Стрижавські орхідеї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стрижавські орхідеї
Територія ботанічного заказника «Стрижавські орхідеї» P1220601.jpg
49°07′48″ пн. ш. 28°28′23″ сх. д. / 49.13000° пн. ш. 28.47306° сх. д. / 49.13000; 28.47306Координати: 49°07′48″ пн. ш. 28°28′23″ сх. д. / 49.13000° пн. ш. 28.47306° сх. д. / 49.13000; 28.47306
Розташування: Україна Україна
Вінницька область,
Вінницький район
Найближче місто: смт Стрижавка
Площа: 4,3 га
Заснований: 1985 р.
Керівна
організація:
Стрижавська селищна рада
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Стрижавські орхідеї. Карта розташування: Вінницька область
Стрижавські орхідеї
Стрижавські орхідеї

CMNS: Стрижавські орхідеї на Вікісховищі

Стрижа́вські орхіде́ї  — ботанічний заказник місцевого значення. Розташований на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області на південно-східній околиці смт Стрижавка у долині р. Південний Буг.

Цінна ділянка заплави річки Південний Буг в трав'яному покриві якої зростає рідкісний в області вид орхідей — пальчатокорінник м'ясо-червоний, що занесений до Червоної книги України.

Площа — 4,3 га. Утворений у 1985 р. (Рішенням Вінницької обласної ради від 19.12.1985 р. № 525). Перебуває у віданні Стрижавської селищної ради.

Фізико-географічні умови[ред. | ред. код]

За фізико-географічним районуванням України (1968) ця територія належить до Хмільницького району Подільсько-Побужської області Дніпровсько-Дністровської лісостепової провінції Лісостепової зони.

З геоморфологічної точки зору заказник являє собою заплпвну терасу, алювіально-акумулятивну рівнину з лучними та лучно-болотними грунтами.

Клімат на території заказника помірно континентальний з тривалим, нежарким літом, і недовгою, м'якою зимою. Середня температура січня -6,0°... -6,5°С, липня + 18.5°...+19,0°С. Річна кількість опадів складає 500-525 мм.

За геоботанічним районуванням України ця територія належить до Європейської широколистяної області, Подільсько-Бесарабської провінції, Вінницького (Центральноподільського) округу.

Рослинність[ред. | ред. код]

Коронарія зозуляча (Lychnis flos-cuculi) на території ботанічного заказника «Стрижавські орхідеї»

Заказник знаходиться в заплаві на лівому березі річки Південний Буг. Тут зростає ряд угрупувань болотних заплавних лук, в тарвостані яких переважають галофіти: ситник членистий, ситник розлогий, ситник стиснутий, плакун верболистий, гребінник звичайний, мітлиця повзуча, осока звичайна, осока здута, осока дерниста, тонконіг звичайний, калюжниця болотна.

Також у заказнику зростають види лучно-болотного різнотрав'я: чина болотна, незабудка болотна, зірочник болотний, конюшина суницевидна, жовтець їдкий, коронарія зозуляча, дзвоники розлогі, жовтець отруйний, дзвінець малий та інші. Найбільшу наукову цінність має рідкісний вид орхідей - пальчатокорінник м'ясочервоний, занесений до Червоної книги України.

Перспектива розширення[ред. | ред. код]

Воловик лікарський (Anchusa officinalis) на території ботанічного заказника «Стрижавські орхідеї»

За науковим обгрунтуванням площа заказника має становити 12 га, куди перспективно включити ще ряд цінних рослинних угруповань.

Рослинність скелястих відслонень гранітів. У невеликих горизонтальних та вертикальних тріщинах з незначним накопиченням ґрунту зустрічається аспленій волосовидний, тонконіг стиснутий, очиток Рупрехта, різушка Таля, а в затіненні - багатоніжка звичайна, цистоптерис ламкий, герань Робертова.

На полицях з більшим грунтовим покривом формуються угруповання, в яких домінують костриця овеча, перлівка трансільванська, райграс високий, серед яких вкраплені плямами молодило руське, очиток їдкий, очиток шестирядний. Також зростають ластовень лікарський, волошка рейнська, молочай кипарисовидний, самосил гайовий, цибуля овочева, цибуля подільська, щавель горобиний, чебрець подільський, чебрець блошиний, деревій майже звичайний, перстач сріблястий, синяк звичайний, щебручка польова, герань Робертова, різушка Таля, маренка рожева, конюшина польова, підмаренник справжній, підмаренник м'який, дзвоники болонські, дзвоники ріпчастовидні. З чагарників зустрічаються рокитник австрійський, кизільник чорноплідний, калина цілолиста або гордовина.

Пальчатокорінник м'ясочервоний

На вершині, де обривисті схили преходять у горизонтальну поверхню і формується ґрунт, поширені лучні угрупування з домінуванням костриці овечої, райграса високого, перлівки трансільванської, з участю віскарії звичайної, сону чорніючого, наперстянки великоцвітої, смовді гірської, маренки рожевої, люцерни румунської, материнки звичайної, смілки звичайної, чебрецю подільського, перстача сріблястого, вероніки дібровної, ластовеню лікарського, фіалки польової, конюшини повзучої, конюшини альпійської, горошку чотиринасінного, молочаю кипарисовидного, жабриці звивистої, самосилу гайового, суниць лісових, свербіжниці польової, полину австрійського, гикавки сірої, вероніки колосистої, волшки рейнської, комонника лучного.

У сприятливих умовах на скелях формується ліс, у якому зростають ясен звичайний, липа серцелиста, в'яз голий з участю явора, клена татарського, клена польового. Часто зустрічаються бруслина бородавчаста та гордовина. В трав'янистому ярусі зустрічається рідкісний для України центральноєвропейський вид - скополія карніолійська, а також шоломниця висока, яглиця звичайна, нижче - глуха кропива пурпурова, розрив-трава звичайна, медунка темна, гравілат міський, купина східна, зірочник ланцетовидний.

Таким чином, об'єкт має велику наукову цінність, оскільки виходи гранітів на рівнині в межах України мають локальне поширення, характеризуються специфічною флорою, своєрідні комплекси якої недостатньо вивчені. Крім облігатних ганітних угруповань уваги заслуговують ліси з домінуванням в трав'яному покриві скополії карніолійської, занесеної до Червоної книги України, які поширені на Вінничині, але рідкісні в Україні. З червонокнижних рослин зустрічається також сон чорніючий. На території заказника зростають і такі види, як аспленій волосовидний та наперстянка великоцвіта, занесені до списку рідкісних та зникаючих рослин Вінницької області.

Природоохоронна діяльність[ред. | ред. код]

У 2012 році прокуратура Вінницької області зупинила незаконну передачу земель території заказника у приватну власність.[1]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Заповідні об'єкти Вінниччини. — Вінниця: Велес, 2005. — 104 с.+ 28 с. іл.
  • Наукова характеристика проектованого заказника «Стрижавські орхідеї». Автор - завідувач відділу екології екосистем Інституту ботаніки НАН України ім. Холодного.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]