Стратегікони

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Стратегіко́ни (тактики) — піздньоантичні візантійські трактати VI-VII ст. з військового мистецтва грецькою мовою, які традиційно приписуються візантійському імператору Маврикію.

Стратегікони були теоретичним узагальненням армійського досвіду Римської імперії й водночас практичними посібниками для ведення війни. Найвідоміший серед них — «Стратегікон», складений наприкінці VI — у першій половині VII ст., автором якого вважається візантійський імператор Маврикій.

У статегіконах подано порівняльну характеристику військової тактики візантійців й інших народів, у тому числі і слов'ян — переважно антів та, меншою мірою, склавінів. Містять виклад важливих відомостей про політичний устрій і звичаї антів, лангобардів, франків, аварів, персів тощо. Особливий інтерес становлять поради візантійському головнокомандувачу, які узагальнюють увесь досвід верховного командування, нагромаджений римлянами і візантійцями протягом століть. Автор проводить думку, що для досягнення мети на війні можна використовувати будь-які засоби.

Література[ред. | ред. код]

  • Maurice's Strategikon. Handbook of Byzantine Military Strategy. (Переклад з грецьк.: George T. Dennis.) — University of Pennsylvania Press, Philadelphia PA 1984, ISBN 0-8122-7899-2 (перевидання: 2001, ISBN 0-8122-1772-1).