Стоянів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Стоянів
ГербСтоянова.svg ПрапорСтоянова.svg
Герб Стоянова Прапор Стоянова
Catholic Church Stoyaniv.jpg
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Радехівський район
Рада/громада Стоянівська сільська рада
Код КОАТУУ 4623985801
Облікова картка Стоянів 
Основні дані
Засноване 1501
Населення 2942
Площа 5,680 км²
Густота населення 517,960 осіб/км²
Поштовий індекс 80220
Телефонний код +380 3255
Географічні дані
Географічні координати 50°22′47″ пн. ш. 24°39′46″ сх. д. / 50.37972° пн. ш. 24.66278° сх. д. / 50.37972; 24.66278Координати: 50°22′47″ пн. ш. 24°39′46″ сх. д. / 50.37972° пн. ш. 24.66278° сх. д. / 50.37972; 24.66278
Водойми р. Судилівка
Найближча залізнична станція Стоянів
Місцева влада
Адреса ради 80220 с. Стоянів, вул. Стуса, 1, Радехівський район, Львівська область
Карта
Стоянів. Карта розташування: Україна
Стоянів
Стоянів
Стоянів. Карта розташування: Львівська область
Стоянів
Стоянів
Мапа

Стоянів у Вікісховищі?

Стоя́нів — село Радехівського району Львівської області.

Розташоване на автомобільній дорозі Н09 Львів — Луцьк. У селі є залізнична станція, церква, костел, народний дім, бальнеологічна поліклініка, середня школа, торфо-брикетний завод.

Історія[ред. | ред. код]

Герб 1590 року

Першу згадку про Стоянів датують 1501 роком. Привілеєм короля Зиґмунта Августа 1547 року Стоянову було надано магдебурзьке право.

За часів Хмельниччини місто дуже потерпало не стільки від боїв, як від постоїв та переходів військ. Так було 1651 року, перед битвою під Берестечком. Після таких постоїв Стоянів занепав надовго.

20 серпня 1750 р. Казімєж Понятовський отримав від багате Сокальське староство (20000 золотих кварти) разом з війтівством Стоянівським у Белзькому воєводстві.[1]

З часів другого поділу Польщі (1793 p.) Стоянів став прикордонним містечком на кордоні Австрії з Росією, лінія кордону проходила в 2-х кілометрах на північ від Стоянова. Входило до складу Золочівського округу — адміністративної одиниці Королівства Галичини та Володимирії у складі імперії Габсбургів (з 1804 р. Австрійської імперії). Хоч місто опинилося в глухому куті, зате процвітала прикордонна торгівля, особливо контрабанда.

У 1910 р. до містечка дійшла залізниця. Під час Першої світової війни її намагалися продовжити до Луцька, однак це зробили лише за Польщі. 1931 року у Стоянові було 4200 мешканців, а тепер є близько 3000.

До 1939 року Стоянів зберігав статус містечка.

Має свій герб і прапор.

Історичні та культурні пам'ятки у Стоянові[ред. | ред. код]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Zielińska Z. Poniatowski Kazimierz h. Ciołek (1721—1800) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XXVII/3, zeszyt 114.— S. 450. (пол.)
  2. Łopatyńscy księża w latach 1920—1945 (пол.)
  3. Ksiądz Franciszek Kutrowski — wzór kapłana i Polaka w trudnych czasach (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]