Строганов Василь Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Строганов Василь Андрійович
Строганов Василь Андрійович.tif
Народився 12 (24) грудня 1888(1888-12-24)
село Дуброва Єнісейської губернії
Помер 22 квітня 1938(1938-04-22) (49 років)
Архангельськ
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяСРСР СРСР
Діяльність державний діяч
Партія Російська соціал-демократична робітнича партія, Російська соціал-демократична робітнича партія (більшовиків)[d] і ВКП(б)

Василь Андрійович Строганов (12 [24] грудня 1888(18881224), село Дуброво (тепер — не існуюче) Красноярського повіту Єнісейської губернії — розстріляний 22 квітня 1938, місто Архангельськ, тепер Російська Федерація)— радянський партійний і державний діяч. Кандидат в члени ЦК ВКП(б) у 1927—1934 р. Член ЦК КП(б)У в листопаді 1927 — січні 1934 р. Кандидат в члени Політичного бюро ЦК КП(б)У в листопаді 1927 — липні 1930 р. Член Організаційного бюро ЦК КП(б)У в липні 1930 — жовтні 1932 р. Член Політичного бюро ЦК КП(б)У в липні 1930 — лютому 1933 р.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 12 (24) грудня 1888(18881224) року в родині селянина-бідняка. У 1899 році закінчив три класи Красноярського початкового училища.

У 1900 — липні 1902 р. — хлопчик сушено-пряникової майстерні Зільмановича в місті Красноярську. У липні 1902 — січні 1905 р. — учень слюсаря Красноярських головних залізничних майстерень.

Член РСДРП(б) з січня 1905 року. У січні 1905 — серпні 1908 р. — політв'язень Красноярської в'язниці.

У серпні 1908 — жовтні 1909 р. — помічник машиніста пароплаву «Волга» Добровольчого флоту у Владивостоці. У жовтні 1909 — червні 1910 р. — слюсар депо вузькоколійної залізниці на станції Євгенівка Нікольсько-Усурійської залізниці.

У червні 1910 — жовтні 1914 р. — машиніст лісопильного заводу Демидова у місті Іркутську. У жовтні 1914 — лютому 1917 р. — машиніст лісопильного заводу Береснєва у місті Канську Єнісейської губернії.

У лютому 1917 — липні 1918 р. — голова Канської професійної спілки металістів, заступник голови Канської міської ради Єнісейської губернії. У липні — жовтні 1918 р. — голова Тайшетського волосного комітету РКП(б) Єнісейської губернії.

У жовтні 1918 — травні 1919 р. — рядовий червоного партизанського загону в Канському повіті Єнісейської губернії.

У травні 1919 — листопаді 1920 р. — голова Іркутського міського комітету РКП(б), заступник голови Іркутського губернського революційного комітету. У листопаді 1920 — червні 1921 р. — голова Нижньоудинського повітового комітету РКП(б) Іркутської губернії.

У червні 1921 — вересні 1923 р. — відповідальний секретар Томського губернського комітету РКП(б). У вересні 1923 — квітні 1925 р. — відповідальний секретар Сормовського повітового (районного) комітету РКП(б) Нижегородської губернії.

У квітні 1925 — серпні 1927 р. — відповідальний секретар Ярославського губернського комітету ВКП(б).

У серпні 1927 — липні 1930 р. — відповідальний секретар Сталінського окружного комітету КП(б)У. У липні — вересні 1930 р. — відповідальний секретар Харківського окружного комітету КП(б)У. Одночасно, 22 липня — 13 грудня 1930 р. — секретар ЦК КП(б)У. Обирався членом ВУЦВК.

13 грудня 1930 — 12 жовтня 1932 р. — 2-й секретар ЦК КП(б)У. У березні 1932 року відряджений в області УСРР для «посилення темпів збирання насіннєвих фондів».

У жовтні 1932 — лютому 1933 р. — 1-й секретар Дніпропетровського обласного комітету КП(б)У.

У лютому 1933 — січні 1934 р. — 2-й секретар Уральського обласного комітету ВКП(б) у місті Свердловську. У січні 1934 — квітні 1935 р. — 2-й секретар Свердловського обласного комітету ВКП(б).

У жовтні 1935 — серпні 1937 р. — голова виконавчого комітету Північної крайової (обласної) ради у місті Архангельську.

10 серпня 1937 року заарештований. У жовтні 1937 року виключений із ВКП(б). 22 квітня 1938 року розстріляний у Архангельську. Реабілітований 14 грудня 1955 року.

Джерела[ред. | ред. код]