Страйк Пульмана
Страйк Пульмана – загальнонаціональний страйк залізничників в Сполучених Штатах Америки, тривав з 11 травня до 20 липня 1894 року. Цей страйк є поворотним моментом для трудового законодавтства у США . Компанія Пульман Пелес Кар (англ. - Pullman Palace Car), основна залізнична компанія того часу, зменшила заробітну платню працівників, не змінюючи вартість оренди та ціни в місті Пульман, окремо побудованому на півдні Чикаго, Іллінойс.
Передумови страйку[ред. | ред. код]
Паніка 1893 року спричинила суттєве падіння попиту на продукцію Пульман Пелес Кар і, як результат - зменшення прибутків компанії. Зменшити витрати компанія вирішила за рахунок зменшення заробітної платні працівників. При цьому вартість витрат залишались незмінними, оскільки працівники повинні були проживати в місті Пульман, то вартість комунальних вистрат та оренди були важливими. Серед причин страйку були: недостатньо демократична політика в місті Пульман, завищені ціни на воду та газ, а також відмова компанії продавати будинки у власність працівникам. У 1893 році Юджином В. Дебсом була створена Спілка Працівників Залізниці (ARU) – об'єднання некваліфікованих працівників залізниці. Коли компанія Пульмана відмовилась від будь-яких перемовин з СПЗ, профспілка виступив проти Компанії Пульмана та федерального уряду Сполучених Штатів під керівництвом Гровера Клівленда. Страйк та бойкот зачепили більшість вантажного та пасажирського на захід від Детройту, штат Мічиган.
День Праці[ред. | ред. код]
У 1894 році в спробі дійти згоди з профспілкою після страйку, президент Гровер Клівленд і Конгрес призначили День Праці (США) федеральним святом. Конгрес призначив дату святкування через шість днів після того, як страйк закінчився.
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Welsh, Joe and Howes, Bill (2004). Travel By Pullman. MBI Publishing Inc.