Стилуеліт
| Стилуеліт | |
|---|---|
-33971.jpg) | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений, перейменований (Rn)[d][1][2] |
| IMA-номер | IMA1987 s.p. |
| Абревіатура | Swl-Ce[3] |
| Хімічна формула | (Ce,La,Ca)BSiO₅ |
| Nickel-Strunz 10 | 9.AJ.25 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | тригональна сингонія |
| Колір риси | білий |
 Стилуеліт у Вікісховищі | |
Стилуеліт (рос. стиллуэллит, стилуэлит; англ. stillwellite; нім. Stillwellit m) — мінерал, рідкісноземельний силікат кільцевої будови.
Названий за прізвищем австралійського мінералога Ф. Дж. Стіллуелла (J.Mac Andrew, T.R.Scott, 1955).
Опис[ред. | ред. код]
- 1. За Є. Лазаренком: CeB[O|SiO4].
- 2. За Г.Штрюбелем та З. Х. Ціммером: (La, Ce)3 [B3O6|Si3O9].
- 3.За К.Фреєм і «Fleischer's Glossary» (2004): (TR, Ca)BSiO5, напр., за для стилуеліту-Се: (Ce, La, Ca)BSiO5.
Склад у % (з родов. Мері Кетлін Ліз, Австралія): TR2O3 — 58,4 (у тому числі Се2О3 — 51); В2О3 — 11,5; SiO2 — 20,1. Домішки: СаО — 3,96; Р2О5 — 2,58.
Сингонія тригональна. Пірамідальний вид. Форми виділення: щільні зливні маси, іноді — ромбоедричні кристали до 5 см. Густина 4,58-4,60. Тв. 6,5. Колір рожевий, безбарвний. Знаходиться в метасоматично змінених породах, пегматитах, гідротермальних лужних сієнітах. Рідкісний. Супутні мінерали: уранініт, аланіт, церит.
Розповсюдження[ред. | ред. код]
Знахідки: радіоактивні руди родовищ Мері Кетлін Ліз (штат Квінсленд, Австралія), Середня Азія, Сибір (РФ).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ Nickel E. H., Mandarino J. A. Procedures involving the IMA Commission on New Minerals and Mineral Names and guidelines on mineral nomenclature // Am. Mineral. — Mineralogical Society of America, 1987. — Vol. 72. — P. 1031–1042. — ISSN 0003-004X; 1945-3027
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Стилуеліт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Стилуеліт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
