Століття Якова (мінісеріал)
| Століття Якова | |
|---|---|
| Century of Jacob | |
.jpg) | |
| Тип | мінісеріал |
| Жанр |
Драма Історія |
| Тривалість серії | ~50 хв |
| Компанія | 1+1 медіа |
| Сценарист | Андрій Кокотюха |
| Режисер | Бата Недич |
| На основі | роман Володимира Лиса Століття Якова |
| Оператор | Ігор Іванов |
| Художник | Сергій Бржестовський, Ірина Гергель (художник по костюмах) |
| Продюсери |
Олена Васильєва Вікторія Лєзіна Олена Єремєєва |
| У головних ролях |
Роман Луцький (молодий Яків), Станіслав Боклан (старий Яків) Людмила Загорська Олег Примогенов Андрій Самінін Наталя Доля Олександр Печериця Ганна Топчій Женя Лебедин |
| Країна-виробник |
 Україна |
| Мова оригіналу |
основна: українська епізодично: російська, польська, німецька |
| Перша поява | 2016 |
| Кількість сезонів | 1 |
| Кількість серій | 4 |
| Посилання | |
«Століття Якова» — український історичний мінісеріал з 4-х серій, створений телеканалом «1+1», екранізація однойменного роману українського письменника Володимира Лиса. Роман, за мотивами якого була відзнята картина, є лауреатом української премії «Коронація слова»[1][2].
Сюжет[ред. | ред. код]
Не кожному щастить дожити до свого вікового ювілею. Головному герою, простому українському селянинові, довелося усього побачити на своєму довгому віку – і доброго, і такого, про що лише мріяти можна. А ще на його долю випало таке, чого й ворогові не побажаєш… Фільм – це надзвичайно хвилююча романтична драма кохання сільського парубка Якова, що розпочалася ще під час польського володарювання на Заході України і тривала до наших днів, основана на справжніх подіях, правдивій історії.
Частина перша. «Уляна»[ред. | ред. код]
У селі Загоряни з'являється дівчина Олена. Вона заходить до хати столітнього діда — Якова Меха. Дівчині стає погано, виявляється, що у неї ломка від наркотиків. Дід вирішує прихистити наркоманку. За своє столітнє життя волинський селянин пережив кохання, війну, втрати — він не судить людей. Дівчина змушує Якова пригадати свою далеку молодість. З дитинства він був закоханий в Уляну, проте батьки вирішили видати її заміж за хлопця із заможної родини. Та їхнє кохання не минулося безслідно. Не в силах повернути кохану, Яків їде із села та вступає до Війська Польського.
Частина друга. «Зося»[ред. | ред. код]
Оля погрожує вигнати приблуду-наркоманку, яка оселилася у діда Якова. Дівчина знайшла у хаті альбом старих фотографій та побачила на світлинах гарну панянку. І змусила діда пригадати події 1935 року, коли він познайомився із польською шляхтянкою Зосею. Через своє захоплення Яків знову втрапив у неприємності. Та ця жінка вирішила стати його долею. Після прохання Якова покласти фотоальбом на місце Олена кидає його.
Частина третя. «Війна»[ред. | ред. код]
Правнук Якова Валік зібрався добровольцем на війну. Дід подарував йому оберіг, з яким сам колись пройшов Другу світову. Медальйон Якову передав колишній чоловік Зосі у німецькому полоні. Тиміш, брата якого забили поляки у в'язниці, пішов до націоналістичного підпілля, боротися з поляками. Батько Тимоша загинув. З полону Мех повернувся додому, та у Загорянах вже була нова — радянська влада. Люди почали зникати. Поляки хотіли спалити живцем людей в храмі. Яків і Зося переконали їх не спалювати їх і врятували людей. Тимоша заарештували за листівки, які він мав вдома. Німеччина напала на Радянський Союз, енкаведисти, тікаючи вирішили без суду розстріляти Тимоша та інших в'язнів.
Частина четверта. «Фінал»[ред. | ред. код]
По Олену приїхав Ростислав. Він називається її «хазяїном». Дівчина винна йому гроші. Дід пообіцяв віддати йому борг замість Оленки і повів Ростика до водоймища, де у молодості закопав зброю. Дід розриває «скарб» і вбиває Ростислава… У далекому 1945 після втечі з німецького концтабору Якова рятують і він потрапляє до радянського шпиталю, вилікувавшись, повертається додому. У Загорянах знову радянська влада. Мех записується до колгоспу. Тиміш переховується у лісі, а Уляна у повстанців за зв'язкову. Якось вона занедужала та попросила Якова віднести послання замість неї. У цю ніч, коли Яків йде до лісу, нібито «Бандерівці» вчиняють страшне вбивство у селі: вбивають жінку і дітей Якова, живою залишається лише Ольга. Це вбивство вчинили місцеві посіпаки НКВС. Ольга по голосу впізнає одного із них — давнього батькового товариша по службі, Романа. Яків мститься за вбивство сім'ї…
Далі біля могили Зосі на кладовищі до Меха приходить Уляна. Вона тільки-но вийшла з радянської тюрми. Вони довго говорять…
Вже у наші дні пан Яків Мех святкує своє сторіччя! На його день народження повертається його правнук з війни і приїжджають усі його родичі. Його дочка Ольга нарешті називає його татом. Фільм завершується тим, що дід Яків озирається на Улянчину сусідську хату і згадує своїх Зосю та Уляну…
Тож, «Століття Якова» — це адаптований серіал про історію волинського селянина на тлі історії цілої країни, посеред епох, подій і течій минулого й сучасного. В основі сюжету драматичні події життя Якова, пов'язані з кровопролитною війною, німецькими та радянськими окупантами, польською армією Крайовою, польсько-українськими міжусобицями, українськими партизанами, УПА. Але головний герой хотів лише одного — жити. Обробляти рідну землю, ростити любих дітей і кохати…
Виробництво[ред. | ред. код]
Зйомки фільму відбувалися навколо Києва, у Бориспільському та Макарівському районах.[3]
У фільмі звучать пісні «Океану Ельзи» «Не йди» та Христини Соловій «Під облачком».[4]
Актори[ред. | ред. код]
| Роль | Актор / Акторка | Примітка |
|---|---|---|
| Яків Платонович Мех (молодий) | Роман Луцький | головний герой |
| Яків Платонович Мех (літній) | Станіслав Боклан | головний герой, селянин, що прожив 100 років |
| Уляна (молода) | Ганна Топчій | кохана Якова, дружина Тимка |
| Уляна (літня) | Наталя Доля | кохана Якова, дружина Тимка |
| Тиміш | Олександр Печериця | чоловік Уляни. За радянської влади йде у підпілля |
| Зося Мех | Людмила Загорська | дружина Якова, польська шляхтянка |
| Ольга | Тамара Морозова | дочка Зосі, прийомна дочка Якова |
| Оленка | Наталка Денисенко | дівчина, що приходить до хати Якова |
| Роман | Олександр Попов | давній товариш по службі Якова, вбивця його сім'ї |
| Свекор Уляни | Олег Примогенов | |
| Кшиштоф | Андрій Самінін | колишній чоловік Зосі |
| Ростислав | Олексій Череватенко | великий ділок |
Відгуки[ред. | ред. код]
Автор роману «Століття Якова» Володимир Лис у своєму відгуці про фільм зазначив, що у фільмі спрощено багато сюжетних ліній, хоча він є динамічним. Також він зауважив, що у фільмі зникло використання діалекту Західного Полісся, а також церква не схожа на поліську — тоді як на Поліссі церкви фарбували, храм у фільмі дерев'яний. Автор відзначив, що фільм його зацікавив, хоча деякі сцени змінені, а також що виконавець головної ролі Станіслав Боклан вже можливо досяг плану Ступки.[5]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ 1+1 покаже історичну драму «Століття Якова» 8 грудня 2015 // ТСН
- ↑ Століття якова — спецпроєкт
- ↑ Пісня «Океан Ельзи» стала саундтреком до україномовної драми «Століття Якова» на 1+1. http://1plus1.ua. Телеканал 1+1. 30 вересня 2016. Процитовано 2 жовтня 2016.
- ↑ Кінокритики схвально сприйняли «Століття Якова» після допрем’єрного показу. detector.media. Детектор медіа. 27 вересня 2016. Процитовано 2 жовтня 2016.
- ↑ «Враження суперечливі: це не Західне Полісся. Все дуже спрощено, хоча й динамічно», — Лис про фільм 1 жовтня 2016 // Волинь 24
Джерела[ред. | ред. код]
- «Сторіччя Якова» — в чотирьох серіях 18 грудня 2015 // День
- «1+1 медіа» екранізуватиме український історичний роман «Століття Якова» // Телекритика
- «Століття Якова»: 4-серійна драма про новітню історію України[недоступне посилання з липня 2019] 8 грудня 2015 // epizod.ua
- «Враження суперечливі: це не Західне Полісся. Все дуже спрощено, хоча й динамічно», — Лис про фільм 1 жовтня 2016 // Волинь 24
