Стомма Здислав Францевич
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Стомма Здислав Францевич | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||
| Ім'я при народженні | біл. Здзіслаў Францавіч Стома | |||||
| Народився |
4 (17) серпня 1907 Мінськ, тепер  Білорусь | |||||
| Помер |
21 липня 1992 (84 роки) Мінськ, Білорусь | |||||
| Поховання | Східне кладовище | |||||
| Громадянство |
 Російська імперія→ СРСР | |||||
| Діяльність | актор | |||||
| Заклад | Q11822564?, Білоруський республіканський театр юного глядачаd і Національний академічний театр імені Янки Купали | |||||
| Роки діяльності | 1929 — 1986 | |||||
| IMDb | nm0831682 | |||||
| Нагороди та премії | ||||||
| ||||||
|
| ||||||
 Стомма Здислав Францевич у Вікісховищі | ||||||
Стомма Здислав Францевич (біл. Здзіслаў Францавіч Стома; 4 (17) серпня 1907 — 21 липня 1992) — білоруський радянський актор театру та кіно, народний артист СРСР і Білоруської РСР.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 4 (17) серпня 1907 року в Мінську.
Навчався у драматичній студії при Польському театрі БРСР (Мінськ). Після закінчення студії у 1929 році працював у цьому ж театрі. Згодом працював у Мінському театрі юного глядача, у Польському театрі Української РСР (Київ).
З 1940 року — актор Білоруського театру імені Янки Купали. Зіграв понад 500 ролей.
У 1949 році дебютував у кіно.
Обирався депутатом Верховної Ради Білоруської РСР 7-го скликання.
Помер 21 липня 1992 року. Похований на Східному цвинтарі у Мінську.
Нагороди і почесні звання[ред. | ред. код]
- Народний артист СРСР (1968);
- Народний артист Білоруської РСР (1961);
- Лауреат Державної премії Білоруської РСР (1966).
Також нагороджений двома орденами та медалями СРСР.
Вибрані ролі у театрі[ред. | ред. код]
- Биковський («Павлинка» Я. Купали);
- Левон Чмих («Левониха на орбіті» А. Макайонка);
- Глушак Халімон («Люди на болоті» І. Мележа);
- Каравкін («Ворота безсмертя» К. Кропиви);
- Білогубов («Дохідне місце» О. Островського);
- Єпіходов («Вишневий сад» А. Чехова);
- Глап'є («Тисяча франків винагороди» за В. Гюго).
Ролі у кіно[ред. | ред. код]
- 1949 — Костянтин Заслонов — Буравчик, зрадник;
- 1955 — Зелені вогні — епізод;
- 1956 — Миколка-паровоз — Степанов, інспектор школи;
- 1958 — Червоне листя — Снитка, польський батрак;
- 1958 — Годинник зупинився опівночі — Никонов;
- 1960 — Перші випробування;
- 1961 — Водив поїзда машиніст — епізод;
- 1962 — Вулиця молодшого сина — Миронов, зрадник;
- 1963 — Сорок хвилин до світанку — епізод;
- 1967 — Пам'ятаймо цей день — епізод;
- 1969 — Я, Франциск Скорина… — епізод;
- 1970–1972 — Руїни стріляють (4-5 серії) — начальник поліції;
- 1973 — Хліб пахне порохом — есер;
- 1975 — Факт біографії — епізод;
- 1976 — Час — московський— епізод;
- 1976, 1978 — Час обрав нас — Володя, сусід Стратега;
- 1978 — Узбіччя — епізод;
- 1979 — Біла тінь;
- 1980 — Атланти та каріатіди;
- 1983 — Чорний замок Ольшанський — пан Панольчик, продавець тютюнової лавки;
- 1984 — Дерева на асфальті — Стрижевський, колишній директор хлібокомбінату;
- 1985 — Подвиг Одеси — епізод;
- 1986 — Спробуй залишитись живим — дядько.