Стечкін Сергій Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стечкін Сергій Борисович
Народився 6 вересня 1920(1920-09-06)
Москва, Російська СФРР
Помер 22 листопада 1995(1995-11-22) (75 років)
Москва, Росія
Поховання Новодівочий цвинтар
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Діяльність математик, викладач університету
Alma mater Новгородський державний університет імені М. І. Лобачевського (1939), Московський державний університет імені Ломоносова (1944) і механіко-математичний факультет МДУd
Сфера інтересів Теорія функцій, Теорія наближень, теорія чисел, оптимізація і математика
Заклад Математичний інститут імені Стєклова і Московський державний університет імені Ломоносова
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Вчителі Dmitrii Menshovd
Аспіранти, докторанти Nikolay Andreyevd, Yurii Nikolaevich Subbotind, Sergei Konyagind, Alexander Garkavid і Sun Yongshengd
Рід Q4442538?
Батько Boris Stechkind

Сергій Борисович Стечкін (нар. 6 вересня 1920(19200906), Москва — пом. 22 листопада 1995, там же) — радянський і російський математик, доктор фізико-математичних наук (1958), професор МДУ, засновник наукової школи в теорії функцій.

Життя і робота[ред. | ред. код]

Народився 6 вересня 1920 року в Москві. Його батьком був Борис Сергійович Стечкін, інженер, професор, академік АН СРСР, засновник теорії реактивних двигунів, а також і самих двигунів. Дідом — російський письменник-фантаст Сергій Якович Соломін (справжнє прізвище — Стечкін).

У 1938 році закінчив середню школу № 59 в Москві. У тому ж році вступив на фізико-математичний факультет Горьковського державного університету (вступити до МДУ не зміг через репресії батька), але вже в наступному році перевівся на другий курс механіко-математичного факультету МДУ, який закінчив у 1944 р. У 19441947 роках С. Б. Стечкін навчався в аспірантурі мехмату МДУ. З 1 листопада 1947 року працював асистентом кафедри математики фізико-технічного факультету МДУ. У 1948 році С. Б. Стечкін (під керівництвом Д. Є. Меньшова) захистив в МДУ, кандидатську дисертацію на тему «Про порядок найкращих наближень безперервних функцій». Крім Д. Е. Меньшова, на Стечкіна справили сильне наукове вплив А. Н. Колмогоров, Н. К. Барі і С. Н. Бернштейн.

Після аспірантури два роки працював у науково-дослідному інституті Академії артилерійських наук, а з 1949 року — в Математичному інституті імені В. А. Стеклова (відділ теорії функцій). У 1958 році С. Б. Стечкін захистив докторську дисертацію «Дослідження з теорії степеневих та тригонометричних рядів». До кінця життя С. Б. Стечкін працював у Математичному інституті імені В. А. Стєклова і на механіко-математичному факультеті Московського державного університету ім. М. В. Ломоносова.

Сергій Борисович — засновник (1956 рік) і перший директор Свердловського відділення Математичного інституту ім. В. А. Стеклова, згодом перетворилася в Інститут математики і механіки Уральського відділення РАН (ІММ УрО РАН). Він курував проектування і зведення будівлі Інституту, займаного ним донині. У 1967 році Стечкін повернувся до Москви, де став засновником нового журналу «Математичні замітки» Академії наук СРСР і більше 20 років був головним редактором цього журналу.

Нагороджений Золотою медаллю імені П. Л. Чебишева РАН в 1993 році.

С. Б. Стечкін був одружений з Катериною Іванівною Стечкіною (Трифоновою) з 1949 року. Вони виховали сина Бориса (нар. 1950 року); на початку сімдесятих років шлюб розпався. У 1978 році Сергій Борисович знову одружився (дружина — Тетяна Василівна Радославова, математик, працює в МДУ) і мав у другому шлюбі двох дочок.

Помер 22 листопада 1995 року у Москві після чотирьох місяців курсу лікування від важкої хвороби.

Сфера наукових інтересів[ред. | ред. код]

  • Теорія наближень
    • лінійні методи наближення
    • нерівності типу Джексона-Стєчкіна
    • нерівності Віртінгера
    • тригонометричні ряди і ортогональні
    • екстремальні задачі
    • геометричні задачі
  • Теорія чисел

Основний внесок до математики[ред. | ред. код]

Сергій Борисович Стечкін узагальнив прямі і зворотні теореми теорії наближень на модулі неперервності довільного порядку, продовжив дослідження Андрія Колмогорова за поперечниками і знайшов точні порядки таких поперечників у рівномірній метриці для класів функцій з обмеженою старшої похідної. Великий цикл робіт С. Б. Стечкіна присвячений збіжності, абсолютної збіжності і сумам тригонометричних і більш загальних ортогональних рядів. Зокрема, ним знайдений критерій абсолютної збіжності ряду з коефіцієнтів Фур'є індивідуальної функції.

С. Б. Стечкін і його школа зробили внесок до теорії некоректних задач, побудувавши теорію найкращих наближень необмежених операторів обмеженими.

Спільно з Миколою Єфімовим Сергій Стечкін розробив геометричну теорію наближень у банахів простір. При цьому було введено ряд нових аппроксімативних понять, які виявилися корисними і в інших питаннях. Зокрема, він показав, що оператор метричної проекції на замкнуту множину в однозначна в більшості точок, тобто множину точок, які мають більше однієї найближеної в цьому компакті мають першу категорію Бера[1].

Сергій Стечкин встановив нову логарифмічну оцінку для нулів дзета-функції Рімана.

Сергій Стечкін — автор першої російськомовної монографії з наближення функцій сплайнами (спільно з Юрієм Суботіним), яка сприяла розвитку досліджень і використання сплайнів в обчислювальній математиці.

Під керівництвом Стечкіна більше 30 математиків захистили кандидатські дисертації, багато з них вже мають своїх учнів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. S. Stechkin, Approximative properties of subsets of Banach spaces, Rev. Roumaine Math. Pures Appl. 8 (1963), 5-8 (Russian)

Посилання[ред. | ред. код]