Стиль Тюдорів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Капела Королівського колледжу в Кембрідж, Англія.

Загальна характеристика[ред.ред. код]

Стиль пізньої англійської готики, епохи правління англійської королівської династії Тюдорів в 1485–1604 роках.

Особливості стилю поєднують в собі одночасно риси Готики, фламандського та італійського Ренесансу. Майстри епохи залишили за основу середньовічну готичну форму, тоді як приналежність до Ренесансу виявлялася в цих творах у внутрішньому декорі.

У XVI столітті відбувається остаточний перехід до світського будівництва. Це пояснюється відділенням англіканської церкви в самостійну незалежну гілку християнства. Монастирі були закриті або розпущені, церкви передані парафіям, а землі отримало дрібне дворянство. Зразком пізньої англійської готики стала капела короля Генріха VII у Вестмінстерському абатстві, створена у 1502–1512 рр. В Італії це доба Високого Відродження, в Англії — пізня готика. Британія вступила в добу відродження з запізненням, а ідеї доби гуманізму мали обмежений характер. Англійські вельможі також запрошують італійців-майстрів у Англію. Але це не архітектори (як запрошені у Польщу чи в Україну в її складі), а декоратори. Вони і створили декор в вельможних оселях (а не самі споруди) у палаці Хемптон-Корт (Мідлсеск, 1515 р.), в палаці Нонсач (Суррей, з 1538 р. зруйновано).

Англійський тип споруд (високі дахи, декілька димарів, великі вікна і великі еркери на фасадах) виявився досить консервативним і не піддався ордерній архітектурі італійців. Справу нововведень значно погіршило вигнання католиків у другій половині XVI століття. Вторинні риси ордерної архітектури тепер запозичували з протестантських Голландії та Німеччини, де вони теж не головували. Лише в спорудах, де ризикнули відійти від англійських традицій, виникає щось дійсно цілісне — Лонгліт Хаус (Вілтшир, 1567–1575 рр.), симетричний план палацу Воллатон Холл (Ноттімгемпшир, 1580–1588 рр.), палац Монтекют Хаус (Сомерсетшир, 1580–1599 рр.). Але це швидше модні винятки.

Тому переважного значення набуло будівництво житла. У ньому відбулися важливі зміни — найпопулярнішою конструкцією став фахверк, коли дерев'яна тільки конструкція, а проміжки заповнені камінням, цеглою, плетивом з гілок, замазаних глиною. Фахверкові споруди переважали в забудові Півдня та Північного заходу Англії. Їх навчилися тинькувати і білити. Він дозволяв заощадити місце на і так вже перенаселених вузеньких вуличках. В основному ж розквіт будівництва припав на садибні і заміські будинки.

Дахові деталі з димарями. Гемптон Корт, Англія.

Так виникає коттедж, оселя для однієї родини, компактна, відносно дешева, відокремлена від інших. Типи — різноманітні навіть за дахами і криті соломою, плитками шиферу, сланцю, гонтом, черепицею. Розпланування селищ хаотичне, окреме через пожежі. Існував навіть відповідний закон, що забороняв щільну сільську забудову.

В добу реформації і гонінь на протестантів на континенті в Британію прибула чергова хвиля емігрантів з Нідерландів. Емігранти відродили будівництво з червоної цегли. Поширилося використання камінів з димарями. Англійський тип житла доповнився і перетворився на компактне двоповерхове помешкання. Перший поверх займали комори, кухня, вестибюлі, холл, сходи на верх. Житловим був другий поверх. Пізніше цей тип житла розповсюдився і в містах. Характерна деталь помешкань — галерея для прогулянок. Так, садибний будинок Томаса Лейка 16 століття мав дві галереї — закриту і відкриту на другому поверху. Але це маєток родини з добробутом.

Класичні приклади в архітектурі[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]