Стрілець (птах)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стрілець
Самиця
Самиця
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Стрільцеві (Acanthisittidae)
Рід: Стрілець (Acanthisitta)
Lafresnaye, 1842
Вид: Стрілець
Біноміальна назва
Acanthisitta chloris
Sparrman, 1787
Підвиди

Acanthisitta chloris chloris
Acanthisitta chloris granti

Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Acanthisitta chloris
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Acanthisitta chloris
EOL logo.svg EOL: 915638
ITIS logo.svg ITIS: 558372
IUCN logo.svg МСОП: 22698577
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 57068

Стрілець[2] (Acanthisitta chloris) (маорі: tītipounamu) — вид горобцеподібних птахів родини стрільцевих (Acanthisittidae).

Поширення[ред. | ред. код]

Вид є ендеміком Нової Зеландії. Живе в різних місцях проживання — зрілі букові ліси, щільні зарості чагарнику, сільськогосподарські райони, близько скелястих оголень, низинний ліс з чагарниками подокарпа.

Опис[ред. | ред. код]

Стрілець є найменшим видом птахів Нової Зеландії. Тіло завдовжки 8-10 см, вага — до 9 г. Це невеликі птази з коротким хвостом, довгими ногами і крихітним вузьким дзьобом, зі злегка кирпатим кінчиком. Крила короткі, закруглені, слабкі, через що птахи погано літають. Самиці більші за самців, їхні дзьоби і кігтики на лапках довші, обидві статі відрізняються по забарвленню. Лапи сильні із задніми кігтями, що допомагають при лазінні.

Забарвлення верхньої частини тіла і голови у самців яскраве — жовто-зелене, у самиць — коричневе з червоно-коричневими плямами. Низ тіла біло-жовтий. Над оком у обох статей пролягає біла смуга. Краї першорядних махових пір'їн жовті з білою плямою, огузок і фаланги лап — жовтуваті.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Веде деревний і денний спосіб життя. Добре лазить, досить швидко бігає по землі. Більшу частину дня проводить в пошуках їжі, здійснюючи кожен день один і той же маршрут. По стовбуру дерева пересувається різкими поштовхами вгору, допомагаючи при цьому собі крилами, досягнувши висоти 6-9 м, злітає вниз до основи іншого дерева і знову лізе вгору.

Живлення[ред. | ред. код]

Живляться комахами, павуками та іншими дрібними безхребетними, піднімаючись вгору по стовбуру дерева по спіралі. Самці полюють на здобич на листях дерев, в той час як самиці знаходять їжу під корою. Дзьоб у самиць більший і товщий, тому їм легше відірвати шматочок кори.

Розмноження[ред. | ред. код]

Гніздо розташовується в дуплах або щілинах дерев, норах, під дахами будівель. Велику частину роботи по будівництву гнізда бере на себе самець. Вхід в гніздо дуже вузький, зате саме гніздо досить велике (в порівнянні з розмірами птахів), іноді з куполоподібним дахом. Дно гнізда вистилається пір'ям, мохом і павутинням. За рік буває до двох кладок.

Самець доглядає за самицею, годуючи її до 9 разів на годину. Безхребетні, якими годує самець самку під час залицянь більші за розміром, ніж ті, які видобуваються під час звичайного годування. Самиці кожні 48 годин зносить по одному яйцю. У кладці 2-4 білих великих яйця, що важать близько 20 % від ваги самиці. Інкубація починається після того, як знесено останнє яйце. У другій кладці розміри яєць і їхня кількість менша. Друге гніздо самець починає будувати, коли пташенята з першого виводка ще не оперилися. Піклуються про потомство обоє батьків.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2012). Acanthisitta chloris: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 November 2013
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання[ред. | ред. код]