Перейти до вмісту

Стратегія win-win

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Стратегія "Win-Win" (укр. "Виграш-виграш") - це стратегія перемовин, запобігання та/або вирішення конфліктів (спорів), за якої усі учасники конфлікту (спору) отримують вигоду. Мета цієї стратегії полягає у тому, щоб знайти рішення, яке задовольняє інтереси всіх учасників, що відрізняє її від компромісу. На основі цієї стратегії будується процедура медіації [1].

Підхід стратегії "Win-Win" спрямований на врахування та задоволення потреб та інтересів усіх учасників ситуації, що потрібно вирішити[2]. Існують й інші переговорні моделі[3].

Основні ідеї Win-Win стратегії

[ред. | ред. код]
  • Співпраця у пошуку рішення
  • Фокус на інтересах та потребах, а не на позиціях
  • Гнучкість у пошуку варіантів рішень
  • Довгострокова вигода.

Завжди шукайте win-win варіант. Щоб вигоди і блага від ваших домовленостей були виявлені, артикульовані й очевидні обом сторонам[4].

Переваги стратегії Win-Win стратегії

[ред. | ред. код]
  • Вигода для всіх сторін. Сторони напрацьовують варіанти вирішення ситуації, поки не дійдуть згоди у справедливому та взаємоприйнятному рішенні. Тут немає переможених, обидві сторони задоволенні результатом.
  • Довгострокові та надійні рішення. Рішення, прийняті за цією стратегією, не є тимчасовими та/або вимушеними. Вони враховують інтереси та потреби усіх учасників, а тому значно зменшують ймовірність невиконання чи перегляду домовленостей та/або повторення конфлікту.
  • Підвищує ефективність комунікації. Стратегія "Win-Win" економить час та ресурси, адже відсутність протистояння, боротьби та конкуренції сприяє швидкому пошуку оптимального рішення.
  • Усуває напругу та стрес. Кожна сторона знає та розуміє, що її потреби та інтереси будуть враховані, а тому процес прийняття рішення та вирішення конфліктної ситуації є комфортним для усіх учасників.

Застосування Win-Win стратегії

[ред. | ред. код]

Стратегія "Win-Win" може бути застосована як у медіації та традиційних переговорах, так і в повсякденному житті. Однак кожна із цих сфер характеризується деякими відмінностями та ризиками.

Переговори

[ред. | ред. код]

У переговорах ця стратегія має великий потенціал, коли вони ведуться між сторонами, які готові співпрацювати та прагнуть досягти взаємоприйнятного, взаємовигідного результату. Однак, у переговорах більш ймовірні ситуації, коли:

  1. Одна сторона більш зосереджена на досягненні максимально вигідних умов лише для себе.
  2. Одна із сторін має більш розвинені навички переконання чи маніпулювання, що призводить до нерівності сил у переговорах.

У цих випадках може виникнути напруга, стрес та потреба у компромісах. Стратегія "Win-Win" у переговорах, зазвичай, застосовується, коли учасники не мають принципових позицій, готові до конструктивного діалогу та врахування інтересів іншої сторони.

Медіація

[ред. | ред. код]

У медіації стратегія "Win-Win" має значно більшу імовірність застосування. Це зумовлено тим, що сама процедура медіації грунтується на співпраці та пошуку рішення, яке задовольняє потреби та інтереси обох сторін. На відміну від переговорів, медіація є структурованою процедурою за участі нейтральної, неупередженої та незалежної особи (медіатора), яка створює умови для конструктивного та ефективного діалогу, зокрема, забезпечуючи баланс сил учасників процедури[1].

У повсякденному житті

[ред. | ред. код]

Хоча стратегія "Win-Win" ("Виграш-виграш") спрямована на досягнення взаємовигідного результату, у повсякденному житті можуть виникнути труднощі із її застосуванням, зокрема через відсутність або нерівність необхідних комунікаційних навичок у співрозмовників, складність у визначенні справжніх інтересів та потреб тощо.

  1. а б Медіація в Україні, закон про медіацію, ЗУ. Mediation Help (укр.). Процитовано 17 лютого 2025.
  2. Стратегія переговорів win-win. Менеджмент@БЛОГ (укр.). 23 вересня 2020. Процитовано 17 лютого 2025.
  3. Корисна інформація — Український центр медіації [kmbs]. ukrmediation.com.ua. Процитовано 17 лютого 2025.
  4. Білик, Т.; Гаврилюк, Р.; Городиський, І.; Крестовська, Н.; Романадзе, Л. Медіація у професійній діяльності юриста (укр.). Одеса: Екологія. с. 456.