Стоколос покрівельний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стоколос покрівельний
Starr 071002-9546 Bromus tectorum.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiospermae)
Однодольні (Monocots)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Тонконогові (Poaceae)
Підродина: Мітлицевидні (Pooideae)
Триба: Bromeae
Рід: Стоколос (Bromus)
Вид: Стоколос покрівельний
Біноміальна назва
Bromus tectorum
L., 1753
Синоніми
Anisantha tectorum (L.) Nevski
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Bromus tectorum
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Bromus tectorum
EOL logo.svg EOL: 1114249
IPNI: 394163-1
ITIS logo.svg ITIS: 40524
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 29667

Стоколос покрівельний[1], анізанта покрівельна як Anisantha tectorum[2] (Bromus tectorum) — вид рослин родини Тонконогові (Poaceae), поширений у Європі, Азії, Північній Африці.

Опис[ред. | ред. код]

Однорічна трав'яниста рослина 20–60 см. Стебла прямостійні. Листові піхви запушені; листові пластинки 5–20 см × 2–4 мм, запушені; язичок 1.5–2 мм. Нижня квіткова луска широколанцетна, тупа, 10–16 мм завдовжки, з остю 12–17 мм довжиною. Волоть з тонкими, що спадають, гілочками[2][3].

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений у Європі, Азії, Північній Африці; інтродукований у США, Аргентині, Чилі, на Гаваях, у Австралії, Новій Зеландії, ПАР[4][5].

В Україні вид зростає на пісках, осипах, біля доріг, узбіччях полів і в посівах, на вибитих пасовищах та інших місцях з б. м. порушеним рослинним покривом — на всій території[2].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Bromus tectorum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 442. (рос.)(укр.)
  3. Flora of China. Процитовано 25.02.2019.  (англ.)
  4. Euro+Med Plantbase. Процитовано 25.02.2019.  (англ.)
  5. Germplasm Resources Information Network (GRIN). Процитовано 25.02.2019.  (англ.)