Стрілківці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Стрілківці
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Борщівський район
Код КОАТУУ 6120887701
Основні дані
Перша згадка 28 лютого 1409
Населення 1 035
Поштовий індекс 48734
Телефонний код +380 3541
Географічні дані
Географічні координати 48°45′59″ пн. ш. 25°59′22″ сх. д. / 48.76639° пн. ш. 25.98944° сх. д. / 48.76639; 25.98944Координати: 48°45′59″ пн. ш. 25°59′22″ сх. д. / 48.76639° пн. ш. 25.98944° сх. д. / 48.76639; 25.98944
Місцева влада
Сільський голова Стефішин Ольга Іванівна[1]
Карта
Стрілківці. Карта розташування: Україна
Стрілківці
Стрілківці
Стрілківці. Карта розташування: Тернопільська область
Стрілківці
Стрілківці

Стрілківці у Вікісховищі?

Стрі́лківці — село Борщівського району, Тернопільської області, розташоване на річці Нічлава.

Населення — 1012 осіб (2007).

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської і голіградської культур, знаходиться печера «Озерна».

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване на відстані 376 км від Києва, 92 км — від обласного центру міста Тернополя та 5 км від районного центру міста Борщів.

Історія[ред. | ред. код]

Поблизу села виявлені поселення часів трипільської, гава-голіградської культур та сліди давньоруського городища.

Перша писемна згадка — 28 лютого 1409 року, коли король Владислав Ягелло подарував слузi Cmenaну Угрину село Стрілківці на Великоночславі Скальської волості Подільської землі.[2] Про походження назви села зберігся переказ, за яким його заснували стрільці галицьких князів, які охороняли фортецю. Назва схожа із річкою Стрілка, що може свідчити про інше походження назви — тому що поселення розташоване вздовж «рівної, як стріла річки»[3].

У 1907 році в селі було засновано читальню товариства «Просвіта»[4]. Також діяли товариства «Луг», «Сільський господар» та інші товариства, кооператив.

Було центром сільради. Від 2016 року ввійшло у склад Борщівської міської громади.

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[5]:

Мова Число осіб Відсоток
українська 99,32
російська 0,58
вірменська 0,1

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Є церква Успіння Пресвятої Богородиці (1816, кам'яна), костел, капличка (2000).

Споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1965), Тарасу Шевченку (1991), насипано символічну могилу Борцям за волю України (1991), встановлено пам'ятні хрести «Парубоцький» (1808) і на честь скасування панщини.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Працюють ЗОШ 1-3 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, музей Подільського села, торговельні заклади.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Органи місцевого самоврядування в області станом на 2 квітня 2009р.
  2. Олег Купчинський. Забуті та невідомі староукраїнські грамоти XIV — першої половини XV ст. — с. 349—350.
  3. Крищук М. Топоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібник. — Тернопіль, 2011. — С. 161—162.
  4. Лунів А. Огляд діяльності філії товариства «Просвіта» в Борщеві // ЦДІА України у Львові.— Ф.348, оп.1, спр.1252.— Арк.68; ЦДІА України у Львові.— Ф.348, оп.1, спр.1251.— Арк.1,24.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область
  6. стаття Е. Бергера про Праведників народів світу на Тернопільщині, поміщена у газеті «Русалка Дністрова» за грудень 1994 року

Джерела[ред. | ред. код]