Стрілківська сільська громада

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стрілківська сільська громада громада
Основні дані
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Самбірський
Код КАТОТТГ UA46080170000064605
Утворена 2020 року
Адмін. центр Стрі́лки
Облікова картка Стрілківська громада
Телефонні коди 4625185700
Територія та населення
Площа 320,4 км²
Населення 14 349 осіб (2021)
Густота 44,78 осіб/км²
Населені пункти
Міста 0
Смт 0
Села 21
Селища 0
Органи влади
Рада Стрілківська сільська рада
Адреса 82092, Львівська область, Самбірський район, с. Стрілки, вул. М.Вербицького, 2
Вебсторінка https://strilky-gromada.gov.ua/
Голова громади Дрозд Микола Миколайович

С. Стрілки, Самбірський р-н, Львівська обл. Вид з висоти.
С. Стрілки, Самбірський р-н, Львівська обл. Вид з висоти.
"Бойківська кухня" на День незалежности України (2021).
"Бойківська кухня" на День незалежности України (2021).

Стрілківська сільська громада — гірська сільська громада у Самбірському районі Львівської області України. Розташована у західній частині Самбірського району, її територія повністю знаходиться у масиві Верхньодністровські Бескиди (Карпати), площа складає 320,4 км2 (9,9 % від площі району) кількість сіл — 21, населення — 14 349 жителів (6,2 % від жителів району), повнолітніх — 10 822 особи[1]. Густота населення - 44,78 осіб/км2.

Межує на півночі з Старосамбірською громадою, на півдні — з Турківською громадою, на сході — з Східницькою громадою Дрогобицького району, а на заході — з Республікою Польща. Громада створена нещодавно, наприкінці 2020 р.

На території Стрілківської громади розташовані Національний природний парк “Королівські Бескиди” та Регіональний ландшафтний парк “Верхньодністровські Бескиди”.

Утворена на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 р. «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад»[2]. Перші вибори сільського голови ОТГ та депутатів сільської ради ОТГ відбулися 25 жовтня 2020 року. Перше урочисте засідання — 26.11.2020 р.

Голова - Дрозд Микола Миколайович.

Керівний орган — Стрілківська сільська рада[3].

Адреса ради: Україна, 82092, Львівська обл., Самбірський р-н, село Стрілки, вул. М.Вербицького, 2. КАТОТТГ: UA46080170000064605[4]

Офіційна сторінка: https://strilky-gromada.gov.ua Архівовано 5 жовтня 2021 у Wayback Machine. Офіційна сторінка у соцмережі Фейсбук: https://www.facebook.com/Стрілківська-територіальна-громада-100983408538294

Склад громади[ред. | ред. код]

Файл:Стрілківська територіальна громада.jpg
Карта Стрілківської ТГ. 2021 р.

Громада складається із 21 села (всі мають статус гірських):

Центр ОТГ

  1. Стрілки (2 333)

Староста Грицак Василь Михайлович:

  1. Бабино (377)
  2. Виців (77)
  3. Галівка (97)
  4. Гвоздець (94)
  5. Головецько (1 058)
  6. Грозьово (609)
  7. Дністрик (310)
  8. Мшанець (296)
  9. Плоске (149)
  10. Ріп'яна (630)
  11. Смеречка (267)

Староста Чуплак Володимир Романович:

  1. Бусовисько (949)
  2. Верхній Лужок (1 167)

Староста Дем'ян Тетяна Іванівна:

  1. Велика Волосянка (329)
  2. Лопушанка-Хомина (495)
  3. Тисовиця (592)
  4. Ясениця-Замкова (1 270)

Староста Наливайко Леся Ярославівна

  1. Недільна (197)
  2. Топільниця (1 473)
  3. Тур'є (1 225)
    Чисельність населення Стрілківської громади, 2021 р.
    Чисельність населення Стрілківської громади з розподілом на вікові групи і стать, 2021 р.
Структура населення з розподілом за статтями, осіб Разом, в т.ч.: 13994
Чоловіків 6829
Жінок 7165
Віковий розподіл, осіб 0-15 років 2338
16-59 років 8431
60 років і старше 3321
Вікова структура населення, молодшого за працездатний вік, осіб Діти дошкільного віку 788
Діти шкільного віку 1666

Географія[ред. | ред. код]

Перспективний план Стрілківської ОТГ (2020 рік)
Перспективний план Стрілківської ОТГ (2020 рік)

Стрілківська територіальна громада знаходиться у басейні річки Дністер, а точніше у його витоку, розташована у південно-західній частині Львівської області, на заході межі збігаються з державним кордоном України з Республікою Польща. Межує на півночі з Старосамбірською громадою, на півдні — з Турківською громадою, на сході — з Підбузькою громадою Дрогобицького району.

Громада повністю розміщена у масиві Верхньодністровські Бескиди (Карпати).

На території громади розміщені два природні парки Регіональний ландшафтний парк «Верхньодністровські Бескиди» та Національний природний парк «Королівські Бескиди» (частково також розміщений на території Старосамбірської територіальної громади).

Територія охоплює низькогір'я Зовнішніх Карпат і Сансько-Дністровське водорозділове підвищення та знаходиться в басейнах Чорного і Балтійського морів.

Вона розташована в межах двох фізико-географічних зон: Прикарпаття і Українських Карпат, які в цій частині мають назву Бескиди. Вони сформовані з флішу, пісковиків, сланців, різних гірських порід. Тверді породи, які менше піддаються руйнуванню, утворюють тут підвищені гострі форми рельєфу, а менш стійкі породи, що швидко руйнуються, утворюють м'які, округлі форми рельєфу, внаслідок чого в горах району є багато вершин і западин.

Гірський рельєф характеризується круглими формами Карпатських хребтів, вершини яких досягають 800 і більше метрів над рівнем моря. Найвища вершина — гора Маґура-Лімнянська, що знаходиться поблизу села Грозьово, і здіймається на 1022 м над рівнем моря.

Стрілківська громада розташована у смузі атлантико-континентальним кліматом, для якого характерні низький тиск, велика вологість повітря та прохолодне літо. Така «перехідна» характеристика клімату зумовлена географічним розташуванням території в на «перехресті» шляхів міграції повітряних мас, а також специфічними рисами її поверхні (наявність заболочених рівнин, піщаних територій, височин та гір).

Географічна широта району забезпечує можливість падіння сонячних променів на горизонтальну поверхню, в середньому, під кутом 41°, що можна спостерігати в обідню пору під час весняного та осіннього рівнодення. Максимальний кут падіння сонячних променів досягається в час літнього сонцестояння (62°), а мінімальний — в час зимового сонцестояння (17°).

Територія громади належить до областей із значною хмарністю протягом усього року. Хмарність в межах області нерівномірна. Тривалість захмареного неба може досягати до 80 % днів у грудні. Ймовірність ясного і малохмарного неба найвищі у серпні та вересні. У період з малою хмарністю сонячне тепло є основним джерелом прогріву території, а тепло, що приходить з прогрітим повітрям — менш впливове.

Періодично зимою приходить морське повітря з заходу та південного заходу — сире і тепле, що приносить снігопади і обумовлює відлиги. Повітря, що сформувалось над Атлантичним океаном в південних широтах є настільки впливовим, що серед зими може забезпечити підняття температури до 5-15°С тепла. Літом можливі швидкі зміни теплої погоди на холодну, антициклональної на циклональну.

Отже, для території у всі сезони року характерними є швидкі зміни погоди, а разом з тим і різкі зміни метеорологічних показників — температури і вологості повітря, температури ґрунту, напряму і швидкості вітру, кількості опадів, атмосферного тиску.

Додаткові впливи на формування кліматичних показників: височини і гори створюють бар'єрний ефект проходженню повітряних мас. У межах району найдієвішим бар'єром для проходження повітряних мас є Карпати. Вони майже не пропускають вітрів з півночі і північного заходу, спрямовуючи їх вздовж Карпат — до південного сходу, а вітри з південного сходу — до північного заходу. На територію області часто прориваються вітри з Закарпаття — з південного заходу.

При проходженні через Карпати вітри прориваються перш за все по низькогірних територіях, а також по глибоких поперечних долинах, які утворюють так звані «вітрові коридори». Швидкості вітрів у Карпатах бувають дуже великі (до 30 і більше м/с), що спричиняє вітровали та буреломи у лісах.

Середньорічна температура становить +6,1° С. Найбільш холодними є січень, лютий і перша половина березня, найбільш теплими — липень і серпень місяці, пізні весняні заморозки бувають у червні, ранньоосінні — в серпні. Характерна наявність туманів. Середньорічна кількість опадів 790—800 мм, найбільша їх кількість випадає влітку у вигляді сильних злив. Сніг лежить 128 діб, в тому числі суцільний покров 61 добу. Найбільша висота снігового покрову має місце в січні — 50-60 см.

Екосистема краю сприяє таким екологічним напрямкам господарювання як вирощування ВРХ, кіз, овець, лікарських рослин та туризму зокрема.

Ресурсно-сировинний потенціал[ред. | ред. код]

Земельний фонд:

Назва показника Площа, га %
Сільськогосподарські землі, у т.ч.: 11242,2681 35,4
рілля 5303,4625 16,7
багаторічні насадження 228,44 0,91
сіножаті 886,68 2,79
пасовища 4554,7324 14,34
Пайові угіддя, у т.ч.: 2758,9 8,69
рілля 1619,9 5,1
багаторічні насадження 17 0,05
сіножаті 375,7 1,18
пасовища 746,3 2,35
Землі лісогосподарського призначення, в т.ч. 19564,9108 61,61
лісові землі 16083,6 50,65
чагарники 2832,2108 8,81
Забудовані землі, у т.ч.: 607,2478 1,91
землі житлової та громадської забудови 94,4432 0,3
землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та ін. призначення 9,1635 0,03
Заповідні землі 4256,05 13,4
Землі водного фонду 340 1,07
Всього землі 31754,43 100
Інші (відкриті землі без рослинного покриву, болота) 388,0733
Всього дані ДГК 32142,5
Земельний фонд Стрілківської громади Самбірського р-ну Львівської обл. 2021
Земельний фонд Стрілківської громади Самбірського р-ну Львівської обл. 2021

Водні ресурси:

Територія громади вкрита густою сіткою річок, що належать до басейнів Чорного та Балтійського морів.

На всіх річках спостерігається три підняття рівнів води: весняна повінь, внаслідок танення снігу (березень-квітень); літні паводки від випадання тривалих і сильних дощів (червень-серпень); зимові підняття рівня води внаслідок тривалих і інтенсивних відлиг (грудень-лютий).

Льодовий покрив річок області нестійкий, а в окремі роки вони зовсім не замерзають, що зумовлено нестійким термічним режимом у зимовий період.

Лісові масиви:

У далекому минулому на території, що тепер займає район, більшість площі була зайнята лісом. Проте в XIV—XVIII ст. багато лісів було вирубано в процесі освоєння території під посівні площі та випас худоби.

Головні лісоутворюючі породи: сосна смерека, ялиця, дуб, бук, модрина, решта припадає на граб, клен-явір, вільху, липу та інші породи.

Найпоширеніші типи лісу: грабово-буковий ялинник, вологий буково-смерековий суялинник, волога грабово-ялицева бучина.

У зоні Українських Карпат найпоширенішими є ялицеві насадження.

Фауну території району представляють ссавці, птиці, риби та комахи.

З копитних тварин зустрічаються дикі свині, козуля, олень, а з хижих — куниця, видра, борсук, вовк, лисиця, тхір. Водиться також бобер, куниця, тхір лісовий, ондатра, качка, лебідь — шипун, голуби, білка, олень, тритон і саламандра, чорний журавель і підорлик, рись і борсук, видра і горностай.

Корисні копалини:

Особливим багатством району є великі запаси лікувальних мінеральних вод, які зовсім не використовуються, зокрема мінеральні води поблизу с. Смеречка.

Дорожня інфраструктура[ред. | ред. код]

Вздовж дороги державного значення Н-13 Львів-Самбір-Ужгород розміщені села: Стрілки, Бусовисько, Велика Волосянка (за 4 км), Верхній Лужок, Лопушанка-Хомина, Ясениця-Замкова. Стан дороги - добрий, покриття - тверде.

Вздовж дороги місцевого значення загального користування С141704 Мшанець-Стрілки розташовані села: Бабино, Виців (за 4 км), Галівка (за 5 км), Гвоздець, Головецько, Грозьово (за 2 км), Дністрик (за 4 км), Мшанець (за 3 км до твердого покриття), Плоске (за 2 км), Ріп’яна (за 7 км), Смеречка (за 9 км), Тисовиця (за 5 км). Стан дороги: проводиться капітальний ремонт.

Вздовж дороги місцевого значення загального користування С141713 Стрілки-Новий Кропивник розташовані села: Недільна (за 6 км), Топільниця, Тур’є. Стан дороги: проводиться капітальний ремонт.

Протяжність доріг місцевого значення - 80 км, державного значення - 20 км.

Транспортна інфраструктура (логістика Стрілківської громади):
Тип сполучення Назва та відстань, км
Аеропорт до Міжнародного аеропорту «Львів» імені Данила Галицького – 104

до Міжнародного аеропорту Ужгород - 144

Залізничне сполучення Львів – Самбір – Сянки

Львів – Самбір – Солотвино

Дороги регіонального,

національного,

міжнародного значення

- Н-13 Львів-Самбір-Ужгород (національного значення)

- С141713 Стрілки-Новий Кропивник (місцевого значення загального користування)

- С141704 Стрілки-Мшанець (місцевого значення загального користування)

Відстань до міста Львова 100
Відстань до районного центру 30
Відстань до пунктів перетину кордону Смільниця-Кросценко - 47

Шегині - 84

Залізничне сполучення Львів-Сянки

Львів-Солотвино

Економіка[ред. | ред. код]

На території громади функціонує 40 підприємств, серед них 15 приватних підприємств, 15 товариств з обмеженою відповідальністю, 3 фермерські господарства, 1 комунальне господарство, 4 сільськогосподарські кооперативи, 1 споживче товариство та 1 адвокатське бюро.

Найпоширеніші види діяльності — оптова та роздільна торгівля, лісозаготівлі та оброблення деревини.

Також є підприємства, що займаються:

  • електромонтажні роботи;
  • виробництво електроенергії;
  • діяльність у сфері проводового електрозв'язку;
  • ремонт електронної апаратури побутового призначення для приймання, запису, відтворення звуку й зображення;
  • будівництво житлових і нежитлових будівель;
  • надання в оренду будівельних машин і устатковання;
  • виробництво спіднього одягу;
  • виробництво паперових виробів господарсько-побутового та санітарно-гігієнічного призначення;
  • перероблення молока та вироблення сиру;
  • виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості;
  • виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння;
  • послуги з організації подорожувань.

Через специфіку гірських ґрунтів, звичайне сільське господарство у громаді не є настільки ефективним, як в інших регіонах України. Однак в нас дуже сприятливі умови для промислового вирощування чорниці, лохини, ліщини, суниці, терену, шипшини, лаванди та ін.

Завдяки природному розташуванню у нашої громади є великий туристичний потенціал. Розробляючи стратегію соціально-економічного розвитку, ми робимо ставку на зелений та агротуризм (а разом з тим і на культурний, історичний, спортивний туризм тощо). Перші успішні кроки у цьому напрямку вже зроблені.

Туристична інфраструктура[ред. | ред. код]

Парафіяльний еко-табір "Мшанецькі колиби" та Каплиця св. Миколая
Парафіяльний еко-табір "Мшанецькі колиби" та Каплиця св. Миколая. С. Мшанець.

У с. Мшанець місцева релігійна спільнота будує і розвиває літній парафіяльний еко-табір “Мшанецькі колиби”, де можна проводити літні молодіжні табори, християнські сарепти, військово-патріотичні вишколи, освітні та культурно-мистецькі заходи (відкриті лекції, виїзні тренінги/семінари на природі), а також просто відпочити у бойківському карпатському краї чи відсвяткувати якусь подію.

Цей табір уже перетворився на своєрідний “гірський хаб” — місце для перетину міського й сільського світогляду, місце зародження й втілення оригінальних соціальних ініціатив, зокрема:

  • Файл:Еко-табір Мшанецькі колиби. С. Мшанець, Стрілківська ТГ, Львівська обл..jpg
    Еко-табір Мшанецькі колиби. С. Мшанець, Стрілківська ТГ, Львівська обл.
    створення соціального кінотеатру, який згодом буде реорганізований в авто-кінотеатр під відкритим небом;
  • просвітницький та культурно-мистецький фестиваль “В гості до бойків та о. Михайла Зубрицького” (головний фестиваль Бойківського краю);
  • благодійний онлайн-ярмарок “Різдвяні смаколики із Мшанця” (набір місцевих екологічно чистих продуктів до Святої Вечері у крафтовому мішечку можна замовити поштою в будь-який куточок України; виручені кошти спрямовуються на розвиток табору та потреби села);
  • навчальний проєкт для сімей у складних життєвих обставинах “Власна справа у власному селі” - комплекс тренінгів, консультацій, навчальних поїздок та екскурсій, формаційних вечірок і т.п., що допоможуть кільком сім'ям запустити власний локальний бізнес у Мшанці (кількаденні кінні прогулянки лісами та горами, сон на вулику в апі-колибі, туристичні екскурсії, перетворення автентичний старих хат на агро-оселі тощо);
  • прокладання туристичного маршруту по селах “Франкомадри+” та багато іншого.
Мшанецькі стави, викопані селянами у 1950-70-х рр.
Мшанецькі стави, викопані селянами у 1950-70-х рр.

Складається з дерев'яних лісових будинків (“колиб”), каплиці, літнього кінотеатру, кухні-колиби, павільйону-їдальні, літнього душу з панорамним краєвидом, футбольного та пляжного волейбольного майданчиків, місця для купання. Неподалік є джерело мінеральної води “Нафтуся-Мшанецька”.

Також у с. Мшанець ще у 1950-70-х рр. селяни викопали 3 великі стави (так звані "Мшанецькі стави"), які використовували в якості холодильників: взимку рубали лід, зберігали його у великій пивниці, де літом зберігали молоко. Лід слугував природним холодильником. Сьогодні тут можна порибалити та відпочити на природі.

Єпархіальний реколекційний центр "Емаус", с. Стрілки, Самбірський р-н
Єпархіальний реколекційний центр "Емаус", с. Стрілки, Самбірський р-н
Єпархіальний реколекційний центр "Емаус", с. Стрілки, Самбірський р-н
Єпархіальний реколекційний центр "Емаус", с. Стрілки, Самбірський р-н

Через Мшанець, Ясеницю-Замкову, Грозьову та ін. села пролягає вітка "На Пікуй!" мережі історико-туристичних маршрутів "ФранкоМандри+".[5][6]

У с. Грьозова діє туристичний маршрут «Грозова брама», який починається у селі від однойменної зони відпочинку у підніжжі гори Магура-Лімнянська в урочищі Бабинець, та пролягає на її вершину (це найвища точка Старосамбірщини - 1022 м).

Також на території громади діють

  • Ресторанно-відпочинковий комплекс "Стрілецький замок". С. Стрілки
    Ресторанно-відпочинковий комплекс "Стрілецький замок". С. Стрілки
    Ресторанно-відпочинковий комплекс “Стрілецький замок”. С. Стрілки, Львівська обл.
    Ресторанно-відпочинковий комплекс “Стрілецький замок”. С. Стрілки, Львівська обл.
    Ресторанно-відпочинковий комплекс “Стрілецький замок”. Альтанки. С. Стрілки, Львівська обл.
    Ресторанно-відпочинковий комплекс “Стрілецький замок”. Альтанки. С. Стрілки, Львівська обл.
    Ресторанно-відпочинковий комплекс “Стрілецький замок” (с. Стрілки, вул. Дністрова)[7][8]. В інфраструктуру комплексу входять ресторан з трьома залами, терасою та більярдною кімнатою, “Мисливський будиночок”, альтанки, дитячий майданчик, ставки, де можна порибалити (водяться форель, короп та ін.), а також готель[9]. Чудово підходить для відзначення урочистих подій, сімейного відпочинку, ділових зустрічей.
  • Реколекційний центр Самбірсько-Дрогобицької єпархії “Емаус”. Триповерховий відпочинковий комплекс Самбірсько-дрогобицької єпархії УГКЦ з усіма зручностями у номерах на 65 посадкових місць, конференц-залом, кухнею та їдальнею всередині приміщення, сауною та огороженим басейном на дворі.
    Туристичний кемпінг “Бойківський Двір”. С. Ясениця-Замкова
    Туристичний кемпінг “Бойківський Двір”. С. Ясениця-Замкова
    Бойківський Двір. Ресторан. С. Ясениця-Замкова, Стрілківська ТГ, Львівська обл.
    Бойківський Двір. Ресторан. С. Ясениця-Замкова, Стрілківська ТГ, Львівська обл.
  • Туристичний кемпінг “Бойківський Двір” (с. Ясениця-Замкова, вул. Центральна, 3; 82097)[10]. На території знаходяться два басейний, дорослий критий і дитячий на відкритому повітрі, Тюбінг - літня саночна дорога довжиною 50 метрів, а також у Корчмі - національні смачні страви, приготовлені за бойківськими рецептами цієї місцевості.
  • Файл:Еко-садиба Каскад. с. Вел. Волосянка, Львівська обл..jpg
    Еко-садиба Каскад. с. Вел. Волосянка, Львівська обл.
    Еко-садиба “Каскад” (с. Велика Волосянка, вул. Центральна, 23)[11][12]. Окрім комфортних євро-номерів з панорамними вікнами та терасами, є сауна, альтанки з мангалами, водоспад і каскад озер, клумба з суницею, невелика еко-ферма. Неподалік джерела з мінеральними водами «Нафтуся», «Содова», «Срібно-Кремнієва».
  • Ясна садиба. Ясениця-Замкова. Стрілківська ТГ
    Ясна садиба. Ясениця-Замкова. Стрілківська ТГ
    Ясна садиба всередині. Ясениця-Замкова. Стрілківська ТГ
    Ясна садиба всередині. Ясениця-Замкова. Стрілківська ТГ
    Етно-садиба “Ясна садиба” (с. Ясениця-Замкова). Двоповерховий дерев’яний будинок та котедж. Похід на витік Дністра, велосипедні та кінні прогулянки, чайна церемонія “Містерія трав”, ароматерапія на сіновалі, ландшафтотерапія, майстер-класи з вишивки стрічками та хрестиком, розпису акриловими фарбами, виготовлення ляльки-мотанки.
  • Еко-садиба Бескиди. С. Велика Волосянка, Львівська обл.
    Еко-садиба Бескиди. С. Велика Волосянка, Львівська обл.
    Еко-садиба "Бескиди" (с. Велика Волосянка, вул. Центральна, 132)[13]. Триповерховий дерев’яний будиночок зі ставком, альтанками, мангалом, дитячим майданчиком, батутом, сауною на території.
  • Агрооселя Ростоки. С. Недільна, Львівська обл.
    Агрооселя Ростоки. С. Недільна, Львівська обл.
    Агрооселя Ростоки. Бесідка. С. Недільна, Львівська обл.
    Агрооселя Ростоки. Бесідка. С. Недільна, Львівська обл.
    Агрооселя “Ростоки” (село Недільна). Затишна батьківська хата для молодіжних компаній та сімейного відпочинку. До послуг туристів сауна і чани. Довкола велика територія, де можна пограти в теніс, покататися на качелях, пострибати на батутах. Неподалік річка. Облаштовується волейбольне поле.
  • Приватна садиба Вілла “Марія” с. Тур’є. Розташована за 3 км від центру села, 12 км від траси Львів-Ужгород.

Відпочинкові осередки[ред. | ред. код]

С. Головецько, Львівська обл.
С. Головецько, Львівська обл.
  • Відпочинковий осередок “Під кичерою” для рекреації та риболовлі на Дністрі. Знаходиться у с. Головецько, у підніжжі гори Погар, за координатами N 49°17'59.060" E 22°51'39.749".
  • Грозьова брама. Гірський притулок. С. Грозьова. Львівська обл.
    Грозьова брама. Гірський притулок. С. Грозьова. Львівська обл.
    Гірський притулок “Грозова брама” для рекреації та ночівлі. Знаходиться у с. Грозьово, за координатами 49°18'16.2"N 22°48'31.9"E. Від гірського притулку стартує кільцевий пішохідний туристичний маршрут “Грозьова брама” (3 км) на г. Маґура-Лімнянська — найвищу вершину Старосамбірщини.
  • Туристичні шляхи до Вежі пам'яті
    Туристичні шляхи до Вежі пам'яті
    Відпочинковий осередок на р. Мшанка для рекреації та риболовлі. Знаходиться біля с. Грозьово, за координатами 49°19'45.2"N 22°48'58.9"E.

Музеї[ред. | ред. код]

В Музеї о. Михайла Зубрицького. С. Мшанець
В Музеї о. Михайла Зубрицького. С. Мшанець
Музей о. Михайла Зубрицького, с. Мшанець, Львівська обл
Музей о. Михайла Зубрицького, с. Мшанець, Львівська обл

Краєзнавчий музей о. Михайла Зубрицького у с. Мшанець (діє на волонтерських засадах). Адреса: Львівська обл., Самбірський р-н, с. Мшанець, вул. Центральна.

Розташований в історичній будівлі читальні “Просвіти” (відкрита у 1892 р. - перший подібний заклад в цілому повіті). У цьому ж приміщенні функціонувала перша Руська спілкова крамниця у Старосамбірському повіті. Наріжний камінь, за спогадами старожилів, закладали о. Михайло Зубрицький разом з Іваном Франком. Більшість експонатів висвітлюють життєвий та творчий шлях отця Михайла Зубрицького (фотографії, копії свідоцтв та деяких праць). Також є частинні експозиції, де представлено одяг з домотканого полотна, вишивки, знаряддя хліборобства, речі домашнього вжитку. Фонди музею використовуються для вивчення побуту мешканців Бойківщини.

О. Михайло Зубрицький (1856-1919) - священик УГКЦ, етнограф, історик (засновник таких течій історичної науки, як усна історія і, частково, мікроісторія), фольклорист, дійсний член Наукового Товариства ім. Т.Г. Шевченка (єдиний сільський священик, що мав такий статус), громадський діяч, новатор (перший ввів на селі безліч інноваційних форм господарювання, створив сільський кооператив і спілкову крамницю задовго до того, як це стало “мейнстрімом” і багато подібного), а також публіцист, який послідовно відстоював права українських селян, формував громадську думку та повістку дня.

Шкільний Музей о. Михайла Вербицького. С. Стрілки
Шкільний Музей о. Михайла Вербицького. С. Стрілки

Музей у Дзвіниці церкви Св. Архистратига Михаїла (1730) с. Ясениця-Замкова. Сама дзвіниця - пам'ятка архітектури.

Колекція, зібрана місцевим священником, складається з селянського реманенту, посуду, ткацьких станків, одягу, меблів.

На другому поверсі — виставка ікон та вишитих хоругв[14].

Історико-меморіальний музей Кирила Осьмака, голови УГВР в с. Недільна. Музей розміщено у приміщенні Народного дому села Недільна. Над розробкою і побудовою експозиції працювала група науковців та музейних фахівців. Основу експозиції складають архівні документи, фото та інші матеріали, а також спогади сучасників та рідних Кирила Осьмака, зібраних Любою Коваль.

На відкритті музею була присутня донька Кирила Осьмака Наталія Осьмак.

Довідка: 11-15 липня 1944 року на узбіччі гори Видоділ, що знаходиться у лісі між селом Сприня Самбірського району та селом Недільна Стрілківського (тепер Старосамбірського) району відбувся Великий збір УГВР. На ньому обрали Президію та Генеральний секретаріат – підпільний парламент та підпільний уряд воюючої України. Головою президії та президентом УГВР обрали Кирила Осьмака (псевдонім – Марко Горянський).[15]

Фонди музею налічують 74 одиниці збереження. Експозиційні розділи розміщені у 2 залах.

Шкільний краєзнавчий музей з постійно діючою експозицією про життя і діяльність о. Михайла Вербицького в с. Стрілки (діє на волонтерських засадах). Адреса: Львівська обл., Самбірський р-н, с. Стрілки, вул. о. М. Вербицького, 10 (приміщення опорного закладу загальної середньої освіти I-III ст. ім. о. Михайла Вербицького). Також в музеї є якому експозиції про видатних людей краю та колекція предметів бойківського побуту і одягу.

О. Михайло Вербицький (1815-1870) - священик УГКЦ, композитор, хоровий диригент, громадський діяч, автор музики державного гімну України. З 1853 по 1856 рік він був адміністратором каплиці на горі в селі Стрілки.

Шкільний Музей визвольної боротьби ОУН-УПА. С. Стрілки
Шкільний Музей визвольної боротьби ОУН-УПА. С. Стрілки

Шкільний Музей визвольної боротьби ОУН-УПА (у приміщенні школи-ліцею)[16]. Адреса: вул. Сагайдачного, 21, с. Стрілки, Самбірський район, Львівська область, Україна, 82092.

Шкільний Музей визвольної боротьби ОУН-УПА. С. Стрілки. Частина рушниці та гільзи, знайдені на місці боїв воїнів УПА з німцями (гора Діл, с. Недільна).
Шкільний Музей визвольної боротьби ОУН-УПА. С. Стрілки. Частина рушниці та гільзи, знайдені на місці боїв воїнів УПА з німцями (гора Діл, с. Недільна).

Містить експонати часів національно-визвольних змагань другої половини XX століття. Експозиція музею складається з 9 розділів:

  • «Криниця ідей українського націоналізму»;
  • «УВО-ОУН: історія формування та політична діяльність»;
  • «УПА: територіальна і функціональна структура»;
  • «Боротьба УПА»;
  • «Однострій. Нагороди. Озброєння»;
  • «Нескорені в таборах»;
  • «Дивізія «Галичина»;
  • «Наші земляки – герої УПА»;
  • «Нам пора для України жить!».[17]

Міні-музей у Дзвіниці "Вежа пам'яті" в с. Недільна.

Історико-меморіальний музей голови УГВР Кирила Осьмака в с. Недільна. Розміщений у приміщенні Народного дому села Недільна (колишня будівля “Просвіти”). Основу експозиції складають архівні документи, фото та інші матеріали, а також спогади сучасників та рідних Кирила Осьмака — голову президії та президента УГВР (псевдонім Марко Горянський).

Пам’ятки архітектури[ред. | ред. код]

С. Ясениця-Замкова. Дзвіниця церкви Св. Михаїла
С. Ясениця-Замкова. Дзвіниця церкви Св. Михаїла
Церква Св. Архистр. Михаїла та Дзвіниця в с. Ясениця-Замкова
Церква Св. Архистр. Михаїла та Дзвіниця в с. Ясениця-Замкова

Дерев'яна триярусна дзвіниця Церкви святого Архистратига Михаїла с. Ясениця-Замкова (1767-1779 рр.). пам’ятка архітектури, представниця галицької архітектурної шоли. Славиться надзвичайною гармонійністю своїх пропорцій. Дерев’яний шедевр, на фоні якого будь-яка карпатська церква буде лише додатком до неї. Повністю дерев’яних (без бляхи) церков на Бойківщині взагалі не лишилося, а от дзвіниця – чудом вижила. За переказами, її перенесли до Ясениці з села Ісаї, де теж збереглася оригінальна дерев’яна церква.

Дзвіниця здається масивною і високою, хоча висота її всього 14 метрів. В плані вона являє собою квадрат розмірами 6 х 6 метрів. Має три яруси, де кожний вищій менший за попередній. Перші два яруси виконані в зрубі оточені аркадами-галереями. На першому була комора, де зберігалося церковне начиння, старі ікони і мед з церковної пасіки. На другому розташовувалася каплиця Покрову Пресвятої Богородиці. На третьому ярусі невеликі арочні отвори нагадують бійниці замкових башт. Тут, власне, і була дзвіниця. Вкритий верхній ярус низьким восьмибічним наметом. Завершується восьмигранним шатровим верхом. По периметру першого та другого ярусів проходять аркади-галереї.

У 1970 році дзвіницю було відреставровано стараннями архітекторів Ігоря Старосольського та Іван Могитича.

"Дзвіниця, що стояла на горбочку обабіч церкви, була дерев’яна, трирівнева. Перший рівень, під сходами, належав Смерті. Тут стояло усе причандалля для похорону – мари, коса (хоча якраз вона призначалася для звиклого кошення трави на подвір’ї церкви), чорні хоругви. Поверхом вище була маленька замкнена капличка. Якщо зазирнути у щілину між старими дошками дверей, то можна було побачити престол, дві корони на ньому – меншу і більшу, підсвічник зі смішними білими квітками і маленьке розп’яття. Це була середина дзвіниці (зрештою, і життя), тут брали шлюби. Найвище було просторе піддашшя з двома дзвонами – знову меншим і більшим. Вони були поєднані одним механізмом, що урухомлювався шнуром, який розлогою петлею звисав аж до дерев’яної підлоги. Пахло старим здоровим деревом і живицею. Поза тим тут було просторо, порожньо і чисто". Анна Ясенська "Ангели вправлялися у тризвуках".

Музей у Дзвіниці в Ясениці-Замковій. Стрілківська ТГ, Львівська обл.
Музей у Дзвіниці в Ясениці-Замковій. Стрілківська ТГ, Львівська обл.

У дзвіниці працює місцевий Міні-музей народного побуту, який представлений колекцією вишитих ікон і хоругв та етноекспозиціями селянського реманенту, ткацьких станків, одягу, посуду та меблів.[18]

Поруч з храмовим комплексом знаходиться залізнична станція з вокзалом австрійських часів.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці. С. Мшанець, Самбірський р-н, Львівська обл
Церква Різдва Пресвятої Богородиці. С. Мшанець, Самбірський р-н, Львівська обл

Церква Різдва Пресвятої Богородиці у с. Мшанець (1924). Перша письмова згадка датується 1507 р. Стара церква мала унікальну архітектуру, нетипову для бойківського стилю, і була реліктовим представником сакрального будівництва ще княжих часів. Виконувала сигнальну та оборонну функції.

Пам'ятка архітектури. Двоярусна дерев'яна дзвіниця XVIII ст. у с. Мшанець.
Пам'ятка архітектури. Двоярусна дерев'яна дзвіниця XVIII ст. церкви Різдва Пресвятої Богородиці с. Мшанець.

Дерев'яна двоярусна дзвіниця XVIII ст. Церкви Різдва Пресвятої Богородиці с. Мшанець. Перенесена від старої церкви, що стояла на східній околиці села. На сволоку в проході дзвіниці зберігся різьблений напис (в перекладі з церковно-слов'янської): "Року Божого 1768 майстер Василь Шевак".[19]

На подвір’ї знаходиться унікальна скульптура Скорботної Матері Божої під Хрестом (1996), встановлена з нагоди 500-ліття села та в пам’ять про борців за волю України на місці розритої в радянський період 4-метрової земляної могили на честь Українських січових стрільців.

Пам’ятка сакральної архітектури дерев’яна церква Св. Миколая (1690) у с. Тур’є. Перша згадка про церкву походить з податкового реєстру 1507 р.

"Вежа пам'яті" (с. Недільна) - унікальна 43-метрова дерев'яна дзвіниця, яку вінчає найвисотніший у Європі Хрест.
"Вежа пам'яті" (с. Недільна) - унікальна 43-метрова дерев'яна дзвіниця, яку вінчає найвисотніший у Європі Хрест.
Вежа Пам'яті. Недільна. Зима 2. Стрілківська ТГ
Вежа Пам'яті. Недільна. Зима. Стрілківська ТГ

Унікальна 43-метрова дерев’яна дзвіницяВежа пам’яті” (с. Недільна), встановлена в пам’ять про 43 повстанців УПА, що загинули в бою з німцями на цьому місці у 1943 р.

Довідка: В часи німецької окупації в селі діяла підпільна підстаршинська школа УПА. У 1943 році на горі Діл відбувся запеклий бій між 105-ма бійцями ОУН-УПА та 3000 німецьких загарбників, в якому загинули 43 повстанці. Втрати окупантів були значно більшими – 256 чоловік. Воїнам УПА на місці битви насипали братську могилу.

У 2009-17 рр. в пам’ять про повстанців збудували дерев’яну дзвіницю, аналогів якої нема в Україні та поза її межами. Її вінчає хрест, який на сьогодні є найвисотнішим у Європі, - розташований на висоті 907 метрів над рівнем моря, що зафіксували у Книзі рекордів України. На Вежі встановлено 2 оглядові майданчики.

Пантеон Слава УПА. С. Стрілки, Самбірський р-н, Львівська обл.
Пантеон Слава УПА. С. Стрілки, Самбірський р-н, Львівська обл.

Пантеон “Слава УПА” на привокзальній залізничній станції с. Стрілки. Меморіальний комплекс споруджено на честь 232 вояків УПА, чий прах покоїться у братській могилі. Освячено 6 травня 2010 р. вл. Ярославом Прирізом, єпископом-помічником Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ на свято великомученика Юрія Побідоносця[20].

Природні феномени[ред. | ред. код]

Великий потенціал для розвитку туризму має с. Смеречка, біля якого знаходяться землі рекреаційної зони та вже пробурені і запломбовані 3 свердловини з мінеральними водами (одна із них — типу “Боржомі”, всі експертизи підтвердили високу якість цих вод). На даний час є виготовлена проектно-кошторисна документація на будівництво бази відпочинку (на 500 ліжко-місць), що є цікавим інвестиційним об’єктом.

Геологічна пам’ятка природи місцевого значення “Спаський Камінь (інша назва: Скеля “Соколів Камінь” - останець Ямненського пісковика). Це три камені-останці, висота найвищого сягає 24 метрів. розташований неподалік с. Спас та с. Бусовисько.

Фестивалі[ред. | ред. код]

Культурно-мистецький фестиваль у с. Мшанець "В гості до Бойків та о. Михайла Зубрицького" (кінець літа — початок осені).

Різдвяний фестиваль "У Стрілках на сопілках" у с. Стрілки. Вперше проводився у с. Стрілки як фестиваль цілої Стрілківської громади 16.01.2022 разом із встановленням рекорду України з наймасовішого виконання колядки "Нова радість стала" на сопілках (одночасно заграли 406 сопілкарів)[21][22][23][24][25][26][27][28][29][30][31][32][23][33][34].

Міжрайонний фестиваль «Мелодії бойківського двору».

Районний дитячий фестиваль «Бойки по-легойки».

Міжрайонний фестиваль духовної пісні ім. о. Михайла Вербицького.

Виїзні фестивалі «Зелені лози».

Дні сіл та інші святкування:

День Незалежності, с. Стрілки (24 серпня).

День села Головецько (перша неділя серпня).

“Дуже зелені свята”, с. Ріп’яна (на свято Зіслання Св. Духа).

Туристичні маршрути[ред. | ред. код]

На Пікуй! Архівовано 8 грудня 2021 у Wayback Machine.” - бойківський напрямок мережі кількаденних історико-туристичних маршрутів “Франкомандри+”: Самбір, Старий Самбір, Грозьова, Мшанець (з ночівлею), Ясениця-Замкова, Розлуч, Турка, Кривка (149 км).[5][6]

Шляхи активного туризму:

Автентична Бойківщина” — лінійний пішохідний маршрут (3 км); “Грозьова Брама” — кільцевий пішохідний маршрут (3 км); “Франкові манівці” — лінійний пішохідний маршрут (6 км); “Цісарський тракт” — лінійний велосипедний маршрут (12 км).

Освіта[ред. | ред. код]

На території громади діє 4 школи I-III ст. (11 класів), 7 шкіл І-ІІ ст. (9 класів), 3 початкові школи та 2 дошкільні заклади.

Кількість учнів невелика — 1516 школярів (11,5 % від чисельності населення громади, ще 6,5 % - діти дошкільного віку). Однак учні опорних шкіл та Стрілківського ліцею показують добрі результати на олімпіадах, а також спортивних змаганнях.

Школи у віддалених гірських селах потребують допомоги для покращення інфраструктури, матеріально-технічного забезпечення та модернізації навчального процесу.

Опорні школи:

  • Опорна школа ім. о. Михайла Вербицького у с. Стрілки
    Опорна школа ім. о. Михайла Вербицького у с. Стрілки
    Опорний заклад загальної середньої освіти I-III ступенів ім. о. Михайла Вербицького с. Стрілки[35]. Адреса: вул. о. М. Вербицького, 10, с. Стрілки, Самбірський район, Львівська область, Україна, 82092.
  • Опорний заклад загальної середньої освіти I-III ступенів с. Головецько. Адреса: вул. Івана Франка, 19/А, с. Головецько, Самбірський район, Львівська область, Україна.

Заклади загальної середньої освіти I-III ступенів:

  • Заклад загальної середньої освіти І –III ст. — ліцей с. Стрілки. Адреса: вул. Сагайдачного, 21, с. Стрілки, Самбірський район, Львівська область, Україна, 82092.
  • Заклад загальної середньої освіти I-III ступенів с. Тур'є.

Заклади загальної середньої освіти І-ІІ ступенів:

  • Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів с. Бусовисько Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області.
  • Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів с. Верхній Лужок Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області.
  • Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів ім. Івана Копача с. Грозьово Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області.
  • Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів с. Ріп'яно Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області.
  • Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів с. Тисовиця Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області.
  • Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів с. Ясениця-Замкова Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області.
  • Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів с. Топільниця Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області.
  • Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів с. Лопушанка-Хомина Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області (понижений до І ст. з 2021 н.р.).

Заклади загальної середньої освіти І ступеня:

  • Заклад загальної середньої освіти І ступеня с. Тур'є Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області.
  • Філія опорного закладу загальної середньої освіти I-III ступенів ім. о. Михайла Вербицького с. Стрілки Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області — «Пицаревський ЗЗСО І — ст.».

Заклади загальної середньої освіти І ступеня (закриті з 2021 н.р.):

  • Філія опорного закладу загальної середньої освіти I-III ступенів с. Головецько Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області — «Смеречанський ЗЗСО І ст.» (закритий з 2021 н.р.).
  • Філія опорного закладу загальної середньої освіти I-III ступенів с. Головецько Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області — «Головецько-Золотнівський ЗЗСО І ст.» (закритий з 2021 н.р.).
  • Філія опорного закладу загальної середньої освіти I-III ступенів с. Головецько Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області — «Дністрицький ЗЗСО І ст.» (закритий з 2021 н.р.).
  • Філія опорного закладу загальної середньої освіти I-III ступенів ім. о. Михайла Вербицького с. Стрілки Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області — «Великоволосянський ЗЗСО І — ст.» (закритий з 2021 н.р.).

Дошкільні навчальні заклади:

  • Заклад дошкільної освіти «Сонечко» с. Стрілки Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області[36].
  • Заклад дошкільної освіти «Ромашка» с. Верхній Лужок Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області[37].

Культура[ред. | ред. код]

Діють 14 Народних Домів та 11 філій бібліотек. Щорічно проводяться різноманітні фестивалі як локальні, так і обласні.

Народний дім с. Грозьово
Народний дім с. Грозьово

Народні доми та бібліотеки[ред. | ред. код]

На території сільської ради функціонують:

  • 11 бібліотек-філій (Стрілки, Верхній Лужок, Ясениця Замкова, Топільниця, Бусовисько, Лопушанка-Хомина, Головецько, Грозьово, Ріп'яна, Тур'є, Тисовиця),
  • 7 бібліотечних пунктів (Велика Волосянка, Мшанець, Ясениця-Замкова, Бабино, Смеречка, Плоске, Недільна),
  • 14 народних домів (Стрілки, Бусовисько, Лопушанка-Хомина, Головецько, Ріп'яна, Бабино, Мшанець, Грозьово, Ясениця Замкова, Тур'є, Топільниця, Тисовиця, Дністрик, Верхній Лужок).

Народний Дім с. Стрілки

Адреса: с. Стрілки, вул. М. Вербицького, 10. Діяльність: танцювальний гурток, репетиції 2 народних колективів.

Фестивалі: міжрайонний фестиваль «Мелодії бойківського двору», районний дитячий фестиваль «Бойки по-легойки», міжрайонний фестиваль духовної пісні ім. о. Михайла Вербицького, виїзні фестивалі «Зелені лози».

Народний Дім с. Тур'є

Адреса: с. Тур'є, вул. Центральна, 86а. Діяльність: гуртки художнього слова, вокально-інструментального ансамблю, драматичний, хоровий.

Локальні фестивалі: «Гостинна хата» та «Родина-FEST».

Разом з місцевою школою проводяться різні екологічні ініціативи («Посади дерево», «Перетворимо сміття в мистецтво» та інші).

Народний Дім с. Мшанець

Адреса: С. Мшанець, вул. Центральна. Діяльність: показ фільмів у соціальному кінотеатрі, благодійний онлайн-ярмарок "Різдвяні смаколики із Мшанця"[38][39], практикум-презентація автентичних мшанецьких страв для рестораторів і кухарів[40].

Фестивалі: "В гості до бойків та о. Михайла Зубрицького"[41].

Музеї (див. вище).

Пам'ятки і пам'ятники (див. вище).

Спортивний майданчик у с. Стрілки
Спортивний майданчик у с. Стрілки

Спортивна інфраструктура[ред. | ред. код]

Об’єкт Рік побудови або капітального ремонту Площа, м2 Кількість місць
Спортивний  майданчик з тренаж. с.Верхній Лужок 2016 150 16
Спортивний  майданчик з литим покриттям, с.Верхній Лужок22 2018 924
Спортивний  майданчик з тренаж., с.Бусовисько 2019 150 16
Спортивний  майданчик з литим покриттям, с.Топільниця 2019 924 22
Спортивний  майданчик з тенаж., с.Топільниця 2019 150 16
Спортивний  майданчик з литим покриттям, с. Стрілки 2019 924 22
Спортивний зал ЗЗСО І-ІІ ст.с.Бусовисько 1976 147 30
Спортивний зал ЗЗСО І-ІІ ст.с.Верхній Лужок 1991 190 60
Спортивний зал ОЗЗСО I-III ст.ім.о.М.Вербицького 1975 216 172
Спортивна кімната ЗЗСО I-III ст.-ліцею с.Стрілки 1956 137,4 24
Спортивна кімната ЗЗСО I-III ст.с.Тур’є 1965 54 18
Спортивний зал ЗЗСО І-ІІ ст.с.Топільниця Кап. ремонт у 2020 142 24
Спортивний зал ОЗЗСО I-III ст.с.Головецько 1987 200 100

Медицина[ред. | ред. код]

До початку 2022 року на території громади функціонували підрозділи Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради "Старосамбірський центр первинної медичної допомоги": 5 амбулаторій (АЗПСМ с. Стрілки, Верхній Лужок, Головецько, Мшанець, Тур'є) та 16 фельдшерсько-акушерських пунктів (Топільниця, Бусовисько, Ріп'яно, Грозьово, Ясениця-Замкова, Лопушанка-Хомина, Тисовиця, Бабино, Дністрик, Смеречка, Галівка, Плоске, Виців, Ясениця-Замкова (Піцарева), Велика Волосянка, Недільна). Декларації із сімейними лікарями підписали 10 477 осіб.

Однак, у вересні 2021 р. Старосамбірська міська рада ухвалила рішення про реорганізацію свого підприємства шляхом виділу (тобто, ліквідувала всі свої структурні підрозділи на території Стрілківської та інших громад).

Тому для того, щоб і надалі медичні послуги для жителів 21 села були доступними, у 04.11.2021 р. депутати Стрілківської сільської ради ухвалили рішення про створення комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Стрілківської сільської ради[42][43].

Станом на 14.05.2022 дане комунальне підприємство складається із Амбулаторії групової практики сімейної медицини у с. Стрілки (центральний офіс) та пункту здоров'я у с. Головецько. Передбачено створення пунктів здоров’я у всіх старостинських округах.

У сфері охорони здоров'я пріоритетами Стрілківської територіальної громади є:

  • розвиток первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) — ключовий елемент досягнення прийнятного рівня здоров‘я для всіх людей;
  • профілактика на рівні всього населення, що є найбільш стійкою стратегією збереження здоров'я, а також засобом вирішення проблем, пов'язаних із цілою низкою соціально значущих та соціально небезпечних хвороб та з їх загальними чинниками ризику;
  • розвиток у напрямку діагностики захворювань, що включає наявність технічного оснащення амбулаторій загальної практики — сімейної медицини (АЗПСМ) потрібною медичною апаратурою.

Послуги, які надаються працівниками амбулаторії:

  • огляд пацієнтів різних вікових груп,
  • профілактичні щеплення,
  • лабораторні аналізи крові,
  • в денному стаціонарі здійснюються медичні маніпуляції (внутрішньовенне та інфузійне введення препаратів),
  • вимірювання артеріального тиску,
  • первинний скринінг захворювання вуха, горла, носа та
  • діагностика захворювань очей.

Для покращення якості надання медичних послуг громада поставила за мету забезпечити:

  • фахову і комплексну оцінку ситуації в громаді та, при потребі, коригування пріоритетів у сфері громадського здоров'я на основі нових даних;
  • навчання та професійне зростання для медичного персоналу (тренінги, конференції, вебінари, спеціалізовані курси);
  • оцінку потреб закладів ПМСД та розробку плану їхнього вдосконалення;
  • створення мобільних бригад в центрах первинної медичної допомоги (ЦПМД), які б мали можливість вчасно надавати медичні послуги на дому;
  • розробку і впровадження ефективної системи управління та індикаторів з профілактики й ведення захворювань різних видів закладами ПМД;
  • розробку та впровадження систем моніторингу якості наданих послуг.

Виклики і проблеми:

Економічні виклики: малий перелік безкоштовних послуг, які передбачені МОЗ для пацієнта, дефіцит сучасного медичного обладнання для діагностики.

Кадрові виклики: дефіцит медичних кадрів, відсутність легкого доступу медичних працівників до якісних програм навчання та вдосконалення.

Проблема доступності медичних послуг, в тому числі й дорожнього сполучення (уже завершується капітальний ремонт двох найважливіших доріг, які з'єднують села з центром ТГ, однак залишається питання незручного та непостійного графіку маршруток).

Проблема недовіри і небажання людей старшого віку звертатися за медичною допомогою при легких випадках.

Недоступність для громадян профілактичних діагностичних досліджень.

Відсутність знань щодо здорового харчування й необхідних для цього компонентів щоденного раціону (найближчим часом організуємо інформаційні просвітницькі кампанії).

Діюче приміщення АЗПСМ розташоване в двоповерховому цегляному будинку площею 528,1 м2 (зокрема 285,9 м2 – перший поверх, 242,2 м2 – другий поверх), побудованому та зданому в експлуатацію ще у 1975 р. На сьогодні капітального ремонту потребує другий поверх приміщення та покрівля.

Діємо для здоров'я (субпроєкт "Стрілки - здорова громада")[ред. | ред. код]

У 2021 р. Стрілківська громада стала учасником пілотного україно-швейцарського проєкту міжнародної технічної допомоги «Діємо для здоров'я» (повна назва — «Скорочення поширеності факторів ризику неінфекційних захворювань (НІЗ) в Україні»), що фінансується  Урядом Швейцарської Конфедерації через Швейцарську агенцію з розвитку та співробітництва Міністерства закордонних справ Швейцарії (SDС).

Даний інноваційний чотирирічний проєкт, що втілюватиметься у 100 територіальних громадах України Дніпропетровської, Львівської, Полтавської, Рівненської та Херсонської областей, має на меті зменшити тягар неінфекційних захворювань (серцево-судинні, онкологічні, хронічні респіраторні захворювання, цукровий діабет та психічні розлади) та запобігти передчасній смертності від них, а також підвищити тривалість життя чоловіків та жінок шляхом запровадження інтегрованого підходу до профілактики, лікування та контролю неінфекційних захворювань[44].

Проєкт впроваджує «Джі Еф Ей Консалтинг Груп ГмбХ» (GFA Consulting Group GmbH)», Німеччина, спільно з Університетськими клініками Женеви та українськими партнерами - БФ «Здоров’я жінки і планування сім’ї» та ТОВ «ВАН ХЕЛС», за фінансової підтримки Швейцарської Агенції з розвитку та співробітництва Міністерства закордонних справ Швейцарії.

Результатом очікується надання українцям сталого доступу до якісних послуг з профілактики та контролю НІЗ на первинній ланці надання медичної допомоги та зміна їхнього способу життя на більш здоровий.

Напрями діяльності проєкту:

  • Зміцнення потенціалу органів влади та інституцій у сфері громадського здоров'я, а також створення сприятливого нормативно-правового середовища для профілактики та контролю НІЗ.
  • Посилення спроможності первинної ланки медичної допомоги надавати якісні послуги з профілактики, лікування та підтримки людей з НІЗ.
  • Посилення спроможності шкіл, центрів громадського здоров'я та спільнот впроваджувати інтервенції задля зменшення ризиків НІЗ, зміни поведінки, покращення знань та ставлення до свого здоров'я.

В рамках проєкту "Діємо для здоров'я" у співпраці з ГО "Магура" на території Стрілківської громади реалізується власний проєкт "Стрілки - здорова громада"[45][46].

Протягом червня-грудня 2021 р. з допомогою експертів Західно-Українського ресурсного центру та Центру громадського здоров'я була проведена фахова і комплексна оцінка ситуації у Стрілківській громаді. Вибірка склала понад 1,6 % жителів, найчисельніша вікова категорія - 31-50 років). Серед найважливіших виявлених проблем слід відзначити наступні:

  • Більше третини жителів громади віком до 50 років не проводять щорічних профілактичних оглядів: 8,3 % не зверталися до сімейних лікарів, 13,3 % не пам’ятають, коли зверталися востаннє, 11 % опитаних зверталися більше року назад. Серед вікової категорії 50+ ці показники значно вищі;
  • 30% опитаних мають надлишкову вагу, 11 % - ожиріння та у 8 % вага менша за норму;
  • абсолютна більшість опитаних не отримували рекомендацій від сімейного лікаря/терапевта кинути курити, зменшити   вживання алкоголю, не пити газованих напоїв, зменшити вагу та ін.;
  • лише кожен третій вживає достатню кількість овочів та фруктів на день;
  • респонденти не вміють визначати кількість доданої солі й цукру, які вони споживають на добу у продуктах (хліб та ін.);
  • кожен третій замало споживає води (до 1 л на день);
  • половина опитаних має недостатню рухову активність в день;
  • більшість відзначили необхідність покращення матеріально-технічної бази Стрілківської амбулаторії.

З метою комплексного вирішення проблеми несвоєчасної діагностики прихованих форм цукрового діабету серед жителів громади та зміни негативних поведінкових чинників, що призводять до виникнення НІЗ, мотивації та закріплення звички щорічного медичного огляду, у громаді будуть реалізовані 3 субпроєкти:

  • «Дні здоров’я» - виїзди мобільних бригад у віддалені села (зокрема до тих, де частка жителів пенсійного віку складає 49-56%;) із запрошеними спікерами для проведення відкритих лекцій та оцінки загального здоров’я жителів (літніх людей, маломобільних груп, дітей із сімей у СЖО);
  • «Школа здоров’я» - серія тренінгів для сімейних лікарів; тренінг із місцевими священиками; зустрічі по школах лікарів із вчителями та учнями 9-11 класів (просвітницькі лекції щодо  здорового способу життя та чинників, що спричиняють НІЗ);
  • Профілактична кампанія з метою раннього виявлення цукрового діабету у прихованій формі.

Також у рамках даного проєкту буде закуплений аналізатор гематологічний автоматичний BC-30S[47].

Інші громадські, мистецькі, освітні організації, клуби, гуртки..[ред. | ред. код]

Дитячий мистецько-спортивний клуб «Пектораль»[48]. Голова: Мицак Ярослав Васильович. Адреса: Україна, 82092, Львівська обл., Старосамбірський р-н, село Стрілки, ВУЛИЦЯ ШЕВЧЕНКА, будинок 5

ГО "Футбольний Клуб «Стрілець 2019» (с. Стрілки)[49]

ГО «Витанія» (с. Стрілки)[50]

ГО «Меморіал героїв УПА» (с. Стрілки)

ГО "Спілка учасників АТО «Арнік» (с. Стрілки)[51]

ГО «Дністер» (с. Бусовисько)[52]

ГО "Товариство мисливців «І пуху, і пера» (с. Велика Волосянка)[53]

ГО «Люди Країни» (с. Лопушанка-Хомина)[54]

ГО «Магура» (с. Мшанець)[55]

ГО "Мисливське товариство «Екобескид» (с. Топільниця)[56]

ГО "Товариство мисливців «Є-тур» (с. Тур'є)[57]

ГО «Три тури» (с. Тур'є)[58]

Старосамбірська районна ГО "Мисливсько-рибальський клуб «Старосамбірський» (с. Стрілки)[59]

БФ «Християнське милосердя» (с. Стрілки)[60]

ОСН «Перспектива» в с. Бусовисько[61]

Відомі постаті краю[ред. | ред. код]

о. Михайло Зубрицький Священик УГКЦ О. Михайло Зубрицький — не тільки священик, але й етнолог, історик, політик, громадський діяч, реформатор, публіцист, дійсний член НТШ (з 29.07.1904, єдиний сільський священик, що мав такий ступінь).

Його можна вважати засновником таких течій історичної науки, які сформувалися у XX ст., як усна історія і (частково) мікроісторія. Перший у світі науковець, який вибрав предметом наукового дослідження життя та побут селян (завдяки його працям Мшанець, де він служив 31 рік, є найдослідженішим селом в історико-етнографічному вимірі у всій Центрально-Східній Європі).

о. Михайло Вербицький Священик УГКЦ Автор музики до державного гімну України. З 1853 по 1856 рр. служив у с. Стрілки в Церкві Св. великомученика Євстахія (1792).
Франк Едвард Сисин Історик Американський і канадський історик, організатор науки, фахівець з історії України. Народився в 1946 році в Пассейку, Нью-Джерсі в сім'ї емігрантів, по батьківській лінії дід Франка Сисина походив із відомого бойківського села Мшанець. Alma mater: Гарвардський університет, Принстонський університет і Лондонський університет. Доктор наук, директор Центру досліджень історії України ім. Петра Яцика при КІУС. Відомий завдяки науковим працям: історія України ранньомодерного часу, переклад англійською Історії України-Руси Михайла Грушевського, організація українознавчих студій в США і Канаді.

У 1970-х роках долучився до заснування українських студій в Гарвардському університеті.

Ініціатор і укладач повного видання творів відомого бойківського етнографа та історика, дійсного члена НТШ, багатолітнього пароха Мшанця о. Михайла Зубрицького (видано 3 томи наукових праць).

Франк Сисин є також головою відділу КІУС при Торонтському університеті. Наукові зацікавлення Франка Сисина — це насамперед українські студії епохи ранньомодерної козацької, політичної та релігійної історії. Він також читає курси з історії у Стенфордському та Колумбійському університетах.

Верховинець Андрій Письменник Уродженець с. Мшанець (1877 р., рік смерті і місце невідомі). Справжнє прізвище Паращак. Використовував також псевдоніми Бродяга, Андрій, Комар. Закінчив гімназію та університет у Львові. Відбув службу в австро-угорській армії, працював на прикордонній митниці. Друкувався у «Літературно-науковому віснику», газетах «Діло», «Буковина».

У 1903 р. нелегально перейшов кордон, мандрував по Росії, жив у Астрахані, Чорному Яру. Працював рибалкою, водієм, пастухом, візником. Потім прибув в Україну, поселився в Одесі. Відомості про письменника обриваються після того, як він записався в іноземний легіон, відправлений до Персії.

Автор новел та оповідань, ескізів. Окремий твір “Потомки Марса: Образки з військового життя”, виданий у Нью-Йорку накладом Української книгарні ім. Т. Шевченка.

Пізнак Григорій Кирилович Художник, упівець Уродженець с. Мшанець, репресований разом з сім'єю радянським режимом. Іконописець, живописець і портретист.
Вовканич Степан Йосипович Економіст Уродженець с. Мшанець (1936-2019), доктор економічних наук, професор, Член (“член-кореспондент” ГО Української Академії інформатики, провідний науковий співробітник Інституту регіональних досліджень НАНУ, заслужений діяч науки і техніки України (“за вагомий особистий внесок у соціально-економічний та культурний розвиток міста Львова”), член НТШ, колишній член Папської академії суспільних наук (1994-2004).
Дудич Микола Васильович ОУН Районний провідник ОУН, повітовий провідник Старосамбірщини (псевдо: “Залізняк”, “Адамчук”), уродженець с. Головецько (19.12.1914 — 4.05.1947). Автор пісні “Повстанська могила”, писав вірші і музику до пісень, які користувались популярністю серед повстанців і народу. Боївка Миколи Дудича брала участь в охороні Установчих зборів Української головної визвольної ради, що відбулися 11 — 15 липня 1944 року неподалік села Сприня на Самбірщині.

4 травня 1947 року, за доносом сексота на прізвище Темник, військами МДБ було оточено криївку Миколи Дудича, була розташована в районі села Кобло Старе на висоті 397 метрів. На той момент Микола Дудич знаходився за кілька десятків метрів від неї, побачивши облаву, почав виманювати облавників в інший бік лісу, ціною власного життя врятував повстанців, які були в криївці.

Волощак Андрій Васильович Поет Уродженець Мшанця (1890-1973). Осліп на фронті Першої світової війни, після лікування поступив на філософський факультет Цісарсько-королівського німецького університету Карла Фердинанда, але перевівся і закінчив філософський факультет Львівського цісарсько-королівського університету. Опанувавши шрифт Брайля для незрячих, Андрій Волощак розробив на його основі українську абетку, яка використовується й досі. Мав феноменальну пам’ять, самостійно друкував на друкарській машинці власні поезії (загалом видав близько 20 збірок).
Васил Сиґінь (“Монах”) Просвіта Селянин, уродженець с. Грозьова, перший пробудитель краю, в народі відомий як "Сиґінь-Монах". 1870-х рр. він побував у Почаєві і повернувся з купою книг церковнослов'янською та російською мовами, а також духовним саном, який офіційні органи влади не визнавали, оскільки Російська імперія вважалася ворожою державою. Сиґінь перший почав вчити дітей церковнослов'янської грамоти, бо доти населення було неписьменним.
Копач Іван Симонович Мовознавець Іван Симонович Копач (псевд. і крипт.: Народовець, Г. Кичун, І. К., К. І., І. К-ч; 1870-1952) — український релігійний та громадський діяч, педагог, мовознавець, літературознавець. Доктор філософії (1901), професор. Один із представників галицької інтелігенції, який усе своє життя служив науці й українському народові.
Кіт Йосип Іванович УПА Уродженець с. Дністрик (1920-1951). Псевдо: «Денис», «Осип», «Січень». Старший вістун УПА, Кур’єр керівника Дрогобицького окружного проводу ОУН Володимира Фрайта — «Жара», комендант боївки охорони керівника Карпатського крайового проводу ОУН Степана Слободяна – «Єфрема», учасник кур’єрської групи Івана Хоми – «Богдана», яка доставила підпільну пошту з України за кордон до ЗП УГВР (5.09.-10.10.1950). Слухач американської розвідувальної школи в Західній Німеччині (01.-05.1951). 20 травня 1951 р. у складі кур’єрської групи ЗП УГВР під керівництвом Василя Охримовича — «Грузина» десантувався в Україні в районі гори Шибела у Сколівському р-ні на Львівщині, доставивши організаційну пошту і радіоапаратуру до осередку П. Федуна – «Полтави». Загинув у бою з військово-чекістською групою МДБ. Місце поховання не відоме.

Згідно з Постановою УГВР від 20.10.1951 р. і Наказом Головного військового штабу УПА ч. 2/51 від 20.10.1951 р. член кур’єрської групи Закордонного представництва УГВР Йосип Кіт – «Осип» нагороджений Золотим хрестом бойової заслуги УПА 1 класу.

Ґудз Іван Інженер Уродженець с. Плоске. Військовий інженер-винахідник австрійської армії (до Першої світової війни).
Лужецький Андрій Миколайович Біохімік, генетик Уродженець с. Бусовисько (1978), український біохімік, генетик. Кандидат біологічних наук (2003). З 2000 року працював завідувачем лабораторії Франкфуртського університету імені Альберта Людвіґа. 2007 —за підсумками наукової роботи його визнано «найкращим вченим Німеччини». Очолює наукову групу метаболічної інженерії актинобактерій в Інституті фармацевтичних досліджень Гельмгольца землі Саарланд. Отримував відзнаки Фрайбурзького університету та біотехнологічного товариства «Дехіма».
Паславський Іван Васильович Філософ, історик Уродженець с. Велика Волосянка (1945), український філософ, історик, провідний науковий співробітник відділу історії середніх віків Інституту українознавства імені І. Крип'якевича НАН України, кандидат філософських наук. Досліджує історію української філософії та релігійно-церковного життя України середніх віків і ранньомодерного часу. Автор понад 200 наукових та науково-популярних праць.
Княжицький Антон Письменник Уродженець с. Тисовиця (1893-1960), літературознавець, військовик, освітній і громадський діяч. Доктор філософії, професор, директор Коломийської гімназії, січовий стрілець, політв'язень більшовицьких таборів.

Був одним із засновників музею «Бойківщина» у Самборі.

В часі Другої світової війни виконував обов'язки керівника окружної адміністрації, встиг побувати директором Коломийської ґімназії, головою Українського уряду Коломийської округи, і референтом культури при окружному комітеті у Станіславові. Вчителював у гімназіях, був директором Коломийської гімназії.

Був переслідуваний гестапо, сидів у радянських концтаборах. Втік, помер у Філадельфії.

Автор спогадів «На дні СССР» (1959, посм. 2001) та «В країні неволі»; літературознавчих праць «Творчий шлях Лесі Українки», студії «Дух нації» (1959), статей.

Калужняцький Омелян Ієронімович Педагог, славіст Уродженець с. Тур’є (1845-1914), український науковець (філолог, славіст, палеограф, фольклорист) і громадський діяч на Буковині. Навчався у Віденському університеті, де вивчав філологію, історію і філософію. Викладав у гімназіях Кракова, Ряшіва і Львова. Був ректором Чернівецького університету, де працював до кінця життя. За поглядами москвофіл, належав до табору “консервативних русинів”. Голова товариства “Руська бесіда” на Буковині. Автор нарису «Русинська мова і література» (1899) — першої спроби вивчення українського мовного і літературного процесу на Буковині від давньоруських часів до кінця 19 ст. Досліджував давньорусько-українські, молдавські та ін. пам'ятки. Вивчав впливи церковнослов'янської мови на румунську, румунські впливи в українських та говорах інших мов Карпатського регіону. Усього більше 50 наукових праць.

Цікаві факти про громаду[ред. | ред. код]

Мшанець - найдослідженіше село в історико-етнографічному вимірі в Центрально-Східній Європі.
  • Завдяки душпастирській праці о. Михайла Зубрицького, який проживав у Мшанці з 1883 по 1914 рр., це село є найдослідженішим в історико-етнографічному вимірі в Центрально-Східній Європі. Окрім того, воно було найпередовішим і першим свідомим українським селом.
  • Наприклад, на 1897 рік о. Зубрицький мій похвалитися тим, що у Мшанці для політичної та суспільної агітації збиралося 500 учасників із ближніх сіл з трьох повітів.
  • Мшанець - перше село в Старосамбірському повіті, яке прийняло українську як мову спілкування із владою повіту.
  • 1904 року із Мшанця почалася перша комплексна наукова експедиція українських етнографістів доктора Івана Франка, професора Федора Вовка з Парижа та слухача університету у Відні Зенона Кузеля, які провели 10 днів у селі, фотографуючи та збираючи етнографічний матеріал. Спеціально для цієї експедиції вони купили у Відні "фотографічний апарат з Герцом найновішої едиції".
  • Експонати із Мшанця є в музеях Базеля і Відня.
  • 78 експонатів з Бойківщини (знаряддя для переробки льону, конопель і ткання полотна) навесні 1913 року о. Зубрицький передав Музею НТШ у Львові.
  • Цілу зиму 1897/8 у Мшанці на плебанії о. Зубрицького гостював секретар НТШ Володимир Гнатюк, списуючи для "Етнографічного збірника" народні пісні, поговірки та звичаї.
  • Заїжджав до Мшанця і директор Національного Музею у Львові Іляріон Свєнціцький та забрав до музею деякі старі образи з церкви.
  • Свій 48-й День Народження Іван Франко "святкував" у Мшанці під час цієї експедиції у 1904 р. До речі, під час експедиції робили атропологічні виміри, і, як згадує Зенон Кузеля, поміряли також і Франка: "й Вовк із великим задоволенням проголосив, що Франкова голова чисто українська (мабуть, із покажчиком біля 85) й далеко кругліша, як пересічно в українців".
  • Наріжний камінь будинку "Просвіти" у Мшанці закладали о. Михайло Зубрицький разом з Іваном Франком. “Просвіта” теж була унікальна: при ній функціонувала руська крамниця, власниками якої були самі селяни. За виручку від продажі щорічно закуповувалися книги, журнали та газети. Сьогодні у цьому приміщені є недіючий музей ім. о. Михайла Зубрицького.
  • У Шевченківському Гаю у Львові знаходиться хата із с. Мшанець - пам'ятка архітектури (історії), споруда 1920 року. Найпримітивніший тип замкнутого двору. Зруб житлового приміщення (поч. XX ст.) за допомогою току ("боїська") зблокований зі зрубом стайні (кін. XIX ст.) Тік одночасно виконує функцію сіней. Вздовж тильної стіни - прибудова ("загата"). На заході Бойківщини таке планування мали тимчасові житла. Будівля відтворена в музеї в 1975 р.
  • Українську абетку шрифту Брайля для сліпих створив Андрій Волощак - сліпий поет із Мшанця, засновник львівського відділення УТОСу.
  • Є свідчення про те, що в часи підпільної боротьби в селі була організована криївка-читальня, до якої селяни позносили книги, за переховування яких могли отримати реальні терміни та висилання в Сибір.
  • Перший синьо-жовтий прапор, піднятий 4 вересня 1991 року над Верховною Радою України, був із Мшанця.
Унікальна Дзвіниця “Вежа пам’яті” з найвисотнішим у Європі хрестом Рекорд зафіксовано в Книзі рекордів України. Хрест знаходиться на висоті 907 м над рівнем моря. Сама дзвіниця дерев’яна, висота 43 м. Знаходиться у с. Недільна.
Мінеральні води типу “Боржомі”, “Нафтуся”, “Содова” і “Залізна” Край багатий на джерела унікальних мінеральних вод, особливо в зоні рекреації поблизу с. Смеречка. Також у багатьох селах є джерела мінеральних вод, найпоширеніша з яких “Нафтуся”.
Стрілки і о. Михайло Вербицький, автор музики до державного гімну України. У с. Стрілки з 1853 по 1856 р. душпастирював о. Михайло Вербицький, автор музики до державного гімну України.

Цікаві сучасні факти[ред. | ред. код]

  • 26.11.2021 р. у с. Мшанець на парафіяльному еко-таборі "Мшанецькі колиби" представники Стрілківської громади взяли участь у Всеукраїнському патріотичному флешмобі та вразили всіх виконанням пісні "Батько наш Бандера" [62][63][64].
  • 16.01.2022 р. у с. Стрілки встановлено Рекорд України "Наймасовіше виконання колядки "Нова радість стала" на сопілках". Колядку одночасно виконали 406 сопілкарів.[24][28][29][31][32][34] Рекорд присвячено пам'яті вчителя музики із с. Головецько Миколи Пукія. Ініціатор - вчитель музики с. Стрілки Ярослав Мицак.
  • Через 3 села Стрілківської громади (Грозьова, Мшанець і Ясениця-Замкова) пролягає гілка На Пікуй Архівовано 8 грудня 2021 у Wayback Machine.”[65] мережі історико-культурних туристичних маршрутів “ФранкоМандри+”, яку у 2021 році розробили співробітники Дому Франка у Львові, активісти ГО "Магура" та інші партнери. Повна нитка маршруту складає 149 км: Самбір, Старий Самбір, Грозьова, Мшанець (з ночівлею), Ясениця-Замкова, Розлуч, Турка, Кривка.

Проєкти громади[ред. | ред. код]

Парафіяльний еко-табір "Мшанецькі колиби". С. Мшанець
Парафіяльний еко-табір "Мшанецькі колиби". С. Мшанець

1) "Мшанецькі колиби" - туристичний табір для дикого відпочинку, збудований за ініціативи жителів села Мшанець, мета якого - не тільки розвивати зелений, культурний, історичний та інші види туризму в наших селах, але й стати своєрідним "гірським хабом", місцем, де перетинаються міський і сільський світогляд, зароджуються й реалізуються соціальні ініціативи (зокрема, освітньо-практичний проєкт "Власна справа у власному селі", науково-мистецький фестиваль "В гості до Бойків", благодійний ярмарок "Різдвяні смаколики із Мшанця", соціальний кінотеатр, локальний музей о. М. Зубрицького тощо).

Фестиваль "В гості до Бойків 2021". С. Мшанець
Фестиваль "В гості до Бойків 2021". С. Мшанець

2) Фестиваль "В гості до Бойків та о. Михайла Зубрицького" - етно-фестиваль, присвячений пам'яті видатного священика УГКЦ о. Михайла Зубрицького, який душпастирював у с. Мшанець в 1883-1914 рр. та поєднав служіння сільського священика і громадського діяча з великою науковою працею над історією, культурою та побутом села і Бойківського регіону.

Цей просвітницький та культурно-мистецький фестиваль покликаний зібрати в одному місці найкращі взірці з різних сфер традиційної та сучасної бойківської культури – музика, танці, ремесла, дизайнерський одяг, унікальні історичні «кейси»; стати своєрідним «бойківським нетворкінгом» - креативним кроссекторальним майданчиком для формації партнерств між представниками культурних та креативних індустрій, місцевих жителів, органів влади, підприємців, активістів; підвищити туристичну привабливість гірського бойківського регіону через актуалізацію ресурсів культурної спадщини та локальної ідентичності як одного із чинників сучасної української ідентичності[66][67][68].

У 2021 р. цей захід був проведений у формі повноцінного фестивалю, на який з'їхалися 3 тис. людей. Виступали відомі традиційні бойківські та сучасні гурти “Мері”, “Navigator”, “No Limits”, “Modern Folk”, “Моцні Бойки”, “На Драбині”, Ірина Савула, Сестри Ігнатишин та Дримбарі з Бітлі. Дизайнерки Тетяна Знак, Ірина Демків та Оксана Сокол презентували колекції сучасного бойківського одягу (“Показ мод”), а також було чимало інших майстер-класів: хусткування, трембітання, гра на сопілці та дримбі, ткацький верстат, лялька-мотанка, вироби з соломи, банси, аква грим, солодка вата, батут для дітей, “жива” фотозона з вівцями, безліч тематичних сільських фотозон, лавка Франка тощо. Родзинкою стала дегустація автентичної бойківської кухні (страви готували та продавали господині сіл Мшанець, Галівка та Плоске)[69].

3) "Порядок ведення лісового господарства" - рішення сільської ради (перше таке рішення в Україні), відповідно до якого лісогосподарські підприємства зобов’язані суворо дотримуватись законів України, розпоряджень та рішень місцевих рад, зокрема обов'язкового проведення громадських слухань перед рубкою, а також зобов’язуються залишити за собою чистоту, посадити нові насадження та підремонтувати дорогу[70][71].

4) "Чиста громада у чистих Карпатах" - організація централізованого вивезення сміття із сіл, де його десятки років не вивозили: підписання договорів із жителями (зміна ментальності), встановлення баків для роздільного сортування, облаштування майданчиків під баки, закупівля комунального транспорту, інформаційна кампанія тощо[72][73][74].

5) Пілотний україно-швейцарський проєкт "Діємо для здоров'я" (повна назва - "Скорочення поширеності факторів ризику неінфекційних захворювань (НІЗ) в Україні"), що має на меті зменшити тягар хвороб та запобігти передчасній смертності від НІЗ, а також підвищити тривалість життя чоловіків та жінок шляхом запровадження інтегрованого підходу до профілактики, лікування та контролю неінфекційних захворювань[75][76][77][78].

6) Менторська програма «Громадське здоров’я для територіальних громад» від U-LEAD з Європою та School of Public Health of Kyiv-Mohyla Academy для посилення сектору громадського здоров’я в територіальних громадах. В рамках проєкту буде розроблено програми та політики з громадського здоров’я для Стрілківської територіальної громади.[79][80][81]

Файл:Візуалізація. Ресторан майбутнього курортного комплексу у с. Смеречка, ЛЬвівська обл..png
Візуалізація. Ресторан майбутнього курортного комплексу у с. Смеречка, Львівська обл.

7) Розроблення детального плану території курортної зони «Смеречка» на території Стрілківської сільської ради за межами населених пунктів Самбірського району Львівської області та проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з топографо-геодезичною зйомкою.[82][83]

Відповідно до планування курортної зони, у Смеречці мають бути:

– Курортні готелі

– Літній театр

– Басейн

– Ресторан з адміністративними приміщеннями загальнокурортного призначення

– Курортний зал

– Спортивний зал

– Бювет

– Спортивні майданчики

– Автостоянка

– Стоянка туристичних автобусів

– Декоративне озеро

– Свердловини мінеральних вод

Гідрогеологічний висновок на ділянку розташування курортної зони «Смеречка» уже є, там виявлено мінеральні води «Нафтуся» і "Боржомі".

8) Інфраструктурні проєкти, реалізовані за перший рік діяльності громади:

а) Капітальний ремонт приміщення їдальні опорного закладу загальної середньої освіти I-III ст. с. Головецько Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області[84].

б) Придбання звукового обладнання для Народного дому с. Тур’є Самбірського району Львівської області.

в) Капітальний ремонт приміщення санвузлів Народного дому по вул. Вербицького в с. Стрілки Самбірського району Львівської області[85][86].

г) Благоустрій (капітальний ремонт) прилеглої території і під’їзних шляхів та влаштування елементів безпеки на "Вежі пам’яті" в с. Недільна Самбірського району Львівської області[87].

ґ) Придбання намету-зірки для проведення майстер-класів та інших заходів на природі в рамках конкурсу міні-грантів "Активуйся" від ЛОДА.

9) Інші проекти:

а) Організація діяльності Громадського кінотеатру у с. Мшанець та Молодіжного кінотеатру у с. Стрілки.

б) Виїзди "Мобільної бригади" від БО "Львівська освітня фундація" ("Українська освітня платформа") до с. Верхній Лужок[88] та Стрілки[89].

в) Міжобласний екологічний проєкт для дошкільнят "Зеровейстик". Реалізований активістами з Львівської (ГО "Магура"), Закарпатської (ГО "Чисто.де"), Луганської та Тернопільської областей за підтримки Британської Ради. Пілотним учасником проєкту став Верхньолужоцький дошкільний заклад.[90]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Державний реєстр виборців. www.drv.gov.ua (uk-UA). Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 16 лютого 2021. 
  2. Архівована копія. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 15 січня 2021. 
  3. hundred, white collar. Відкритий реєстр юридичних осіб, без капчі та реєстрації. Відкритий реєстр юридичних осіб (англ.). Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021. 
  4. КОАТУУ громад. Google Docs (укр.). Процитовано 9 квітня 2021. 
  5. а б Франкомандри / На Пікуй!. Франкомандри / На Пікуй!. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021. 
  6. а б Як дійти до Пікуя? Франко НЕ вдома. Мандруй з класиком #4 (uk-UA). Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021. 
  7. Стрілецький Замок. Архів оригіналу за 24 вересня 2021. Процитовано 24 вересня 2021. 
  8. Місце - Стрілецький замок. 
  9. karpaty.info. Стрілки — Ресторани, кафе. www.karpaty.info (укр.). Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021. 
  10. База відпочинку - Бойківський двір. www.boikivskidvir.com.ua. Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 5 жовтня 2021. 
  11. ЕкоСадиба "Каскад". eco-kaskad.business.site (укр.). Архів оригіналу за 24 вересня 2021. Процитовано 24 вересня 2021. 
  12. ФБ. Еко-садиба Каскад. 
  13. karpaty.info. «Бескиди» — Велика Волосянка. www.karpaty.info (укр.). Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021. 
  14. karpaty.info. Музей у дзвіниці — Ясениця-Замкова. www.karpaty.info (укр.). Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021. 
  15. На Львівщині відкрито музей Президента Української Головної Визвольної Ради Кирила Осьмака. Український погляд (укр.). Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021. 
  16. Шкільний Музей ОУН-УПА. Стрілки. 
  17. Відділ освіти, культури, молоді та спорту Стрілківської ТГ (10.08.2021). Шкільний Музей визвольної боротьби ОУН-УПА. 
  18. Ясениця Замкова. castles.com.ua. Архів оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 10 жовтня 2021. 
  19. Церква Мшанець Старосамбірський район. decerkva.org.ua. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 5 жовтня 2021. 
  20. У с. Стрілки на Старосамбірщині освячено меморіал слави воїнів УПА. news.ugcc.ua (англ.). Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021. 
  21. Бабенчук, Тарас (16.01.2022). Рекорд України колядка на сопілках. #ВеликийРепортаж - Живе Телебачення. https://www.facebook.com/Zhyve.tv/videos/925446398345556/. Живе телебачення. 
  22. РЕКОРД УКРАЇНИ - наймасовіше виконання на сопілках колядки «НОВА РАДІСТЬ СТАЛА» Стрілківська громада (uk-UA). Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022. 
  23. а б в РЕКОРД УКРАЇНИ! Колядка на сопілках «НОВА РАДІСТЬ СТАЛА» | #ВеликийРепортаж Живе телебачення (uk-UA). Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022. 
  24. а б Рекорд встановлено: 406 сопілкарів на Львівщині разом виконали колядку - РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України (укр.). Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022. 
  25. У Стрілках на Львівщині щойно встановили рекорд України (фото,відео) | Львівська мануфактура новин (укр.). Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022. 
  26. Zaxid.net. На Львівщині встановили рекорд з масового виконання колядки на сопілках. ZAXID.NET (укр.). Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022. 
  27. Замок, Високий (16 січня 2022). На Львівщині колядники встановили рекорд України — Високий Замок. wz.lviv.ua (uk-ua). Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022. 
  28. а б На Львівщині сопілкарі встановили рекорд із масового виконання колядки «Нова радість стала». ВАРТО - Галицькі Новини (укр.). 16 січня 2022. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022. 
  29. а б Карнаух, Наталія (16 січня 2022). На Львівщині встановили рекорд із наймасовішого виконання колядки на сопілках. Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022. 
  30. На Львівщині сопілкарі встановили рекорд із масового виконання колядки. portal.lviv.ua (укр.). Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022. 
  31. а б На Львівщині понад 400 сопілкарів встановили рекорд, виконавши колядку. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022. 
  32. а б У Львівській області понад 400 сопілкарів разом виконали колядку | ТСН Ранок (uk-UA). Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022. 
  33. 🙌 Новий рекорд України. У селі Стрілки Львівської області 406 місцевих мешканців виконали колядку “Нова радість стала” (укр.). Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022. 
  34. а б Сопілкарі України ставлять рекорд | Сопілка (uk-UA). Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022. 
  35. hundred, white collar. Відкритий реєстр юридичних осіб, без капчі та реєстрації. Відкритий реєстр юридичних осіб (англ.). Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021. 
  36. hundred, white collar. Відкритий реєстр юридичних осіб, без капчі та реєстрації. Відкритий реєстр юридичних осіб (англ.). Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021. 
  37. ДНЗ "Ромашка" с.В.Лужок - Львівська область. ІСУО. lv.isuo.org. Процитовано 19 лютого 2021. 
  38. Різдвяні смаколики із Мшанця доставляють по всій Україні (ВІДЕО) | Львівська мануфактура новин (укр.). Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 30 липня 2021. 
  39. Соціальне служіння УГКЦ "Різдвяні смаколики із Мшанця" • Карітас СДЄ УГКЦ. Карітас СДЄ УГКЦ (укр.). 30 грудня 2020. Архів оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 30 липня 2021. 
  40. Німець, Андрій. Ресторан "Бойківська гостина" продовжує досліджувати традиційну бойківську кухню. Цього рази ми були в кулінарній експедиції у селі Мшанець. Facebook (українська). Архів оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 30 липня 2021. 
  41. У гості до бойків та о. Михайла Зубрицького - РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України (укр.). Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 30 липня 2021. 
  42. Статті (4 листопада 2021). Стрілківська ТГ створила свою первинну медицину -. Стрілківська сільська рада (укр.). Процитовано 14 травня 2022. 
  43. КНП "ЦПМСД" Стрілківської сільської ради — 44646459 — Опендатабот. opendatabot.ua (укр.). Процитовано 14 травня 2022. 
  44. Діємо для здоров'я. actforhealth.in.ua. Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 30 липня 2021. 
  45. Статті (7 жовтня 2021). Команда Стрілківської громади знає як змінювати поведінку людей за допомогою комунікації -. Стрілківська сільська рада (укр.). Процитовано 14 травня 2022. 
  46. Статті (12 листопада 2021). “Діємо для здоров’я”: визначаємо пріоритети Стрілківської громади в боротьбі з поширенням неінфекційних захворювань -. Стрілківська сільська рада (укр.). Процитовано 14 травня 2022. 
  47. Оголошення (29 квітня 2022). ГО «Магура» оголошує конкурс на закупівлю товарів/послуг в рамках грантового проєкту «Стрілки – здорова громада». Стрілківська сільська рада (укр.). Процитовано 14 травня 2022. 
  48. hundred, white collar. Відкритий реєстр юридичних осіб, без капчі та реєстрації. Відкритий реєстр юридичних осіб (англ.). Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021. 
  49. hundred, white collar. Відкритий реєстр юридичних осіб, без капчі та реєстрації. Відкритий реєстр юридичних осіб (англ.). Процитовано 25 березня 2021. 
  50. hundred, white collar. Відкритий реєстр юридичних осіб, без капчі та реєстрації. Відкритий реєстр юридичних осіб (англ.). Процитовано 25 березня 2021. 
  51. hundred, white collar. Відкритий реєстр юридичних осіб, без капчі та реєстрації. Відкритий реєстр юридичних осіб (англ.). Процитовано 25 березня 2021. 
  52. hundred, white collar. Відкритий реєстр юридичних осіб, без капчі та реєстрації. Відкритий реєстр юридичних осіб (англ.). Процитовано 25 березня 2021. 
  53. hundred, white collar. Відкритий реєстр юридичних осіб, без капчі та реєстрації. Відкритий реєстр юридичних осіб (англ.). Процитовано 25 березня 2021. 
  54. hundred, white collar. Відкритий реєстр юридичних осіб, без капчі та реєстрації. Відкритий реєстр юридичних осіб (англ.). Процитовано 25 березня 2021. 
  55. hundred, white collar. Відкритий реєстр юридичних осіб, без капчі та реєстрації. Відкритий реєстр юридичних осіб (англ.). Процитовано 25 березня 2021. 
  56. hundred, white collar. Відкритий реєстр юридичних осіб, без капчі та реєстрації. Відкритий реєстр юридичних осіб (англ.). Процитовано 25 березня 2021. 
  57. hundred, white collar. Відкритий реєстр юридичних осіб, без капчі та реєстрації. Відкритий реєстр юридичних осіб (англ.). Процитовано 25 березня 2021. 
  58. hundred, white collar. Відкритий реєстр юридичних осіб, без капчі та реєстрації. Відкритий реєстр юридичних осіб (англ.). Процитовано 25 березня 2021. 
  59. hundred, white collar. Відкритий реєстр юридичних осіб, без капчі та реєстрації. Відкритий реєстр юридичних осіб (англ.). Процитовано 25 березня 2021. 
  60. hundred, white collar. Відкритий реєстр юридичних осіб, без капчі та реєстрації. Відкритий реєстр юридичних осіб (англ.). Процитовано 25 березня 2021. 
  61. hundred, white collar. Відкритий реєстр юридичних осіб, без капчі та реєстрації. Відкритий реєстр юридичних осіб (англ.). Процитовано 25 березня 2021. 
  62. Батько наш - Бандера, Україна - мати! Стрілківська територіальна громада (uk-UA). Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022. 
  63. «Батько наш Бандера»: Стрілківська громада виконала на Мшанецьких колибах. Естафету передали Старому Самбору. Ваш Голос Прикарпаття (укр.). 26 листопада 2021. Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 3 лютого 2022. 
  64. Сопілкарі та карпатські краєвиди: Стрілківська громада вразила виконанням пісні про Бандеру (відео) | Львівська мануфактура новин (укр.). Архів оригіналу за 14 грудня 2021. Процитовано 3 лютого 2022. 
  65. Франкомандри / На Пікуй!. Франкомандри / На Пікуй!. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 3 лютого 2022. 
  66. У гості до бойків та о. Михайла Зубрицького - РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України (укр.). Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 7 вересня 2021. 
  67. На Старосамбірщині бойки зібрались на 164 день народження священника | Львівська мануфактура новин (укр.). Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 7 вересня 2021. 
  68. На етнофестивалі у Мшанці чекають понад три тисячі гостей | Львівська мануфактура новин (укр.). Архів оригіналу за 7 вересня 2021. Процитовано 7 вересня 2021. 
  69. Воскресіння. Живе радіо - "В гості до бойків" та о. Михайла Зубрицького! | Добра розмова | 14.09.2021 | Facebook (англ.). Процитовано 14 вересня 2021. 
  70. Революційне рішення: Стрілківська громада знайшла шлях протидії незаконним вирубкам | Львівська мануфактура новин (укр.). Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 15 листопада 2021. 
  71. На Старосамбірщині громада знайшла шлях протидії незаконним вирубкам. forpost.lviv.ua (uk-ua). 31 грудня 2020. Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 27 липня 2021. 
  72. Проблема, що не вирішувалась десятиліттями: у гірських селах Самбірщини наводять лад з вивезенням сміття | Львівська мануфактура новин (укр.). Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 27 липня 2021. 
  73. IgnBor. У гірських селах Самбірщини наводять лад зі сміттям. Leopolis.news (англ.). Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 27 липня 2021. 
  74. Чи бути стрілківській “Швейцарії”?. Ваш Голос Прикарпаття (укр.). 15 листопада 2021. Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 15 листопада 2021. 
  75. Діємо для здоров'я. actforhealth.in.ua. Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 27 липня 2021. 
  76. Результати конкурсного відбору громад. Проект “Діємо для здоров’я”. – ЗУРЦ (укр.). Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 27 липня 2021. 
  77. Стрілківська територіальна громада. www.facebook.com (англ.). Процитовано 27 липня 2021. 
  78. Статті (12 листопада 2021). “Діємо для здоров’я”: визначаємо пріоритети Стрілківської громади в боротьбі з поширенням неінфекційних захворювань -. Стрілківська сільська рада (укр.). Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021. 
  79. School of Public Health of Kyiv-Mohyla Academy (20.08.2021). Менторська програма «Громадське здоров’я для територіальних громад». 
  80. Другий модуль менторської програми “Громадське здоров’я для територіальних громад”. 
  81. Гром, Наталія (1.09.2021). Другий модуль менторської програми “Громадське здоров’я для територіальних громад”. 
  82. Курортний зал, свердловини мінеральних вод, літній театр – усе це може бути у Смерічці Стрілківської громади. Ваш Голос Прикарпаття (укр.). 23 листопада 2021. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021. 
  83. Тендер, закупівля - Послуги у сфері містобудування (розроблення детального плану території - Держзакупівлі.онлайн. www.dzo.com.ua. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021. 
  84. Капітальний ремонт приміщення їдальні опорного закладу загальної середньої освіти I-III ст. с. Головецько Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області. prozorro.gov.ua (ua). Процитовано 19 жовтня 2021. 
  85. Тендер, закупівля - Капітальний ремонт приміщення санвузлів Народного дому по вул. - Держзакупівлі.онлайн. www.dzo.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 19 жовтня 2021. 
  86. Соджак, Андрій (26.10.2021). #Капітальний_ремонт_приміщення_санвузлів_Народного_дому в с. Стрілки. Facebook (укр.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021. 
  87. Інші завершальні будівельні роботи. prozorro.gov.ua (ua). Процитовано 19 жовтня 2021. 
  88. Мобільна Бригада у с. Верхній Лужок. 
  89. Гром, Наталія (15.11.2021). Мобільна Бригада у с. Стрілки. 
  90. "Зеровейстик". Верхньолужоцький дошкільний заклад.