Стратин
| село Стратин | |||
|---|---|---|---|
|
|||
| Країна |  Україна |
||
| Область | Івано-Франківська область | ||
| Район/міськрада | Рогатинський район | ||
| Рада/громада | Стратинська сільська рада | ||
| Код КОАТУУ | 2624486201 | ||
| Облікова картка | картка | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1464 | ||
| Населення | 561 | ||
| Площа | 23,743 км² | ||
| Густота населення | 23,63 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 77022 | ||
| Телефонний код | +380 03435 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 49°28′25″ пн. ш. 24°42′06″ сх. д. / 49.47361° пн. ш. 24.70167° сх. д.Координати: 49°28′25″ пн. ш. 24°42′06″ сх. д. / 49.47361° пн. ш. 24.70167° сх. д. | ||
| Водойми | р. Студений Потік | ||
| Відстань до обласного центру |
61 км | ||
| Найближча залізнична станція | Рогатин | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 77022 Івано-Франківська область, Рогатинський район, село Стратин, площа Шевченка, 8, тел. 6-84-99 | ||
| Карта | |||
_location_map.svg)  Стратин
|
|||
 Стратин
|
|||
Стра́тин (стара назва — Стрятин) — село Рогатинського району Івано-Франківської області. Колишнє містечко. Герб Стратина — відміна гербу Корчак.
Зміст
Історія[ред. • ред. код]
Згадується 8 листопада 1445 року в книгах галицького суду [1].
Перша писемна згадка про село датується 1464 р.:
Васько Балабан зі Стратина згаданий 4 червня 1464 у записках Актів галицьких.[2]
Дідичем Стратина був зокрема, Ґабріель Сільніцький. На його прохання 13 жовтня[3] 1671 р. поселення отримало від короля право на ярмарок і торги,[4] також магдебурзьке право, стало містом.
До 1914 р. у місті існувала Стратинська ратуша — будівля, в приміщеннях якої засідав орган місцевого самоврядування. З часом через віддаленість від великих міст і головних доріг Стратин занепадає. У 1921 р. в ньому проживало 373 особи. 1932 р. було втрачено статус міста.
У 1870-х рр. львівський краєзнавець Антоній Шнайдер склав для містечка Стратина проект герба з зображенням родового знаку колишніх власників міста — Балабанів: на червоному тлі три срібні геральдичні бруски («вруби»). Проект не було затверджено офіційно, і в діловодстві Стратина до 1918 р. перебували «написові» (без геральдичних зображень) печатки.
Попри втрату статусу міста, Стратин чітко поділявся на місто і село. У 1939 році в місті проживало 460 мешканців (310 українців і 150 євреїв), у селі проживало 1820 мешканців (1710 українців, 90 латинників і 20 євреїв)[5].
Відомі люди[ред. • ред. код]
Народилися[ред. • ред. код]
- український греко-католицький священик, письменник та громадсько-освітній діяч Андрій Мельник.
Перебували, проживали[ред. • ред. код]
- Гедеон Балабан — власник маєтку у містеку, засновник Стрятинської друкарні.
- Памво Беринда — діяч української та білоруської культури, православний монах
- Федір (Теодор) Балабан — власник двору в містечку[6]
Див. також[ред. • ред. код]
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.141, №1583 (лат.)
- ↑ S. 294. (лат.)
- ↑ Stratyn, al. Nowostratyn, mko… — S. 394.
- ↑ Mirosław Nagielski. Silnicki Gabriel h. Jelita (zm.1681) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1997. — t. XXXVII/…, zeszyt …. — S. 495. (пол.)
- ↑ Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 68 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
- ↑ Ilarion Swiencickyj. Berynda Panwo (też Pamwa) / Polski Słownik Biograficzny.— Warszawa — Kraków — Łódź — Poznań — Wilno — Zakopane: Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935.— Тоm 1, zeszyt 1.— Reprint: Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989.— S. 473. ISBN 8304034840 (пол.)
Джерела[ред. • ред. код]
- Stratyn, al. Nowostratyn, mko // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1890. — T. XI : Sochaczew — Szlubowska Wola. — S. 393–394. (пол.)
 |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|
||||||||||||||
