Стишовіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Кристалічна структура стишовіту.

Стишовіт (рос. стишовит, англ. stishovite, нім. Stishovit m) – мінерал, щільна модифікація оксиду кремнію (кремнезему), гр. рутилу. Назва – за прізв. рад. дослідника С.М.Стишова (E.C.T.Chao, J.J.Fahey, J.Litler, 1962). Син. – стиповерит.

Опис[ред.ред. код]

Формула: SiO2.

Сингонія тетрагональна. Дитетрагонально-дипірамідальний вид. Форми виділення: субмікроскопічні волокнисті аґреґати, голчасті, рідше пластинчасті кристали. Тв. 7,0-7,5. Густина 4,35. Це на 64 % більше, ніж у кварцу, та на 45 % більше густини іншої ущільненої модифікації кремнезему – коеситу. С. може бути одержаний штучно при дії великого тиску (понад 160 тис. атм.) і т-ри 1200-1400оС на звичайний оксид кремнію, а також зустрічається у метеоритній речовині. Гіпотетично може утворюватися на глибинах бл. 100 км.

Поширення[ред.ред. код]

Знайдений в пісковиках метеоритного кратера Каньйон Диявола (штат Аризона, США), у Баварії (ФРН), Сибіру (РФ). Супутні мінерали: коусит, лешательєрит.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]