Столові гори (національний парк)
| Національний парк Столові гори | ||||
|---|---|---|---|---|
| пол. Park Narodowy Gór Stołowych | ||||
 | ||||
| Логотип парку | ||||
| 50°28′54″ пн. ш. 16°20′05″ сх. д. / 50.481667° пн. ш. 16.334722° сх. д. | ||||
| Тип | національні парки Польщі | |||
| Відкрито | 16 вересня 1993 | |||
| Площа | 63,4016 km²[1] | |||
| Відвідувачів на рік | 480 тис. (2015)[2] | |||
| Країна |
 Республіка Польща | |||
| Розташування | Кудова-Здруй, Польща | |||
| pngs.com.pl | ||||
  Національний парк Столові гори Національний парк Столові гори (Польща) | ||||
 | ||||
 Столові гори у Вікісховищі | ||||
Національний парк Столові гори — один з 23 національних парків Польщі, створений 16 вересня 1993 року. Розташований у нижньосілезькому воєводстві.
Розташування[ред. | ред. код]
Парк розташований у Центральних Судетах на північному заході землі Клодзько, на польсько-чеському кордоні. Столовими Горами називається розташована на території Польщі південно — західна частина розлеглої плити піщаника, що заповнює Центрально-Судетську котловину, між Карконоше і Бистшіцькими та Орлицькими горами[3]. Його чеський фрагмент називається Брумовська верховина і також знаходиться під захистом. Найдальша на північний захід частина на польській стороні називається Заворув[3].
Історія[ред. | ред. код]
Національний парк Столові гори був створений постановою Ради Міністрів від 16 вересня 1993 р.[4] перетворючи ландшафтний парк «Столовгурський». Він охоплює площу близько 63 км² їхнього верхнього плато з найвищими пагорбами — Щелінець Велькі (919 м н.в.) та Скальняк (915 м н.в.)[3]. Межі парку включають також південно-західну частину Столових гір, побудовану з магматичних скель — гранодіорітів (Круча Копа)[3]. Поза межами її кордону є невелика, найнижча, південно-східна частина Столових гір та два анклави, що охоплюють область Карлов та шахту пісковика Радкув. Буферна зона парку включає популярні курорти : Поляниця-Здруй, Душники-Здруй, Левін-Клодзький та Кудова-Здруй[3].
Ландшафт та геологічна будова[ред. | ред. код]
Назва Столових гір відображає їх ландшафт, характерними елементами якого є величезні площини рівнин та плоскі стіни скельних бастіонів, що піднімаються над ними крутими стінами. Унікальний рельєф, збагачений великим скупченням різних форм ерозії пісковиків у вигляді глибоких щілин, лабіринтів та скельних блоків або окремих скель незвичайної форми, робить Столові гори унікальними у масштабі Польщі[3]. Цей рельєф є відображенням геологічної будови пластини, пов'язаної з осадовим походженням гірських порід, що їх утворюють.
У пізню крейдову еру, тобто близько 100 мільйонів років тому, область сьогоднішніх гір була фрагментом великого моря[3]. Річки, що стікали із сусідніх наземних районів, наносили відходи, що осідали на його дні. В результаті було утворено три рівні пісковика: нижній, середній та верхній, утворений із крупнозернистих опадів, розділених дрібнозернистими мергелями. Ці пісковики лежать майже горизонтально, а через численні вертикальні тріщини їх називають тесаними. Скелі з мергелю в південно-західній частині гір зливаються в один комплекс значної товщини. Сучасний вигляд гір після того, як море поступилося місцем, формувався десятками мільйонів років ерозії осадової плити та запруджуючих рухів під час альпійського орогенезу.
Фауна[ред. | ред. код]
Олень, вепр, сарна, лисиця звичайна, вивірка (чорний і червоний морфи) та дрібні гризуни поширені у широких компактних лісових комплексах Національного парку Столових гір[3]. Складно побачити — в основному через нічний спосіб життя — тих, хто належить до куниць: європейський борсук, куниця, тхір, ласка та горностай. З комахоїдних ссавців їжак звичайний, а рідкісна бурозубка мала та альпійська бурозубка, характерна для гірських районів. У характерному для Столичних гір середовищі тріщин та щілин пісковикових скель живуть кажани. Цінним елементом фауни ссавців є дрібні нічні білкоподібні тварини, що мешкають в основному у фрагментах листяних та змішаних лісів: ліскулька, дуже рідкісна соня та лісова соня. На польсько-чеському кордоні є муфлон — вид гірських овець, завезених з Корсики та кліматизований у Судетах[3].
Див. також[ред. | ред. код]
- Блукаючі скелі
- Пастерка — село в межах парку
- Карлув — село в межах парку (інформація про туристичні маршрути)
- Щелінєць Великий
- Адршпашсько-Теплицькі скелі
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Zarządzenie Nr 63 Ministra Środowiska z dnia 19 grudnia 2013 r. w sprawie zadań ochronnych dla Parku Narodowego Gór Stołowych (PDF). Dziennik Urzędowy Ministra Środowiska poz. 73. 23 грудня 2013. Процитовано 22 вересня 2018.
- ↑ а б Kruczek, Zygmunt (2016). Frekwencja w atrakcjach turystycznych w latach 2011 - 2015. Polska Organizacja Turystyczna. Процитовано 22 вересня 2018.
- ↑ а б в г д е ж и к л Słownik geografii turystycznej Sudetów. redakcja Marek Staffa. T. 13: Góry Stołowe. Warszawa-Kraków: Wydawnictwo PTTK „Kraj”, 1992, ss. 11-23. ISBN 83-7005-301-7.
- ↑ а б Dz.U. z 1993 r. nr 88, poz. 407
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Словник туристичної географії судетів . Марек Стаффа (редактори). Т. 13: Гори Столове . Варшава-Краків: Видавництво PTTK «Країна», 1992,
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний вебсайт PNGS
- Park Narodowy Gór Stołowych.
- Карта ґрунтів Столових гір
- Я піду в Столові гори…
|
