня 1924 — † 9 листопада 1950) — повний кавалер ордена Слави[7].
- Козаков Григорій Тимофійович (1947—2009) — український тележурналіст, Заслужений журналіст України.
- Буряк Ганна Панасівна — депутат Верховної Ради УРСР 8—9-го скликань.
Фотогалерея[ред. | ред. код]
-
Автобусна зупинка
-
Пам'ятник Данилу Вербовому
-
Краєзнавчий музей
-
Братська могила
-
Обеліск Слави
-
скансен "Козацький хутір" (Миколаївська церква з села Драбівці)
-
Етнографічний комплекс «Козацький хутір»
-
Етнографічний комплекс «Козацький хутір»
-
Етнографічний комплекс «Козацький хутір»
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Сторінка Чигиринської районної ради. Архів оригіналу за 3 серпня 2008. Процитовано 17 травня 2008.
- ↑ who-is-who.com.ua. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 12 червня 2007.
- ↑ maps.vlasenko.net(рос.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-259)
- ↑ https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
- ↑ www.warheroes.ru(рос.)
Література[ред. | ред. код]
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стецівка (Черкаський район) |
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
|
|
|
![]() |
Це незавершена стаття з географії Черкаської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Населені пункти Чигиринського району
- Населені пункти Черкаського району
- Олександрійський повіт
- Населені пункти над Тясмином
- Стецівка (Чигиринський район)
- Села Черкаської області
- Пам'ятки бронзової доби України
- Городища Черняхівської культури
- Скіфські кургани Черкаської області
- Сарматські кургани України
- Руські городища Черкаської області
- Населені пункти України, засновані в XVII столітті