Страшні слова, коли вони мовчать

«Страшні слова, коли вони мовчать» — вірш української поетеси Ліни Костенко^[1].

Характеристика[ред. | ред. код]

За жанром відноситься до медитативної лірики^[2].

Написаний у три строфи п'ятистопним ямбом. Використано трикратний анафоричний повтор на початку твору як стилістичний прийом градації.

Перша строфа твору є вихідною точкою роздуму. Друга строфа — розгортання теми, лірична аргументація. Третя строфа — підсумок.

Використані антитези (краса й потворність), оксюморон (слова — мовчать), епітети (страшні слова), метафори (хтось ними плакав, мучився, болів), повтори, алітерація.

Написаний 1977 року. Увійшов до збірки «Над берегами вічної ріки»^[3].

↑ Ліна Костенко // Митець і суспільство
↑ Виразне читання медитативної лірики Ліни Костенко (на прикладі програмної поезії "Страшні слова, коли вони мовчать…) / Ю. Герасимов // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія: Філологічна. — 2014. — Вип. 41. — С. 17—20.
↑ «Страшні слова, коли вони мовчать» (Ліна Костенко) / Р. Ярошенко, А. Буратевич // Українська мова й література в сучасній школі. — 2013. — № 2. — С. 6—11.

Слово Ліни Костенко в Інтернеті [Архівовано 13 березня 2022 у Wayback Machine.] / С. Чемеркін // Культура слова. — 2010. — Вип. 73. — С. 69—72.
Про творчість («Страшні слова, коли вони мовчать…») [Архівовано 9 травня 2021 у Wayback Machine.] // Ураїнська література (рівень стандарту): підруч.для 11 класу закл. загал. серед. освіти /О. І. Борзенко, О. В. Лобусова. — Харків: Вид-во «Ранок», 2019. — С. 174—175

Це незавершена стаття про поезію.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.