Столбовий Едуард Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Едуард Столбовий
Особисті дані
Повне ім'я Едуард Олександрович Столбовий
Народження 5 травня 1972(1972-05-05) (51 рік)
  Малинівка[1], Харківська область, УРСР
Зріст 188 см
Громадянство Україна Україна
Позиція воротар
Юнацькі клуби
Україна ДЮСШ (Чугуїв)[1]
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1993−1997 Україна «Нафтовик» (Охтирка) 116 (−111)
1994 → Україна «Нафтовик-2» (Охтирка) (ЧУСА)
1998−1999 Україна «Арсенал» (Харків) (ЧУСА)
1999−2001 Україна «Арсенал» (Харків) 15 (−13/1)
2001 Україна «Оскіл» (Куп'янськ) 8 (−10)
2002−2003 Росія «Нафтохімік» 33 (−44)
2003−2004 Казахстан «Акжайик» 39 (−92)
2005−2007 Казахстан «Екібастузець» 76 (−82)
2008 Україна «Сталь» (Дніпродзержинськ) 7 (−11)
2008 Казахстан «Енергетик-2» (Екібастуз) 14 (−15)
2009 Казахстан «Акжайик» 7 (−9)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2011−2015 Казахстан «Акжайик» тренер воротарів
2016 Україна «Верес» (Рівне) тренер
2016−2017 Україна «Верес» (Рівне) тренер воротарів
2017 Україна «Рух» (Винники) тренер
2018−2019 Казахстан «Акжайик» тренер воротарів
2021−2023 Україна «Металіст 1925» U-19 (Харків) тренер воротарів
2023 − т. ч. Україна ДЮСШ «Металіст 1925» (Харків) тренер

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено 5 липня 2023.

Едуард Олександрович Столбовий (нар. 5 травня 1972, Малинівка[1], Харківська область, УРСР) — український футбольний тренер, колишній футболіст, що виступав на позиції воротаря.

Біографія[ред. | ред. код]

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

У юнацькому віці займався футболом у чугуївській ДЮСШ[1].

У 1993—2001 і 2008 роках виступав за українські футбольні клуби. Протягом кар'єри сумарно провів 123 матчі, в яких пропустив 122 голи, в Першій лізі чемпіонату України в складі охтирського «Нафтовика» та дніпродзержинської «Сталі». В Другій лізі зіграв 23 гру (23 пропущених м'яча) за харківський «Арсенал» і «Оскіл» з Куп'янська. В період виступів за «Арсенал» забив єдиний у своїй професійній кар'єрі гол. Це сталося 20 вересня 2000 року в грі проти запорізького «СДЮШОР-Металурга». Столбовий реалізував пенальті на 75-й хвилині матчу, який завершився перемогою «Арсенала» з рахунком 7:0[2].

Крім цього, за кар'єру провів 13 матчів, у яких пропустив 12 голів, у Кубку України. Також у складі охтирського «Нафтовика-2» і харківського «Арсеналу» брав участь у Чемпіонат України серед аматорів, сумарно провівши в цьому турнірі 21 гру.

У 2002—2003 роках виступав за нижньокамський «Нафтохімік» у другому дивізіоні чемпіонату Росії.

Найбільших успіхів досяг під час виступів у Казахстані. В 2003—2008 роках, виступаючи за клуби «Акжайик» (Уральськ), «Екібастузець» і «Енергетик-2» (Екібастуз), Столбовий зіграв у вищому дивізіоні казахстанського чемпіонату 129 матчів, у яких пропустив 189 голів. У 2007 році разом з «Екібастузцем» став півфіналістом Кубку Казахстану.

2009 року воротар повернувся в «Акжайик» та провів ще 7 ігор (9 пропущених м’ячів) у другому казахстанському дивізіоні, після чого завершив кар'єру професійного футболіста.

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

2011 року розпочав тренерську кар'єру, ставши тренером по роботі з воротарями казахстанського «Акжайика». На цій посаді Столбовий пропрацював до 2015 року.

31 жовтня 2014 року одержав у Києві тренерський А-диплом УЄФА[3].

З 15 квітня 2016 року працював у рівненському «Вересі» в тренерському штабі Володимира Мазяра. Спочатку був асистентом головного тренера[4], а з 17 червня того ж року став тренером воротарів[5]. 6 травня 2017 року покинув рівненський клуб[6].

У серпні—листопаді 2017 року був помічником головного тренера Володимира Мазяра у вінниківському «Русі»[7].

Після цього повернувся до казахстанського «Акжайика», і в 2018—2019 роках працював тренером воротарів цього клубу.

З червня 2021 року працював тренером воротарів юнацької (U-19) команди харківського «Металіста 1925», що виступає в Юнацькому чемпіонаті України[8]. 2 липня 2023 року перейшов на роботу в ДЮСШ «Металіст 1925»[9].

Джерела[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г Столбовий Едуард (1972). ukr-footbal.org.ua. Український футбол. Процитовано 2 січня 2022.
  2. ↑ Чемпіонат України 2000/01. Друга ліга. Група В. Український футбол від Олексія Кобизева. Процитовано 2 січня 2022.
  3. ↑ Санжар, Ящук, Серебрянніков та Зубов отримали А-дипломи УЄФА. ua-football.com. 31 жовтня 2014. Процитовано 2 січня 2022.
  4. ↑ Мазяр визначився з помічником. ua-football.com. 15 квітня 2016. Процитовано 2 січня 2022.
  5. ↑ Єсип та Пасічніченко увійшли у тренерський штаб «Вереса». ua-football.com. 17 червня 2016. Процитовано 2 січня 2022.
  6. ↑ В тренерському штабі «Вереса» відбулися зміни. ua-football.com. 6 травня 2017. Процитовано 2 січня 2022.
  7. ↑ Мазяр покинув «Рух». ua-football.com. 12 листопада 2017. Процитовано 2 січня 2022.
  8. ↑ Едуард Столбовий. metalist1925.com. Процитовано 2 січня 2022.
  9. ↑ Сергій Карпенко — старший тренер юнацької команди «Металіст 1925». metalist1925.com. 2 липня 2023. Процитовано 5 липня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Столбовий_Едуард_Олександрович&oldid=39865707