Стріла (комп'ютер)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

«Стріла» (рос. "Стрела") — цифрова обчислювальна машина загального призначення, розроблена 1953 у Москві під керівництвом Юрія Базилевського[1]. У розробці також брав участь Башир Рамеєв, який пізніше створив серію ЕОМ «Урал».

Це була перша в СРСР серійна ЕОМ — було випущено сім екземплярів[2].

Особливості будови[ред. | ред. код]

Основні технічні характеристики машини[3]:

  • Формат представлення чисел — з плаваючою комою, 10 розрядів.
  • Структура команд — триадресна.
  • Розрядність — 43.
  • Внутрішній ОЗП на електронно-променевих трубках ємністю 2048 слів.
  • Запам'ятовувальний пристрій на напівпровідникових діодах, ємністю 16 підпрограм та 256 операндів.
  • Зовнішній запам'ятовувальний пристрій на магнітній стрічці ємністю 200 тисяч слів. Також було можливо введення інформації за допомогою перфокарт.
  • Продуктивність — 2 тисячі операцій за секунду.
  • Площа до 300 м², використовувана потужність до 150 кВт[1].

«Стріла» була побудована з 6000 електронних ламп.

Різні види групових арифметичних і логічних операцій, умовні переходи й змінювані стандартні програми та системи контрольних тестів і організуючих програм давали змогу створювати бібліотеки ефективних програм різного тематичного напряму, здійснювати автоматизацію програмування і розв'язування широкого кола математичних задач.

Застосування[ред. | ред. код]

1957 одну з машин було встановлено у перший в СРСР обчислювальний центр при Академії наук СРСР.

ЕОМ «Стріла» використовувалась для вирішення задач балістики при підготовці першого штучного супутника Землі. Також ця машина виконувала розрахунки для створення реактивного літака Ту-104[2].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]