Стругацький Борис Натанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Борис Стругацький
ПсевдонімС. Витицкий
Народився15 квітня 1933(1933-04-15)
Ленінград, Росія
Помер19 листопада 2012(2012-11-19) (79 років)
Санкт-Петербург, Росія
·пневмонія
ГромадянствоСРСР СРСР→Росія Росія
Діяльністьписьменник, сценарист
Alma materматематико-механічний факультет Санкт-Петербурзького державного університетуd
Мова творівРосійська
Роки активності1958—2012
Жанрфантастика
БатькоСтругацький Натан Залманович
Брати, сестриСтругацький Аркадій Натанович
Нагороди
Сайт: rusf.ru/abs/
CMNS: Стругацький Борис Натанович у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Борис Натанович Стругацький (15 квітня 1933, Ленінград — 19 листопада 2012, Санкт-Петербург) — російський письменник, сценарист, перекладач, який створив у співавторстві з братом Аркадієм Стругацьким кілька десятків творів, які стали класикою сучасної наукової та соціальної фантастики. Після того, як в 1991 році помер А. Н. Стругацький, опублікував два самостійних романи.

Біографія

[ред. | ред. код]

Борис Стругацький народився 15 квітня 1933 року в родині вихідців з України, а саме — Чернігівської губернії (зараз — це відповідно Чернігівська та Сумська області). Предки батька Стругацьких походять з Херсонської губернії, а матері — з Полтавської губернії. Місце народження письменника — Ленінград, де його батько Натан Залманович Стругацький був тільки що призначений науковим співробітником Державного Російського музею. Мати Бориса, Олександра Іванівна Літвінчева, була вчителькою, викладала російську літературу в тій же школі, де навчався Борис, після війни удостоєна звання «Заслужений вчитель УРСР» і нагороджена орденом «Знак Пошани».

Під час німецько-радянської війни сім'я Стругацьких була в обложеному Ленінграді, причому через хворобу Бориса в січні 1942 р. Аркадій і Натан Залманович Стругацькі відправилися в евакуацію одні. Тільки в 1943 р. старшому братові Аркадію вдалося вивезти матір і брата Бориса в селище Ташла Оренбурзької (тоді — Чкаловської) області. У Ленінград вони повернулися в 1945 р. У 1950 році закінчив школу зі срібною медаллю і збирався вступати на фізичний факультет Ленінградського державного університету, проте прийнятий не був. Тоді він подав документи на математико-механічний факультет, який закінчив у 1955 році за спеціальністю «астроном».

Після закінчення університету вступив до аспірантури Пулковської обсерваторії, однак не захистив дисертацію, тема якої виявилася розкрита ще в 1942 році за кордоном. Потім Б. Стругацький працював на лічильній станції Пулковської обсерваторії інженером-експлуатаційників по лічильно-аналітичних машин. У 1960 р. взяв участь в геодезичній і астрокліматичній експедиції на Кавказі, в рамках програми пошуку місця для установки Великого телескопа АН СРСР.

З 1964 року — професійний письменник, член Спілки письменників СРСР. Ще кілька років пропрацював у Пулківській обсерваторії на півставки. З 1972 року — керівник Ленінградського семінару молодих письменників-фантастів (згодом став відомий як «семінар Бориса Стругацького»), на цій посаді змінив іншого відомого фантаста Іллю Варшавського.[2]

У 1974 році залучався як свідок у справі Михайла Хейфеца, якому інкримінували ст. 70 КК РРФСР (Антирадянська агітація і пропаганда).

Засновник премії «Бронзовий равлик». З 2002 року засновник та беззмінний головний редактор журналу «Полудень. XXI століття». Зі смертю Бориса Стругацького і премія, і журнал припинили існування[3].

Був одружений з Аделаїдою Андріївною Карпелюк, з якою познайомився в студентські роки під час навчання в ЛДУ. Син Андрій (народився в 1959 році).

Борис Натанович був відомий як пристрасний філателіст, що знайшло відображення в його творчості.

Помер 19 листопада 2012 від пневмонії в лікарні імені Алмазова в Санкт-Петербурзі.

Прощання пройшло 23 листопада в Петербурзі, після чого тіло кремирували, а прах розвіяли над Пулковськими висотами.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Разом зі своїм братом Аркадієм Борис був удостоєний багатьох російських і міжнародних премій: став володарем нагород «Аеліта», «Велике Кільце», премії імені Жуля Верна (Швеція), призу «За незалежність думки» (Велика Британія), «Мандрівник» (Росія).

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ Фантасты. Илья Варшавский [Архівовано 4 серпня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ Після смерті Стругацького його премія перестала існувати, а журнал закривають // «[[Дзеркало тижня]]», 5 грудня 2012. Архів оригіналу за 2 червня 2014. Процитовано 19 листопада 2013.

Джерела

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Стругацький Борис Натанович
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стругацький Борис Натанович


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Стругацький_Борис_Натанович&oldid=36950370