Стибарсен
| Стибарсен | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений (А)[d][1] |
| IMA-номер | IMA1982 s.p. |
| Абревіатура | Sbr[2] |
| Хімічна формула | SbAs |
| Nickel-Strunz 10 | 1.CA.05 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | тригональна сингонія[3] |
| Просторова група | кристалографічна група 166d[3] |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь |
стибій (латина)[4], арсен[4] |
| Типова місцевість | Varuträskd[4] |
 Стибарсен у Вікісховищі | |
Стибарсен або альмоніт є природною формою антимоніду арсену (AsSb) або арсеніду стибію (SbAs). Назва «стибарсен», власне, походить від назв хімічних елементів, з яких складається мінерал, тоді як альмоніт походить від місцевості Монетьєр-Альмон у Франції, де був відкритий мінерал.[5]
Стибарсен знайдений у рудних жилах в Альмоні (Ізер, Франція), у Вальтелліні (Італія), у Комсток-Лоуді (Невада) та в літієвих пегматитах у Варутреску (Швеція). Стибарсен часто змішаний з чистим арсеном або стибієм,[6] і в оригінальному описі 1941 року пропонувалося використовувати назву «стибарсен» для AsSb та «альмоніт» для сумішей.[7] З 1982 року Міжнародна мінералогічна асоціація вважає «стибарсен» правильною назвою мінералу.[8]
Структура[ред. | ред. код]
Стибарсен має таку ж кристалічну структуру, як арсен і стибій, з проміжними значеннями параметрів ґратки. Ця структура (просторова група R3m № 166) по-різному описується як гексагональна, тригональна та ромбоедрична через перекриття між цими термінами. Моделювання інтенсивності дифракції рентгенівських променів показує, що атоми Sb і As утворюють упорядковані (або частково впорядковані) підґратки в SbAs.[8] Атоми розташовані у вигляді деформованих графітоподібних листів, які простягаються перпендикулярно осі c. Слабке зчеплення між листами пояснює відносно низьку твердість As, Sb і AsSb.
| Мінерал | а (нм) | c (нм) | ρ (г/см3) | Посилання |
|---|---|---|---|---|
| As | 0,376 | 1,055 | 5,78 | [9] |
| AsSb | 0,4025 | 1,084 | 6.37 | [8] |
| Sb | 0,43056 | 1,125 | 6.72 | [10] |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (July 2021) — 2021.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б mineralienatlas.de
- ↑ а б в Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ Allemontite.
- ↑ allemontite.
- ↑ Michael Fleischer «New mineral names» American Mineralogist 26 (1941) 456
- ↑ а б в Peter Bayliss Crystal chemistry and crystallography of some minerals in the tetradymite group American Mineralogist, 76 (1991) 257—265
- ↑ Kikegawa, Takumi; Iwasaki, Hiroshi (1987). Pressure-Induced Rhombohedral-Simple Cubic Structural Phase Transition in As. Journal of the Physical Society of Japan. 56 (10): 3417. Bibcode:1987JPSJ...56.3417K. doi:10.1143/JPSJ.56.3417.
- ↑ Kim, Won-Sa (1997). Solid state phase equilibria in the Pt–Sb–Te system. Journal of Alloys and Compounds. 252 (1–2): 166—171. doi:10.1016/S0925-8388(96)02709-0.