Сто років самотності

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сто років самотності
Сто років самотності.jpeg
Обкладинка першого видання
Оригінал Cien años de soledad
Жанр роман
Автор Габрієль Гарсія Маркес
Мова іспанська мова
Написаний 1967
Виданий 1967
ISBN-10: 84-376-0494-X

Сто років самотності (ісп. Cien años de soledad) — роман нобелівського лауреата, колумбійського письменника Ґабрієля Ґарсія Маркеса, вперше опублікований іспанською 1967 року (Буенос-Айрес: Sudamericana).

Цю книгу вважають шедевром Ґабрієля Ґарсія Маркеса, метафоричним описом історії Колумбії або Латинської Америки. Роман описує історію життя родини Буендіа та їхнього містечка Макондо впродовж ста років.

Ґабрієль Ґарсія Маркес у своїй автобіографії визнає, що описав Макондо з одного з містечок, де він проводив своє дитинство.

Маркес пригадує випадок, коли його тітці принесли дивне за формою яйце, і вона наказала кинути його у вогонь, бо яйце належить Василіску, невідомій нікому істоті. Головним у цьому епізоді є не факт біографії, а саме мислення людей, де у звичайному розкривається джерело дивовижного. Дійсно, головною рисою поетики Маркеса стає незбагненний сплав фантастичного та реального, коли неймовірні речі відбуваються дуже буденно.

Маркес використовує в своєму творі елементи та образи різних міфів. Наприклад, міфів біблійних. Подібно до Авраама, засновник Макондо Хосе Буендіа відправляється на пошуки нової землі для своїх нащадків. Злива, яка не припинялась майже п'ять років, нагадує читачеві біблійний потоп. Роман насичений і рисами античних міфів: невидима доля керує усіма вчинками героїв роману, їх наближення до трагічного фіналу визначено наперед. І, нарешті, цей твір несе й елементи літературного міфу: роман переповнений різними паралелями за відомими творами жанру сімейної хроніки, з образами роману «Гаргантюа та Пантагрюеля» Рабле, «Дон Кіхота» Сервантеса.

Як і багато інших творів Ґабрієля Ґарсія Маркеса, «Сто років самотності» належить до напрямку магічного реалізму.

Сюжет[ред.ред. код]

Майже всі події роману відбуваються у вигаданому містечку Макондо, але мають стосунок до історичних подій в Колумбії. Місто заснував Хосе Аркадіо Буендіа, вольовий та імпульсивний лідер. Його глибоко цікавлять таємниці Всесвіту, які йому періодично відкривали заїжджі цигани на чолі з Мелькіадесом. Місто поступово зростає, і уряд країни виявляє інтерес до Макондо, але Хосе Аркадіо Буендіа залишає керівництво містом за собою, переманивши надісланого алькальда (мера) на свою сторону.

Ауреліано Бабілон незабаром залишився один у будинку Буендіа, де він вивчав пергаменти цигана Мелькіадеса. Він на деякий час припиняє їх розшифровування через бурхливий роман зі своєю тіткою Амарант-Урсулою. Коли вона помирає під час пологів, а їхнього сина (який народився зі свинячим хвостиком) з'їдають мурахи, Ауреліано нарешті розшифровує пергаменти. Будинок і місто потрапляють у смерч, як свідчили столітні записи, в яких містилася ціла історія сімейства Буендіа, передбачена Мелькіадесом. Коли Ауреліано завершує перекладати, місто остаточно стирається з лиця землі.

Родина Буендіа[ред.ред. код]

Генеалогічне дерево родини Буендіа

Український переклад[ред.ред. код]

Автор українського перекладу — Петро Соколовський.

Деякі українські видання перекладу:

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


книги Це незавершена стаття про книгу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.