Струве Людвіг Оттович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Людвіг Оттович (Густав Вільгельм Людвіг) Струве
нім. Ludwig von Struve
Людвіг Оттович Струве
Людвіг Оттович Струве
Народився 20 жовтня (1 листопада) 1858(1858-11-01)
Пулково
Помер 4 листопада 1920(1920-11-04) (62 роки)
Сімферополь
Країна Flag of the Russian Empire (black-yellow-white).svg Російська імперія
Діяльність астроном, викладач університету, математик
Alma mater Цісарський університет у Дерптіd
Галузь астрономія
Заклад ХНУ імені В. Н. Каразіна
Ступінь доктор наук
Відомі учні Фесенков Василь Григорович, Барабашов Микола Павлович, Герасимович Борис Петрович і Отто Струве
Рід Struve familyd
Батько Струве Отто Васильович
Брати, сестри Струве Герман Оттович і Emilie Struved
У шлюбі з Elizaveta Khristoforovna Gromand
Діти Отто Струве

Стру́ве Лю́двіг О́ттович (Густав Вільгельм Людвіг Струве, * 20 жовтня (1 листопада) 1858(18581101), Пулково — † 4 листопада 1920 р., Сімферополь[1]) — російський астроном, син О. В. Струве, із 1894 р. професор Харківського університету. Основні наукові праці присвячені визначенню положень зірок і вивченню їхніх рухів і сонячної системи.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в Пулково (під Санкт-Петербургом) 20 жовтня 1858 р. в сім'ї директора Пулковської обсерваторії академіка О. В. Струве. У 1876 р. він вступив до Імператорського Дерптського університету, після його закінчення 1880 р., одержавши ступінь кандидата математики, кілька років працював позаштатним астрономом у Пулково. Після захисту магістерської дисертації 1883 р. перебував у довгостроковому (майже 3 роки) закордонному відрядженні. Працював, продовжуючи освіту в університетах і обсерваторіях Бонна, Мілана, Лейпцига та Парижа, для «підготовки професорського звання». Своїми вчителями Л. О. Струве завжди вважав свого батька та відомого італійського астронома Дж. Скіапареллі. Повернувшись в Дерп після захисту дисертації 1887 р. зі степінню доктора астрономії, до 1894 р. працював астрономом-наглядачем в університетській обсерваторії.

1894 р. Людвіга Оттовича було запрошено на посаду ординарного професора Харківського університету. З 1898 р. він також був директором астрономічної обсерваторії. Вів астрономічний гурток (ним же організований). Крім того завідував школою-майстернею точної механіки (створеною при фізико-математичному факультеті Харківського університету на базі обсерваторної майстерні). Її ідейним натхненником і беззмінним керівником він залишався аж до свого від'їзду з Харкова 1919 р. Із від'їздом Л. О. Струве школа-майстерня точної механіки перестала існувати.

Очолював раду Харківської євангелістсько-лютеранської церкви св. Вознесіння, був членом наглядацьких рад навчальних закладів, створених при церкві для німецьких дітей у Харкові. У Харкові 1897 року народився його первісток, Отто, 1901 р. — донька Ядвіга, 1903 р. — син Вернер, 1911 — донька Елізабет.

У жовтні 1919 р. переїхав до Криму. У Таврійському університеті йому запропонували очолити кафедру астрономії.

Помер 24 листопада 1920 р. в залі засідань перед відкриттям з'їзду Таврійської наукової асоціації.

Визнання[ред. | ред. код]

1915 р. радою Російського астрономічного товариства Людвігу Оттовичу було присуджено медаль ім. С. П. Глазенапа. Почесної нагороди удостоєна його праця «Обробка спостережень покриття зір Місяцем під час повних місячних затемнень» (рос. Обработка наблюдений покрытий звезд Луною во время полных лунных затмений).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. М. А. Балышев. Людвиг Оттович Струве // 200 лет астрономии в Харьковском университете / Шкуратов Ю. Г. (ред.). — Харків : ХНУ, 2008. — С. 99-106. — 500 прим.


Джерела[ред. | ред. код]