Струсівка (Шманьківці)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Струсівка
Вигляд на хутір
Вигляд на хутір
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Чортківський район
Громада Шманьківська сільська рада
Код КОАТУУ
Основні дані
Населення ?
Географічні дані
Географічні координати 48°59′12″ пн. ш. 25°55′32″ сх. д. / 48.986778° пн. ш. 25.925611° сх. д. / 48.986778; 25.925611Координати: 48°59′12″ пн. ш. 25°55′32″ сх. д. / 48.986778° пн. ш. 25.925611° сх. д. / 48.986778; 25.925611
Місцева влада
Карта
Струсівка. Карта розташування: Україна
Струсівка
Струсівка
Струсівка. Карта розташування: Тернопільська область
Струсівка
Струсівка

Струсівка (пол. Strusówka) — колишнє село в Україні, нині — частина села Шманьківці Тернопільської області.

Історія[ред. | ред. код]

Струсівка на стародавніх картах
Струсівка на мапі фон Міґа, XVIII ст.
Струсівка на мапі фон Міґа, XIX ст.
Струсівка на мапі фон Міґа, XIX ст.

Історія хутора починається ще з давніх часів, про це свідчить мапа фон Міга, складена приблизно в 1763[1]—1787 рр. XVIII ст.

Війни середини XVII ст., особливо війна 1624 року з турками, знищили замок та майно в селі Шманьківці, а хутір Струсівка частково вцілів.

За часів Австро-Угорщини власником маєтку в селі був Станіслав Виховський (Виговський, пол. Stanisław Józef Hilary Wychowski (Wyhowski))[2].

Струсівка, як і Шманьківці, якийсь час були центрами гмін, які, за розпорядженням № 632 міністра внутрішніх справ Польщі Мар'яна Зиндрама-Косцялковського (пол. Marian Zyndram-Kościałkowski) від 21 липня 1934 року, з 1 серпня 1934 року входили до новоутвореної сільської Колиндянської гміни[3].

У 1960—1970-ті рр. в Україні, як і всьому СРСР, проводилась політика ліквідації «неперспективних» сіл, передусім хуторів, які нібито гальмували процес укрупнення сільських поселень. Ці поселення були приєднані до ближніх сіл і зняті з обліку.

Сьогодні Струсівка є хутором та частиною села Шманьківці.

Релігія[ред. | ред. код]

У селі була дерев'яна церква, про яку немає ніяких відомостей (знаходилася, неподалік хреста на пам'ять про епідемію тифу). Зображена вона на мапах фон Міга (1763[1]—1787). Згодом, храм зникає з наступної мапи фон Міга,[1] яка датується XIX ст.

Визнавці римо-католицького обряду, які мешкали в селі Струсівка, належали до парафії з центром у Чорткові[4].

На місці млину, який існував до Першої світової війни, сьогодні є каплиця зведена на честь 1-ї річниці Незалежності України (1992 р.), де є джерело питної води.

Пам'ятники[ред. | ред. код]

Сьогодні на території уже як частини села Шманьківці, є лише три хрести: один, на честь скасування панщини (1848), другий на пам'ять загиблим від епідемії тифу (1882), а третій на могилі невідомого солдата, який загинув у бою під с. Залісся.[1]

Населення[ред. | ред. код]

За австрійською статистикою в громаді 1990[5] — 263 греко-католики, 55 римо-католики, 4 юдеїв, на фільварку — 15 юдеїв.

Населення Струсівки[5]
1900 1910 1921 1935
337 317 275 301

Відомі люди[ред. | ред. код]

  • Антон Бойко (1911—?) — учасник національно-визвольних змагань[6].
  • Іван Глух (1903—1937) — учасник національно-визвольних змагань[7].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Огородник, М. Струсівка: «Село чи хутір?» // Чортківський Вісник. — 2017. — № 42 (3 лист.). — С. 2. — (Дослідження).
  2. Stanisław Józef Hilary Wychowski. (пол.)
  3. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu czortkowskiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie // Dziennik Ustaw. — 1934. — № 68, poz. 632. — S. 1268. (пол.)
  4. Каталог метричних книг римо-католицьких парафій Галичини (1600—1946 рр.) // ЦДІАЛ. — Львів, 2016.
  5. а б Струсівка (Стросівка) // Чортківська округа. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Ольги Соневицької та інші. — Ню Йорк — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1974. — Т. XXVII. — С. 232 — іл.
  6. Бойко Антон Васильович // Реабілітовані історією. Тернопільська область : у 5 кн. / О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал (упорядники). — Тернопіль : Терно-граф, 2018. — Кн. 5. — С. 492. — ISBN 978-966-457-338-9.
  7. Глух Іван Іванович // Реабілітовані історією. Тернопільська область : у 5 кн. / О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал (упорядники). — Тернопіль : Терно-граф, 2018. — Кн. 5. — С. 492—493. — ISBN 978-966-457-338-9.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]