Стрілець (військове звання)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Невідомий стрілець УСС

Стрілець — первинне військове звання у деяких державах. Історичне військове звання в українських військах на початку ХІХ століття.

Військове звання Українських січових стрільців (1914—1918)[ред. | ред. код]

Знаки розрізнення стрільця Українських січових стрільців (1914-1918)

Найнижче військове звання українських січових стрільців, нижче за рангом ніж старший стрілець.

Українські січові стрільці, українське добровольче національне формування (легіон) у складі австро-угорської армії мало такі ж знаки розрізнення, як і інші підрозділи цісарського війська. Звання хоч і мали українську назву, але були порівняні до австро-угорських. Знаки розрізнення були на петлицях (для УСС синього кольору). Наприкінці 1916 року в Австро-Угорській імперії була введена нова форма, для якої не передбачалися кольорові петлиці, на комірі мундиру нашивалися вертикальні кольорові стрічки (для українського легіону жовта та блакитна стрічки).

У стрільця були «чисті» петлиці[1].

Військове звання Української Галицької армії (1919-1920)[ред. | ред. код]

Найнижче військове звання в Української Галицької Армії. Нижче за рангом від старшого стрільця. Українська Галицька армія (УГА) регулярна армія Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР). Знаки розрізнення були введені Державним секретаріатом військових справ (ДСВС) Західної області УНР 22 квітня 1919 року і уявляли собою комбінацію стрічок на рукавах однострою та «зубчатки» на комірах. У стрільців на рукавах стрічок не було[2][3].

Молодше звання

-
Українські січові стрільці
Українські січові стрільці
Стрілець
Старше звання
Старший стрілець
Старший стрілець
Молодше звання

-
Українська Галицька армія
Українська Галицька армія
Стрілець
Старше звання
Старший стрілець
Старший стрілець

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Чмир М. Відзнаки військових звань українських збройних формувань 1917–1921 рр. Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 31 грудня 2016. 
  2. Крип’якевич І.П., Гнатевич Б.П., Стефанів З. та інші Історія Українського війська. /Упорядник Якимович Б.З. — 4-те вид., змін. І доп. — Львів: Світ, 1992. — С. 532-535 — 712 с. — ISBN 5-7773-0148-7 (Львів; 1936; Вінніпег, 1953; Львів, 1992)
  3. Гнатевич Б.П., О. Думін. Українська Галицька армія // Історія Українського Війська. — Львів: Видання Івана Тиктора, 1936. — С. 533—535 (Репринтне видання: Київ, 1992)

Література[ред. | ред. код]