Стрілецька культура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Стріле́цька культу́ра, або Косте́нківсько-Стріле́цька культу́ра — археологічна культура пізнього палеоліту з сильними рисами мустьє Середнього палеоліта.

Науково датована (можливо 36 000) 32 000–30 000 (відомі пізні прояви до 23 000) роками до Р. Х.. Тривала під час інтерстадиалу Хенгело. Анічков пов'язує час культури з кашинським інтерстадіалом.

Костенко-Стрілецька культура вважається найдавнішою в цьому районі Східної Європи (і першою в районі Подоння (Костенки)). Співіснувала з місцевою Костенківсько-спіцинською культурою. Змінюється Тельманською культурою.

Територія: басейни Дона, Десни і Дніпра; досягала на півдні Бирючої Балки 2 в долині Сіверського Дінця, на півночі — Сунгирь на Клязьмі біля Владимира, можливо, Гарчі в Приураллі.

Після періоду мустьє на території України і південної Росії в результаті міграції в Європу народу Амудійської культури в 40 000 році до Р. Х., культура і, можливо, населення краю змінилися. Носії культури з'явились тут в результаті міграції з півдня, з району безпосередньо генетично подібного костенківсько-стрілецькій культурі — акайських індустрій Криму. Тільки там простежується подібність цілого ряду форм знарядь: трикутні наконечники з увігнутою підставою, листоподібні наконечники з округлою підставою, підтрикутні шкрябання, кутасті скребла. Технологічні характеристики кримських і костьонківсько-стрілецьких індустрій різні.

Дністровсько-Прутське межиріччя було районом, що, навпроти, випробував відомий вплив подібних мустьєрських традицій, але в іншій трансформації. Взагалі, походження культури зв'язують із просуванням населення з Наддністрянщини — Прикубання в басейн Середнього Дону й Оки.

Багато дослідників пов'язують стрілецьку культури з кримським микоком, хоча деякі дослідники (Маркс, Чабай), ґрунтуючись на результатах недавніх робіт у Буран-Кае ІІІ, останню гіпотезу категорично відкидають.

До першого етапу її відносять пам'ятники Костенки 12, шар ІІІ й Стрілецька ІІ. Характерні леваллуазька техніка й листоподібні двостороні оброблені знаряддя з вигнутою або опуклою підставою.

До другого етапу відносять стоянки, що лежать вище попелу — Костенки 1, шар V; Костенки 2, шар V; Костенки 12, шар 1а, а також стоянку Сунгирь під Володимиром.

Пізднемустьєрська стоянка Бетове на Десні близька по інвентарю до Костенківсько-стрілецької культурі ранньої пори верхнього палеоліту, характерної для Подоння і, пізніше, Пооччя. Знайдена Л. М. Тарасовим у Бетове знахідка характерного для цієї спільності трикутного наконечника з увігнутою підставою. Можна припустити, що костенківсько-стрілецька культура формувалася на основі саме деснинського мустьє.

Пам'ятки культури: Костенки 12 (ІІІ шар)–6, Хотильове, Бірюча Балка 2 в долині Сіверського Дінця, Бетове в долині Десни і (можливо) Костенки 1 (V шар).

Посилання[ред.ред. код]