Струнний секстет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Струнний секстет — музична композиція, написана для шести струнних інструментів, або група з шести музикантів, які виконують таку композицію. Більшість струнних секстетів написані для ансамблю, що складається з двох скрипок, двох альтів і двох віолончелей.

Серед перших робіт в цій формі є шість струнних секстетів Op. 23 Луїджі Боккеріні, написаних в 1776 році.

Більш незвичайні комбінації струнного секстету:

  • три скрипки, альт і дві віолончелі: Фердинанд Девід (1810—1873), op. 38, Гаетано Брунетті (1744—1798), op. 1
  • три скрипки, два альти і віолончель: Жан Бранст Байз (Jan Brandts Buys) (1868—1933), op. 40.

Див. також[ред. | ред. код]