Стріла (комп'ютер)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

«Стріла» (рос. "Стрела") — цифрова обчислювальна машина загального призначення, розроблена у 1953 році у Москві під керівництвом Юрія Базилевського[1]. У розробці також брав участь Башир Рамеєв, який пізніше створив серію ЕОМ «Урал».

Це була перша в СРСР серійна ЕОМ — всього було випушено сім екземплярів[2].

Особливості будови[ред.ред. код]

Основні технічні характеристики машини[3]:

  • Формат представлення чисел — з плаваючою комою, 10 розрядів
  • Структура команд — трьохадресна
  • Розрядність — 43
  • Внутрішній ОЗП на електронно-променевих трубках ємністю 2048 слів
  • ще один запам'ятовуючий пристрій на напівпровідникових діодах, ємністю 16 підпрограм та 256 операндів
  • Зовнішній запам'ятовувальний пристрій на магнітній стрічці ємністю 200 тисяч слів. Також було можливо введення інформації за допомогою перфокарт.
  • Продуктивність — 2 тисячі операцій на секунду.
  • Потрібна площа до 300 кв.м, використовувана потужність до 150 кВт.[1]

«Стріла» була побудована з 6000 електронних ламп.

Різні види групових арифметичних і логічних операцій, умовні переходи й змінювані стандартні програми та системи контрольних тестів і організуючих програм давали змогу створювати бібліотеки ефективних програм різного тематичного напряму, здійснювати автоматизацію програмування і розв'язування широкого кола математичних задач.

Застосування[ред.ред. код]

У 1957 році одну з машин було встановлено у перший в СРСР обчислювальний центр при Академії наук СРСР.

ЕОМ «Стріла» використовувалась для вирішення задач балістики при підготовці першого штучного супутника Землі. Також ця машина виконувала розрахунки для створення реактивного літаку Ту-104.[2]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]