Стрийський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стрийський район
Stryiskyi rayon gerb.png Flag of Stryi raion.svg
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Львівська область
Код КОАТУУ: 4625300000
Утворений: 1940
Населення: 61 396 (на 1.01.2019)
Площа: 808 км²
Густота: 76.8 осіб/км²
Тел. код: +380-3245
Поштові індекси: 82400—82489
Населені пункти та ради
Районний центр: Стрий
Селищні ради: 1
Сільські ради: 39
Смт: 1
Села: 70
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 82400, Львівська обл., м. Стрий, вул. С. Бандери, 28, 5-31-31
Вебсторінка: Стрийська РДА
Стрийська райрада
Голова РДА: [1]
Голова ради: Козак Роман Васильович
Мапа

Commons-logo.svg Стрийський район у Вікісховищі

Стри́йський райо́н — район України на півдні Львівської області. Районний та адміністративний центр — місто обласного значення Стрий. Населення становить 62 215 осіб (на 1 серпня 2013). Площа району 808 км². Утворено 1940 року.

Географія[ред. | ред. код]

Стрийський район розташований у південно-західній частині Львівської області, межує з Дрогобицьким, Жидачівським, Миколаївським та Сколівським районами, а також — Долинським районом Івано-Франківської області.

Дрогобицький район Миколаївський район
Жидачівський район
Сколівський район Івано-Франківська область
(Болехів, Долинський район)

Район розміщений у північній смузі Українських Карпат, на перетині важливих шляхів сполучення. Територією району протікають 19 річок. Серед них Стрий, Свіча, Сукіль, Бережниця.

Загальна площа Стрийського району становить 80786 га, з яких виробники сільськогосподарської продукції використовують 47212 га, промислові підприємства — 6486 га, зайнято лісом — 15903 га, територія Міністерства оборони — 3406 га. Стрийщина характеризується низькою родючістю ґрунтів. Близько 60 % ґрунтів — сильно- та сильнокислі. Середньозважений вміст гумусу дуже низький (менше 1,7 %).

Корисні копалини[ред. | ред. код]

За розвіданими запасами нафти і газу Стрийщина займає чільне місце серед адміністративних районів Львівської області (розвідано 110 млрд м³ запасів природного газу промислових категорій та 15 млн тонн, видобувних запасів нафти).

Родовища нафти розташовані між селами Н. Стинава—ЛюбинціРозгірче та в районі ДовголукаСемигинів.

На території Стрийського району діють 9 родовищ мінерально-сировинних ресурсів (Стрийський гравійний кар'єр Ясеницького кар'єроуправління, Піщано-Ходовицьке родовище в с. Піщани, родовища гравійної суміші в селах Стриганці та Ходовичі, родовища глини в с. Голобутів, Лисовичі, Довголука, В. Лукавиця, суглинок — Дашавський кар'єр.

На території сіл Лисовичі та Розгірче є запаси мінеральних вод.

Історія[ред. | ред. код]

Стрийський район утворено 17 січня 1940 р. згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР[2].

Адміністративний устрій[ред. | ред. код]

Адміністративно-територіально район поділяється на 1 селищну раду та 39 сільських рад, які об'єднують 71 населений пункт і підпорядковані Стрийській районній раді. Адміністративний центр — місто Стрий, яке є містом обласного значення та не входить до складу району[3].

Економіка[ред. | ред. код]

Через територію району проходять крупні магістральні газопроводи, нафтопроводи і лінії електропередач високої напруги.

Крім того, на території розміщені гірничі відводи, нафта і газородовища, водозабори міст Львова, Дрогобича, Стрия, Моршина, Трускавця, Стебника, військовий аеродром.

Разом із санітарно-захисними, охоронними і іншими зонами ці території становлять 45000 га або більше 55 відсотків загальної території.

На території району функціонує 11 структурних підрозділів НАК «Нафтогаз України», 15 промислових підприємств, 31 сільськогосподарське та 82 фермерські господарства, 170 підприємств малого бізнесу та інші заклади.

Сільське господарство[ред. | ред. код]

Стрийський район відноситься до рівнинної агрозони, зони м'ясо-молочного скотарства з вирощуванням картоплі, цукрових буряків, овочів, льону-довгунця і на перспективу — ріпаку.

Транспорт[ред. | ред. код]

Територію району проходить автомагістраль E50 (Київ-Львів-Мукачево-державний кордон) та E471.

Населення[ред. | ред. код]

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[4]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 32 335 6733 4819 10 314 6730 3587 152
Жінки 36 114 6503 4792 10 033 7710 6566 510


У 71 населеному пункті Стрийського району проживає 62,5 тис. осіб (2012 р.).

Політика[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Стрийського району було створено 69 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 87,38 % (проголосували 41 535 із 47 532 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 74,84 % (31 084 виборців); Юлія Тимошенко — 12,75 % (5 296 виборців), Олег Ляшко — 5,28 % (2 192 виборців), Анатолій Гриценко — 3,39 % (1 408 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,47 %.[5]

Освіта[ред. | ред. код]

У районі функціонують 55 загальноосвітніх навчальних закладів, дитячо-юнацька спортивна школа, будинок дитячої та юнацької творчості, 15 дошкільних навчальних закладів.

Медицина[ред. | ред. код]

Лікувальна мережа району налічує 60 медичних установ: Центральна районна лікарня на 300 ліжок з поліклінічним відділенням, 48 фельдшерсько-акушерських пунктів, 1 сільська лікарська амбулаторія та 10 амбулаторій загальної практики сімейної медицини.

Туризм[ред. | ред. код]

Печерний монастирський комплекс, Розгірче
  • Печерний монастирський комплекс, c. Розгірче
  • музей-садиба Степана Бандери в с. Воля-Задеревацька,
  • музей-садиба Олекси Гасина в с. Конюхів,
  • Народний музей визвольної боротьби українського народу в с. Кавське,
  • музей Івана Франка в с. Завадів.
  • в Народному домі с. Баня Лисовицька зібрані матеріали про знаного композитора Романа Савицького.

Релігія[ред. | ред. код]

Найстаріші церкви району:

27 лютого 2019 року остання церковна громада села Баня Лисовицька, яка належала до УПЦ МП, ухвалила рішення про перехід до Православної церкви України, після чого у Стрийському районі не залишилось жодної церкви, підпорядкованої Московському патріархату[6].

Санаторно-курортні заклади[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Стрийщина: Історико-мемуарний збірник Стрийщини, Скільщини, Болехівщини, Долинщини, Рожнітивщини, Журавенщини, Жидачівщини і Миколаївщини / Ред. І. Пеленська, К. Баб'як. — Нью-Йорк та ін.: Комітет Стрийщини, 1990—1993. — (Регіональний збірник / Наукове Т-во ім. Т. Шевченка; Укр. збірник; Т. 49, А, Б).
Т. 1. — 1990. — 634 с.: іл.
Т. 2. — 1990. — 608 с.: іл.
Т. 3. — 1993. — 635 с.: іл.
  • Стрийщина крізь віки: Енциклопедична книга-альбом / Пастух Р. — Дрогобич: Коло, 2011. — 520 с. з іл. — ISBN 9789662405491[7]
  • Хвилі Стрия: Сторінки з історії культури та національно-визвольного руху: Сучасне літературно-мистецьке життя / Упоряд. та заг. ред. В. Романюка. — Стрий: Щедрик, 1995. — 655 с.: іл.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]