Стрілецька культура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Стріле́цька культу́ра, або Косте́нківсько-Стріле́цька культу́ра — археологічна культура пізнього палеоліту з сильними рисами мустьє Середнього палеоліту.

Доба[ред.ред. код]

Науково датована (можливо 36 000) 32 000–30 000 (відомі пізні прояви до 23 000) роками до Р. Х.. Тривала під час інтерстадиалу Хенгело. Анічков пов'язує час культури з кашинським інтерстадіалом.

Костенко-Стрілецька культура вважається найдавнішою в цьому районі Східної Європи (і першою в районі Подоння (Костенки)). Співіснувала з місцевою Костенківсько-спіцинською культурою. Змінюється Тельманською культурою.

Поширення[ред.ред. код]

Сточища Дона, Десни і Дніпраю Культура сягала на півдні Бирючої Балки-2 в долині Сіверського Дінця, на півночі — Сунгирь на Клязьмі біля Владимира, можливо, Гарчі в Приураллі.

Генеза[ред.ред. код]

Після періоду мустьє на територію сьогоденних України й південної Росії в результаті міграції у 40000 році до Р.Х. в Європу з Леванту просунувся народ Амудійської культури. В результаті матеріальна культура й, ймовірно, населення краю змінилися. Носії культури з'явились тут в результаті міграції з півдня, з району аккайської культури Криму, безпосередньо генетично подібній костенківсько-стрілецькій культурі. Тільки у аккайській культурі простежується подібність цілого ряду форм знарядь: трикутні наконечники з увігнутою підставою, листоподібні наконечники з округлою підставою, підтрикутні шкрябання, кутасті скребла. Технологічні характеристики кримських і костьонківсько-стрілецьких індустрій різні.

Дністровсько-Прутське межиріччя було районом, що, навпроти, зазнав певний вплив подібних мустьєрських традицій, але в іншій трансформації.

Взагалі, походження культури зв'язують із просуванням населення з Наддністрянщини — Кубані до Середнього Подоння й Пооччя.

Багато дослідників пов'язують стрілецьку культури з кримським микоком, хоча деякі дослідники (Маркс, Чабай), ґрунтуючись на результатах недавніх робіт у Буран-Каї-3, останню гіпотезу категорично відкидають.

Перший етап[ред.ред. код]

Відносяться пам'ятники Костенки-12, шар ІІІ й Стрілецька-2. Характерні леваллуазька техніка й листоподібні двостороні оброблені знаряддя з вигнутою або опуклою підставою.

Другий етап[ред.ред. код]

Відносяться стоянки, що лежать вище попелу — Костенки-1, шар V; Костенки-2, шар V; Костенки-12, шар 1а, а також стоянку Сунгирь під Владимиром.

Пізднемустьєрська стоянка Бетове на Десні близька по інвентарю до Костенківсько-стрілецької культурі ранньої пори верхнього палеоліту, характерної для Подоння і, пізніше, Пооччя. Знайдена Л. М. Тарасовим у Бетове знахідка характерного для цієї спільності трикутного наконечника з увігнутою підставою. Можна припустити, що костенківсько-стрілецька культура формувалася на основі саме деснянського мустьє.

Пам'ятки культури[ред.ред. код]

Костенки-12 (ІІІ шар)–6, Хотильове, Бірюча Балка-2 в долині Сіверського Дінця, Бетове в долині Десни і (можливо) Костенки-1 (V шар).

Посилання[ред.ред. код]