Стрітівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Стрітівка
Stritivka gerb.png
Герб
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Кагарлицький
Рада/громада Стрітівська сільська рада
Код КОАТУУ 3222287801
Основні дані
Засноване 1650[1]
Населення 735
Площа 4,608 км²
Густота населення 159,5 осіб/км²
Поштовий індекс 09212
Телефонний код +380 4573
Географічні дані
Географічні координати 50°01′04″ пн. ш. 30°53′26″ сх. д. / 50.01778° пн. ш. 30.89056° сх. д. / 50.01778; 30.89056Координати: 50°01′04″ пн. ш. 30°53′26″ сх. д. / 50.01778° пн. ш. 30.89056° сх. д. / 50.01778; 30.89056
Середня висота
над рівнем моря
164 м
Водойми річка Карча, Воропаївській ставок
Місцева влада
Адреса ради 09212, с. Стрітівка, вул. Шевченка, 21
Карта
Стрітівка. Карта розташування: Україна
Стрітівка
Стрітівка
Стрітівка. Карта розташування: Київська область
Стрітівка
Стрітівка
Мапа

Стрі́тівка — село Кагарлицького району Київської області. Центр сільської Ради. Відоме в Україні унікальною школою кобзарського мистецтва. Населення — 1478 мешканців (1971 р.)

Географія[ред. | ред. код]

Село Стрітівка розташоване за 27 км від районного центру. Селом протікає річка Карча. Біля села беруть початок річки Сквира та Івковитиця.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Село відоме з початку XVIII ст., як хутір в п'яти верстах від містечка Стайки, в якому були господаські будівлі братського монастиря та невеличка церква, в якій відправляли молебен ченці.

Село описано у 1864 році в «Сказаниях о населенных местностях Киевской губернии»

Стритовка село в 5-ти верстах на юг от м. Стаек при вершине ручья Карчи, впадающего в Легличь. Жителей обоего пола; христиан 1786, евреев 5.

За Похилевичем, село отримало таку назву, коли під час гайдамацького повстання проти поляків, ченець який був у церкві урочисто, з корогвами зустрів (стрів) загін гайдамаків, через що церква отримала щедрі дари від повстанців, а село від того часу зветься Стрітівкою. Очевидно, що переказ цей стосувався Коліївщини, а на чолі повстанців був отаман Микита Швачка[2].

Біля села збереглися залишки поселення Трипільської культури, досліджено кургани доби бронзи та скіфського часу. Тут же виявлено залишки ранньослов'янського поселення Трипільської культури та три стародавні городища.

Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви Пресвятої Трійці с. Стрітівка XVIII ст. - Київської сот. і п., з 1781 р. Київського пов. і нам., з 1797 р. Київського пов. і губ.; ХІХ ст. - Стайківської волості Київського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/stri_005.xml

Школа кобзарного мистецтва[ред. | ред. код]

Стрітівська вища педагогічна школа кобзарного мистецтва була заснована у 1989 році. Це є єдина в Україні та світі школа кобзарського мистецтва.[джерело?] Ініціаторами заснування школи були Заслужений артист України, кобзар Василь Литвин, письменники Борис Олійник та Олесь Бердник. Мета школи — відродження кобзарської традиції.

В ній за спеціальністю «Музична педагогіка і виховання» навчаються талановиті юнаки зі всіх регіонів. Навчання у школі триває 4 роки, випускники отримують кваліфікацію співаків-бандуристів, кобзарів та викладачів музики і кобзарського мистецтва. Директор школи Іванова Галина Михайлівна, серед викладачів кобзарі Василь Литвин та Володимир Кушпет. Крім мистецтва співу, акторської майстерності, гри на кобзі та бандурі у школі навчаються гри на лірі, сопілці, волинці.

Більшість вихованців школи є солістами у провідних мистецьких колективах Києва.

Фестиваль кобзарського мистецтва «Козацька ліра»[ред. | ред. код]

4 липня 2009 в селі відбувся фестиваль кобзарського мистецтва «Козацька ліра». Унікальність заходу була у тому, що вперше в історії України на фестиваль з'їхалися 176 кобзарів з усієї України, зробивши його наймасовішим дійством в історії кобзарського мистецтва. А одночасне виконання ними пісні «Реве та стогне Дніпр широкий» було увіковічене в Книзі рекордів України.

Гості фестивалю мали змогу не тільки насолодитися майстерним виконанням на кобзах, але і взяти участь у народних гуляннях, ярмарку-майстерні, катанні на конях, милуватися купальським вогнищем, скуштувати національні страви та напої.

Вихованці та викладачі Стрітівської школи стали активними учасниками свята кобзарського мистецтва та продемонстрували свою майстерність під час великої концертної програми.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ВРУ
  2. Євген Букет. Швачка — фенікс українського духу. — К.: Український пріоритет, 2016. — 360 с. + іл.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Sretówka, ... wś ... u żródeł rzki Karczy, ... // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1890. — Т. XI : Sochaczew — Szlubowska Wola. (пол.)