Странгуляція (медицина)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Странгуля́ція (лат. strangulatio «задушення», від грец. στραγγάλη, «петля, шибениця») — защемлення, перекриття шляхом здавлювання якого-небудь отвору, наприклад, дихальних шляхів, кровоносної судини або відділу шлунково-кишкового тракту та ін.

Різновиди[ред.ред. код]

Странгуляційна асфіксія (в судовій медицині) — вид механічної асфіксії, викликаної здавлюванням органів шиї, наприклад, при повішанні, вдавлюванні. Специфічною ознакою смерті від повішення та вдавлювання петлею є странгуляційна борозна[1] — слід від здавлювання шиї петлею.

Странгуляційна кишкова непрохідністьхірургії шлунково-кишкового тракту) - механізм кишкової непрохідності, при якому відбувається здавлювання кишечника та порушення його кровопостачання.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Клиника тонкокишечной непроходимости. Непроходимость или странгуляция? - раздел - неотложная хирургия - на meduniver.com. (рос.)