Стрілець (птах)
| ?Стрілець | |
|---|---|
.jpg) Самиця | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Стрільцеві (Acanthisittidae) |
| Рід: | Стрілець (Acanthisitta) Lafresnaye, 1842 |
| Вид: | Стрілець |
| Біноміальна назва | |
| Acanthisitta chloris Sparrman, 1787 | |
| Підвиди | |
| Acanthisitta chloris chloris Acanthisitta chloris granti | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Acanthisitta chloris |
 Віківиди: | Acanthisitta chloris |
 EOL: | 915638 |
 ITIS: | 558372 |
 МСОП: | 22698577 |
 NCBI: | 57068 |
Стрілець[2] (Acanthisitta chloris) (маорі: tītipounamu) — вид горобцеподібних птахів родини стрільцевих (Acanthisittidae).
Вид є ендеміком Нової Зеландії. Живе в різних місцях проживання — зрілі букові ліси, щільні зарості чагарнику, сільськогосподарські райони, близько скелястих оголень, низинний ліс з чагарниками подокарпа.
Стрілець є найменшим видом птахів Нової Зеландії. Тіло завдовжки 8-10 см, вага — до 9 г. Це невеликі птахи з коротким хвостом, довгими ногами і крихітним вузьким дзьобом, зі злегка кирпатим кінчиком. Крила короткі, закруглені, слабкі, через що птахи погано літають. Самиці більші за самців, їхні дзьоби і кігтики на лапках довші, обидві статі відрізняються забарвленням. Лапи сильні із задніми кігтями, що допомагають при лазінні.
Забарвлення верхньої частини тіла і голови у самців яскраве — жовто-зелене, у самиць — коричневе з червоно-коричневими плямами. Низ тіла біло-жовтий. Над оком у обидвох статей пролягає біла смуга. Краї першорядних махових пір'їн жовті з білою плямою, огузок і фаланги лап — жовтуваті.
Веде деревний і денний спосіб життя. Добре лазить, досить швидко бігає по землі. Більшу частину дня проводить в пошуках їжі, роблячи щодня один і той же маршрут. Стовбуром дерева пересувається різкими поштовхами вгору, допомагаючи при цьому собі крилами, досягнувши висоти 6-9 м, злітає вниз до основи іншого дерева і знов лізе вгору.
Живляться комахами, павуками та іншими дрібними безхребетними, піднімаючись вгору по стовбуру дерева по спіралі. Самці полюють на здобич на листях дерев, в той час як самиці знаходять їжу під корою. Дзьоб у самиць більший і товщий, тому їм легше відірвати шматочок кори.
Гніздо розташовується в дуплах або щілинах дерев, норах, під дахами будівель. Велику частину роботи по будівництву гнізда бере на себе самець. Вхід в гніздо дуже вузький, зате саме гніздо досить велике (в порівнянні з розмірами птахів), іноді з куполоподібним дахом. Дно гнізда вистелюється пір'ям, мохом і павутинням. За рік буває до двох кладок.
Самець доглядає за самицею, годуючи її до 9 разів на годину. Безхребетні, якими годує самець самку під час залицянь більші за розміром, ніж ті, які видобуваються під час звичайного годування. Самиця кожні 48 годин зносить по одному яйцю. У кладці 2-4 білі великі яйця, що важать близько 20 % від ваги самиці. Інкубація починається після того, як знесене останнє яйце. У другій кладці розміри яєць і їхня кількість менша. Друге гніздо самець починає будувати, коли пташенята з першого виводка ще не оперилися. Піклуються про нащадків обидвоє батьків.
- ↑ BirdLife International (2012). Acanthisitta chloris: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 листопада 2013
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Photo, information [Архівовано 20 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Facts Sheet, Photo, Video
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
