Структурний функціоналізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антропологія
Vitruvian-Icon.png
Категорія КатегоріяVitruvian-Icon.png Портал

Структу́рний функціоналі́зм — методологічний підхід у соціології й соціокультурній антропології, що полягає в трактуванні суспільства як соціальної системи, яка має свою структуру і механізми взаємодії структурних елементів, кожен з яких виконує власну функцію. Засновником структурного функціоналізму вважають соціолога Талкотта Парсонса, який у своїх дослідженнях спирався на класичні концепції Герберта Спенсера і Еміля Дюркгайма, а також соціальних антропологів Броніслава Маліновського і Альфреда Редкліффа-Брауна. Базовою ідеєю структурного функціоналізму є ідея «соціального порядку», тобто іманентне прагнення будь-якої системи підтримати власну рівновагу, узгодити між собою різні її елементи, домогтися злагодженості між ними. Учень Парсонса — Роберт Мертон — зробив великий внесок у розвиток цього підходу і його адаптації до практики. Зокрема Мертон приділяв значну увагу проблемі дисфункцій.

Структурні елементи[ред. | ред. код]

Структурні елементи — будь-які стійкі зразки діяльності людей.

Джерела[ред. | ред. код]

Біля витоків структурного функціоналізму стояли перші соціологи: Оґюст Конт, Герберт Спенсер, Еміль Дюркгайм. Вони прагнули до того, щоб створити таку науку про суспільство, яка, подібно фізиці чи біології, могла б відкривати і обґрунтовувати закони суспільного розвитку.

Огюст Конт[ред. | ред. код]

Творець соціології Оґюст Конт проголосив головним завданням соціології пошук об'єктивних, не залежних від конкретної людини законів суспільного розвитку.

Конт спирався на методи аналізу природничих наук. За аналогією з розділами фізики Конт поділив соціологію на «соціальну статику» і «соціальну динаміку». Перша була сфокусована на вивченні того, як частини (структури) суспільства, функціонують, взаємодіють одна з одною відносно суспільства в цілому. Перш за все, він розглядав, як функціонують основні інституції суспільства (сім'я, держава, релігія), забезпечуючи соціальну інтеграцію. В кооперації, заснованій на поділі праці, він бачив фактор затвердження «загальної згоди». Ці ідеї Конта згодом розвинуть вчені, які представляють структурний функціоналізм у соціології і вивчають головним чином інституції й організації суспільства.

Соціальна динаміка присвячувалась осмисленню проблем соціального розвитку та політики змін. Вчений прагнув створити, за його словами, «абстрактну історію» без імен і без стосунку до конкретних народів.

Герберт Спенсер[ред. | ред. код]

Англійський філософ і соціолог Герберт Спенсер також розглядав суспільство на рівні інституцій і функцій. Соціологія, за Спенсером, — наука про вивчення структурних і функціональних змін, які проходять в суспільстві.

Спенсер запропонував вельми оригінальну еволюційну теорію суспільства, яка пояснювала соціальні зміни, характер суспільства законом усередненого рівня розвитку його членів. Еволюція, за Спенсером, передбачає прогресивну зміну, що розвивається за трьома напрямками: від роз'єднаності до інтеграції, від однорідності до диференціації і від невизначеності до визначеності, впорядкованості. Еволюція спричинює одночасні зміни в структурі та функціях.

Еміль Дюркгайм[ред. | ред. код]

Французький соціолог Еміль Дюркгейм обґрунтував новий погляд на суспільство, його структури і людей — соціальний реалізм. Його суть полягає в тому, що суспільство, хоча й виникає як результат взаємодії індивідів, набуває самостійної реальності, яка, по-перше, автономна відносно інших видів реальності, по-друге, розвивається за своїми власними законами; по-третє, має місце примат структур і функцій суспільства відносно індивіда і функцій його свідомості і поведінки, тобто індивідуальна реальність вважається вторинною.

Предмет соціології Дюркгайма — соціальний факт. Соціальний факт є зовнішнім відносно індивіда і чинить на нього змушувальний вплив. Соціальні факти можуть бути матеріальними (саме суспільство, його соціальні структури) і нематеріальними (мораль, цінності і норми, колективна свідомість, вірування).

Основні положення[ред. | ред. код]

1) Суспільство розглядається як система.

2) Процеси системи розглядаються з точки зору взаємопов'язаності її частин.

3) Подібно до організму система вважається обмеженою (тобто в ній діють процеси, спрямовані на збереження цілісності її меж).

Недоліки теорії[ред. | ред. код]

  • Парсонс недооцінював роль конфліктів, він їх виключав;
  • У Парсонса немає розвитку, еволюції. Пізніше він спробував виправити цей недолік, але часу для ґрунтовного опрацювання питання було вже недостатньо;
  • Парсонс обмежив функції соціальних підсистем чотирма, яких, на його думку, було достатньо для виживання системи в цілому; виникає справедливе питання про необхідність існування інших функцій, властивих суспільству, які тим чи іншим способом впливають на його життєдіяльність.
  • Критики функціоналізму в американській соціології — Чарльз Райт Міллз і Алвін Гоулднер[en] — відзначали переускладненість мови Парсонса і схоластичність теорії. Також вони показали практичну неможливість у рамках парсонівської версії функціоналізму описати значущі соціальні трансформації, оскільки в ній можливість конфлікту інтересів різних соціальних груп зводиться до мінімуму[1].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Миллс Ч. Р. Социологическое воображение[недоступне посилання з грудня 2019] / Пер. с англ. О. А. Оберемко; под ред. Г. С. Батыгина. — М.: Стратегия, 1998.

Література[ред. | ред. код]

  • Козер Л. А. Мастера социологической мысли: Идеи в историческом и социальном контексте — М.: Норма, 2006. — 528 с.
  • Мертон Р. К. Социальная теория и социальная структура. — М.: АСТ, Хранитель, 2006. — 873 с.
  • Ни­ки­шен­ков А. А. Струк­тур­но-функ­цио­наль­ные ме­то­ды А. Р. Рэдк­лифф-Брау­на в ис­то­рии бри­тан­ской со­ци­аль­ной ан­тро­по­ло­гии // Рэдк­лифф-Бра­ун А. Р. Струк­ту­ра и функ­ция в при­ми­тив­ном об­ще­ст­ве. М., 2001.
  • Ни­ко­ла­ев В. Срав­ни­тель­ная со­цио­ло­гия А. Р. Рэдк­лифф-Брау­на // Рэдк­лифф-Бра­ун А. Р. Ме­тод в со­ци­аль­ной ан­тро­по­ло­гии. М., 2001.
  • Парсонс Т. Социальная система = The Social System. — М.: Академический проект, 2018. — 529 с. — ISBN 978-5-8291-2255-3
  • Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.)
  • Струк­тур­но-функ­цио­наль­ный ана­лиз в со­вре­мен­ной со­цио­ло­гии. М., 1968—1969. Вып. 1–2
  • Barnard, A. 2000. History and Theory in Anthropology. Cambridge: Cambridge University Press.
  • Barnard, A., and Good, A. 1984. Research Practices in the Study of Kinship. London: Academic Press.
  • Barnes, J. 1971. Three Styles in the Study of Kinship. London: Butler & Tanner.
  • Craib, I., (1992) Modern Social Theory: From Parsons to Habermas, Harvester Wheatsheaf, London
  • Cuff, E. & Payne, G.,(eds) (1984) Perspectives in Sociology, Allen & Unwin, London
  • Davis, K (1959). «The Myth of Functional Analysis as a Special Method in Sociology and Anthropology», American Sociological Review[en], 24(6), 757—772.
  • Elster, J., (1990), «Merton's Functionalism and the Unintended Consequences of Action», in Clark, J., Modgil, C. & Modgil, S., (eds) Robert Merton: Consensus and Controversy, Falmer Press, London, pp. 129–35
  • Gingrich, P., (1999) «Functionalism and Parsons» in Sociology 250 Subject Notes, University of Regina, accessed, 24/5/06, uregina.ca [Архівовано 2 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
  • Holmwood, J., (2005) «Functionalism and its Critics» in Harrington, A., (ed) Modern Social Theory: an introduction, Oxford University Press, Oxford, pp. 87–109
  • Homans, G. C. (1962). Sentiments and Activities. New York: The Free Press of Glencoe.
  • Holy, L. 1996. Anthropological Perspectives on Kinship. London: Pluto Press.
  • Hoult, Thomas Ford (1969). Dictionary of Modern Sociology.
  • Kuper, A. 1988. The Invention of Primitive Society: Transformations of an Illusion. London: Routledge.
  • Kuper, A. 1996. Anthropology and Anthropologists. London: Routledge.
  • Layton, R. 1997. An Introduction to Theory in Anthropology. Cambridge: Cambridge University Press.
  • Leach, E. 1954. Political Systems of Highland Burma. London: Bell.
  • Leach, E. 1966. Rethinking Anthropology. Northampton: Dickens.
  • Lenski, Gerhard (1966). «Power and Privilege: A Theory of Social Stratification.» New York: McGraw-Hill.
  • Lenski, Gerhard (2005). «Evolutionary-Ecological Theory.» Boulder, CO: Paradigm.
  • Levi-Strauss, C. 1969. The Elementary Structures of Kinship. London: Eyre and Spottis-woode.
  • Maryanski, Alexandra (1998). «Evolutionary Sociology.» Advances in Human Ecology. 7:1-56.
  • Maryanski, Alexandra and Jonathan Turner (1992). «The Social Cage: Human Nature and the Evolution of Society.» Stanford: Stanford University Press.
  • Marshall, Gordon (1994). The Concise Oxford Dictionary of Sociology. ISBN 0-19-285237-X
  • Nolan, Patrick and Gerhard Lenski (2004). Human Societies: An Introduction to Macrosociology. Boulder, CO: Paradigm.
  • Parsons, T., & Shils, A., (eds) (1976) Toward a General Theory of Action, Harvard University Press, Cambridge
  • Parsons, T., (1961) Theories of Society: foundations of modern sociological theory, Free Press, New York
  • Perey, Arnold (2005) "Malinowski, His Diary, and Men Today [Архівовано 15 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (with a note on the nature of Malinowskian functionalism)
  • Ritzer, G., (1983) Sociological Theory, Knopf Inc, New York
  • Sanderson, Stephen K. (1999). «Social Transformations: A General Theory of Historical Development.» Lanham, MD: Rowman & Littlefield.
  • Turner, Jonathan (1985). «Herbert Spencer: A Renewed Appreciation.» Beverly Hills: Sage.
  • Turner, Jonathan (1995). «Macrodynamics: Toward a Theory on the Organization of Human Populations.» New Brunswick: Rutgers University Press.
  • Turner, Jonathan and Jan Stets (2005). «The Sociology of Emotions.» Cambridge. Cambridge University Press.