Струнний квартет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Струнний квартетжанр академічної музики, твір для чотирьох смичкових інструментів (як правило, двох скрипок, альта й віолончелі), а також музичний колектив відповідного складу, що виконує такі твори. Струнний квартет — найпоширеніший різновид квартету, хоча користуються популярністю й деякі інші склади (фортепіанний квартет, квартет дерев’яних духових тощо).

Історія форми[ред.ред. код]

Форма струнного квартету кристалізувалася у творчості Йозефа Гайдна на основі популярних у другій половині XVIII століття жанрів камерної музики (дивертисмент, касація, серенада), що генетично походили від танцювальної сюїти. Гайдн кодифікував квартет як чотиричастинну п’єсу (до цього камерні ансамблі могли складатися з довільної кількості частин) і встановив композиційну послідовність, аналогічну структурі симфонії: швидка частина — повільна частина — менует — швидкий фінал.

Епоха віденської класики стала для квартету епохою розквіту, і слідом за Гайдном величезний внесок у розвиток жанру внесли В.А. Моцарт і Л. ван Бетховен. Друга половина XIX століття ознаменувалася деяким спадом інтересу композиторів до квартетної форми, однак на рубежі XX століття цей інтерес відродився — зокрема, у творчості авторів Нововіденської школи, а також Д. Шостаковича.

Серед сучасних струнних гуртів найбільш знаковим можна вважати Кронос-квартет, створенний у США у 1973 році. В Україні визнаним є Квартет імені Лисенка.

Найвідоміші автори струнних квартетів[ред.ред. код]

Бібліографія[ред.ред. код]


музика Це незавершена стаття про музику.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.