Стиль tintinnabuli

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Tintinnabuli (з лат. «дзвоники») — техніка композиції створена естонським композитором Арво Пяртом у 1976 році.

Стиль Пярта в релігійних творах осмислюється як прагнення до об'єктивного висловлюванню як би від імені Творця із затіненням особистого «Я» автора.

Вкрай рідко зустрічаються дослідження, які змогли б у повній мірі осягнути всю багатогранність аспектів tintinabuli.

У найширшому розумінні tintinnabuli — це насамперед філософія творчості Пярта, нерозривно пов'язана з філософською та богословською традицією православ'я. Духовні основи творчості композитора формують всі рівні його музичної системи tintinnabuli, названої самим автором «втечею у добровільну убогість».

У широкому сенсі техніка tintinnabuli виступає як система композиції, спрямована на глобальну редукцію музичних засобів та їх найсуворішу організацію. tintinnabuli унікальний алгоритмічний метод композиції. Проста і прозора в слуховому відчутті музика tintinnabuli володіє сильним ядром: в її основі — число (автономний числовий ряд або текст з усіма його параметрами як джерело числових рядів), що визначає об'єктивність будови музичної тканини до найдрібніших деталей.

У вужчому практичному значенні tintinnabuli — це звуковисотна техніка, пов'язана з комплексом строгих правил контрапункту. У такому розумінні терміном tintinnabuli позначається з'єднання за особливими правилами двох голосів — мелодійного (раціонально побудованого, найчастіше гамоподібного) і tintinnabuli-голосу (що складається з трьох тонів центрального тризвуку) як двох компонентів фактури. Це найменування голосів застосовує сам композитор (або в скороченні — М-голос і Т-голос).

Найвужче і первісне значення tintinnabuli — голос, побудований на трьох тонах центрального тризвуку твору.

За словами Арво Пярта, «ці дві лінії (М-голос і Т-голос) створюють враження однієї. Мова йде не про гармонію, але і не про поліфонію. Це свого роду „діада“, що є в той же час єдністю». Двоєдиність мелодійного і tintinnabuli-голосів, про який говорить композитор, — це основоположне поняття для tintinnabuli, з нього виростає вся композиційна система. У самому найпростішому двозвуччі М- і Т-голосів — своєрідному музичному «атомі» — зосереджено відкриття техніки tintinnabuli, унікальний авторський винахід.

Ось як визначає композитор співвідношення Т- і М-голосів: «дві сили, одночасно діючі один проти одного. Перша — тризвуковий голос — свого роду твердий фундамент, певний сила чи твердження. Інший голос, тісно з ним пов'язаний, утворює противагу. ˂ … ˃ Зіткнення двох полюсів напруги є ядром моєї техніки tintinnabuli».

Композитор так висловлюється про свій стиль: «Моя перша мелодія — це мій гріх, а друга — це прощення. Для мене музика — це лінія, яку б я малював, якби був художником. Я можу сказати: музика — це коли в людини ростуть крила, коли зникає гравітація. Коли ми трохи піднімаємося…»

Джерела[ред. | ред. код]

  • Грачев В. Н. Религиозная музыка А. Пярта и В. Мартынова: традиция, стиль: автореф. дис. на соискание ученой степени доктора искусствоведения: спец. 17.00.02 / — В. Н. Грачев. — 2013. — 57 с.
  • Pärt, A. Tintinnabuli — Flucht in die freiwillige Armut // Sowjetische Musik im Licht der Perestroika: Interpretationen, Quellentexte, Komponistenmonographien / Hrsg. von H. Danuser, H. Gerlach, J. Köchel. Laaber: Laaber Verlag, 1990. S. 269.
  • Savall, J. Arvo Pärt — Harmonie zu zwei Stimmen // Classica. 2000—2001. Dez. — Jan. (№ 28). S. 26.
  • Hillier P. Arvo Pärt — Oxford: Oxford UP. — 1997. [Електронний ресурс]. — Режим доступу до журналу :https://web.archive.org/web/20051025141054/http://www.arvopart.org/
  • Арво Пярт: беседы, исследования, размышления / Энцо Рестаньо, Леопольд Браунайс, Саале Кареда, Елена Токун . — К.: Дух і Літера, 2014. — 218 c.
  • Токун Е. А. Арво Пярт. Tintinnabuli: техника и стиль: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. искусствоведения : 17.00.02 / Е. А. Токун. — Моск. гос. консерват. им. П. И. Чайковского. — М., 2010. — 26 с.
  • Кисельчук І. М. Дипломна робота на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» на тему: Арво П'ярт «КАНОН ПОКАЯННИЙ» диригентсько — виконавська проблематика.