Стугна-П

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стугна-П
Stugna-P, Kyiv 2021, 01.jpg
Тип ПТРК
Походження Україна
Історія використання
На озброєнні 2011 — по т.ч.
Війни Російсько-українська війна (з 2014)
Історія виробництва
Розробник КБ «Луч»
Розроблено 2005 — 2010
Виробник КБ «Луч»
Виготовлення 2011 — по т.ч.
Характеристики
Вага 29,5 кг (в контейнері)
32 кг (пускова установка)
15 кг (прилад наведення)
10 кг (пульт дистанційного керування)
6 кг (модуль теплоізоляційний)[1]
Довжина 1360 мм (довжина контейнера)[1]
Діаметр 140 мм (зовнішній діаметр контейнера)[1]
Обслуга 2 людини

Калібр 130 мм (152 мм)
Дальність вогню
Ефективна >100
Максимальна 100-5000 м[2] (в денний час)
100-3000 м (нічний час)[3]

Швидкість 200 м/с (220 м/с)
Точність На відстані 2,5 км влучає всередину нанесеного на щит перехрестя розміром 2,3×2,3 м[3]

Commons-logo.svg Стугна-П у Вікісховищі

«Стугна-П» — український протитанковий ракетний комплекс (ПТРК) другого покоління. Розроблений київським конструкторським бюро «Луч».

Комплекс є напівавтоматичним, із системою наведення по лазерному променю. Комплекс може вести вогонь ракетами калібру 130 мм або 152 мм з різними бойовими частинами, що встановлюються у контейнері.

Оператор може керувати комплексом дистанційно з пульту, який виноситься на відстань до 50 м.

Комплекс став основою для ПТРК «Скіф» — українсько-білоруського проєкту, розробленого у співпраці з мінською компанією «Пеленг». Єдина відмінність — приціл, «Скіф» має білоруський прилад наведення ПН-С, «Стугна-П» — український ПН-І.

Історія[ред. | ред. код]

Комплекс з тепловізором Aselsan Eye-Lr S.
«Стугна-П» на CFmoto Tracker 800
Приймально-здавальні випробування, 26 липня 2018
Пуск ракети

Після здобуття Україною Незалежності КБ «Луч» розробило протитанкові ракети «Стугна» калібру 100 мм, що призначалися для модернізації танків Т-55 та гармат МТ-12 «Рапіра». Ракети «Стугна» були аналогом російських протитанкових ракет «Кастет».[4]

У 2005 році КБ «Луч» почало розробку нового протитанкового ракетного комплексу — «Стугна-П». Ракети у новому комплексі були більшого калібру, ніж у «Стугни» — 130 мм.[4]

Комплекс «Стугна-П» призначений для ураження танків та інших броньованих цілей, в тому числі оснащених сучасними засобами динамічного захисту. Як виявила практика застосування «Стугна-П», ПТРК також здатний вражати статичні та неманеврині повітряні цілі типу вертоліт.

12 квітня 2011 року ПТРК «Стугна-П» був прийнятий на озброєння Міністерством оборони України.[5]

У лютому 2015 був представлений мобільний варіант протитанкового комплексу «Стугна-П», встановлений на шасі UTV CFmoto Tracker.

20 березня 2015 ДК «Укроборонпром» почав масовий випуск ПТРК «Стугна-П» про що повідомив генеральний директор ДК «Укроборонпром» Р. А. Романов.

4 жовтня 2015 року Збройні сили України та Національна гвардія отримали на озброєння легкий мобільний протитанковий комплекс вітчизняної розробки на базі квадроциклу CFmoto Tracker 800.[6]

Наприкінці 2015 року ракета Р-2С завершила сертифікацію за стандартами НАТО для її подальшого використання європейськими компаніями. Партнером ДержККБ «Луч» на європейському та натовському ринку виступає бельгійська компанія CMI Defence (Cockerill Maintenance & Ingénierie)[7].

У вересні 2018 року стало відомо, що Україна отримала понад 100 тепловізорів Aselsan Eye-Lr S, які будуть встановлюватися на установки «Стугна-П».[8]

Лише у 2018 році було доставлено 2500 ракет для Збройних Сил України.[9]

Опис комплексу[ред. | ред. код]

Базова версія складається з встановленої на штативі пускової установки, контейнера для ракет, приладу наведення і пульта дистанційного керування, який дозволяє оператору робити пуск на відстані.

Ракети[ред. | ред. код]

Комплекс «Стугна-П» комплектується ракетами калібру 130 мм, що встановлюються у транспортно-пусковому контейнері. Керована ракета може бути оснащена різними типами бойових частин: тандемною кумулятивною, осколково-фугасною або термобаричною.[7]

Характеристики ракет, згідно специфікацій КБ «Луч»:[10]

Ракета Калібр Тип бойової частини Бронепробивність Кількість осколків
РК-2С 130 мм тандемна кумулятивна 800 мм
РК-2ОФ 130 мм осколково-фугасна 60 мм 600 шт

Вартість ракети складає від 20 до ~50 тис. доларів США залежно від умов контракту. Це у декілька разів дешевше за «Джавелін»[9].

Наведення[ред. | ред. код]

Комплекс оснащений напівавтоматичною системою наведення за лазерним променем. Також можливе дистанційне керування ракетою по телевізійному каналу із закритої позиції (спеціально підготовленого укриття).

Прилади наведення:

  • «ПН-І»:
    • Маса: 15 кг
    • Дальність виявлення цілі типу «танк» вдень: до 6,500 м
    • Дальність розпізнавання цілі: 2,500 м
  • Aselsan Eye-Lr S[8]
    • Цілі вдень: до 15,000 м
    • Танк уночі: до 5,600 м
    • Людина вночі: до 2,500 м

Мобільний протитанковий комплекс[ред. | ред. код]

Для потреб української армії в 2015 році було розроблений новий мобільний протитанковий комплекс «Стугна-П» на базі CFmoto Tracker 800. На платформу вантажного відкритого багі встановлено ПТРК з дистанційним керуванням та три запасні ракети, а також може бути оснащений стрілецькою зброєю. Екіпаж всюдиходу складає всього дві особи.

Завдяки потужному шасі UTV з двигуном потужністю 63 к.с., повним приводом і можливістю блокування диференціала дозволяє розвивати швидкість до 105 км/год та несподівано з'являтися там, де ворог його зовсім не очікує. Час підготовки пострілу теж був зведений до мінімуму. Завдяки своїй мобільності протитанковий всюдихід може завдавати несподівані удари по ворогу і швидко змінювати свою позицію, що робить його ефективною одиницею як в польових умовах, так і в умовах міського бою.

Бойове застосування[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

ПТРК «Стугна» складає значну частину українського протитанкового озброєння. Це основний засіб ракетної протидії танкам поряд з імпортованими із США та Естонії «Джавелінами»[9].

Повідомлялося, що комплекс використовувався при обороні Луганського аеропорту влітку 2014 року.[11] Комплекс також був використаний при обороні Донецького аеропорту.[12]

В жовтні 2018 року стало відомо, що 93-тя окрема механізована бригада «Холодний Яр» Збройних Сил України отримала всюдиходи UTV (Utility Task Vehicle) для перевезення пускових установок ПТРК «Стугна». Подібні всюдоходи — UTV CFmoto Tracker 800 із ПТРК «Стугна» — у жовтні 2015 року отримала Національна гвардія України[13].

ПТРК «Стугна-П» були неодноразово з успіхом використані для знищення вогневих засобів ворога. Так, наприклад, надвечір 30 січня 2019 року на лінії зіткнення з російсько-терористичними військами у Луганській області на напрямку Сокільники — Кримська українським протитанковим підрозділом було знищено ворожу бойову машину — багатоцільовий тягач МТ-ЛБ зі встановленою зенітно-артилерійською установкою ЗУ-23-2[14].

15 березня 2020 року, поблизу окупованої Саханки, неподалік Маріуполя українським захисникам вдалось підбити вантажівку бойовиків, що здійснювала логістичне забезпечення російсько-терористичних військ. Як стверджують бойовики, у результаті влучання було ліквідовано одного бійця російсько-терористичних військ, а ще один отримав поранення. Показані ними залишки ракети свідчать про використання ПТРК «Стугна-П»[15].

Наприкінці грудня 2021 року українським волонтером Олександром Карпюком було оприлюднене відео з камери наведення комплексу ураження вантажівки «Урал» окупаційних сил Росії. Точне місце події, дата ураження вантажівки та підрозділ ПТРК волонтером не розголошується[16].

У 2022 році, під час російського вторгнення в Україну, «Стугна-П» використовувалася Збройними Силами України проти ворожої техніки.[17] Зокрема, ПТРК використовували Сили територіальної оборони ЗСУ. Так, бійці 112-ї БТрО, використовуючи «Стугну», спалили п'ять одиниць російської техніки під час бою біля села Скибин, Київська область. У тому числі, два танки.[18]

На початку квітня 2022 року військовослужбовцями 95 ОДШБр влучним пуском ракети «Стугна-П» було знищено ударний вертоліт Ка-52 російських військ в польоті[19]. Перед тим з ПТРК «Корсар» було знищено російський Мі-8[20].

А першого травня було поширене відео іще одного успішного застосування ПТРК «Стугна-П» по завислому Ка-52. Тут так само не спрацював комплекс оборони вертольоту «Витебск», який нібито дає максимальний захист від всіх можливих ракетних загроз. Включно із детекцією лазерного опромінювання[21].

Версії[ред. | ред. код]

Скіф[ред. | ред. код]

«Стугна-П» має експортну версію — «Скіф». Єдина відмінність «Скіфа» від «Стугни-П» — використання прицілу виробництва білоруської компанії «Пеленг».[22] ПТРК «Скіф» оснащується білоруським приладом наведення ПН-С, ПТРК «Стугна-П» — приладом наведення ПН-І української розробки.[4][23]

Ракета виготовляється у м. Київ на ДАХК «Артем», прилад наведення «ПН-С» — у м. Мінськ на ВАТ «Пеленг».

Комплекс комплектується ракетами калібрів 130 мм і 152 мм в транспортно-пускових контейнерах з тандемними кумулятивними (РК-2С, РК-2М-К) і осколково-фугасними (РК-2ОФ, РК-2М-ОФ) бойовими частинами[24].

18 травня 2018 року було успішно завершено фінальні випробування «Скіфа» — експортного варіанту комплексу «Стугна-П»[25][26].

Версії:

  • «Скіф» — базова модифікація, представлена на виставці у лютому 2005 року[27]
  • «Скіф-Д» — складається з встановленої на тринозі пускової установки, контейнера для ракет Р2, приладу наведення ПН-С і пульту дистанційного керування, який дозволяє оператору виконувати пуск з дистанції до 50 м
  • «Скіф-М» — ПТРК, оснащений білоруським тепловізором
    Тренажер «Скіф»
  • автономний тренажер ПТРК «Скіф», розроблений білоруським ЗАО «ЦНІП» — вперше представлений в 2013 році на збройовій виставці IDEX-2013, призначений для навчання розрахунків «Скіф»[28]

Амулет[ред. | ред. код]

На виставці «Зброя та Безпека 2019» було представлено оснований на «Стугні» протитанковий ракетний комплекс «Амулет» на шасі СБА «Новатор». А в лютому 2020 року КБ «Луч» представило ПТРК «Амулет» вже на шасі БРДМ-2[29].

Оператори[ред. | ред. код]

  •  Україна: У 2017 році КБ «Луч» продовжив постачання протитанкових ракетних комплексів «Стугна-П», достроково поставивши біля 300 ракет РК-2 із визначеною замовником кількістю пускових установок до серпня того ж року[30].

Туреччина[ред. | ред. код]

В жовтні 2020 року гендиректор «Укрспецекспорту» Вадим Ноздря повідомив, що в Туреччині на спільному підприємстві «Щит Чорного моря» виготовлятимуть ПТРК «Скіф». На першому етапі роботи це буде великовузлова збірка з поставлених із України складових. Також Туреччина замовила партію цих ПТРК в Україні для своїх потреб[41].

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

  • Корсар (ПТРК) — український ПТРК 2-го покоління, калібр 107 мм
  • Бар'єр (ПТРК) — український ПТРК 2-го покоління, для встановлення на бронетехніку та гелікоптери
  • BGM-71 TOW — американський ПТРК 2-го покоління
  • Корнет (ПТРК) — російський ПТРК 2-го покоління
  • FGM-148 Javelin — американський ПТРК 3-го покоління
  • NLAW (ПТРК) — шведсько-британська переносна протитанкова керована ракета малої дальності

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Стугна-П:Повна інформація. Процитовано 04 квітня 2022. 
  2. ПТРК «Стугна-П» Архівовано 14 травня 2015 у Wayback Machine. (рос.)
  3. а б ПТРК «Стугна-П» — високоточна «снайперська гвинтівка». Процитовано 04 квітня 2022. 
  4. а б в Что мы знаем о ПТРК Стугна, украинском уничтожителе танков в стиле знаменитого Джавелина Архівовано 13 березня 2022 у Wayback Machine. // ferra.ru, 11.03.2022. (рос.)
  5. Украина начала производство противотанковых комплексов «Стугна-П». Архів оригіналу за 9 червня 2015. Процитовано 21 березня 2015. 
  6. а б Легкий мобільний протитанковий комплекс вітчизняної розробки. Архів оригіналу за 4 жовтня 2015. Процитовано 4 жовтня 2015. 
  7. а б Українська ракета Р-2С завершила сертифікацію за стандартами НАТО. Військова панорама. 16 Dec 2015. Архів оригіналу за 13 березня 2017. Процитовано 30 грудня 2015. 
  8. а б Олег. ТУРЕЦЬКИЙ ASELSAN МАСОВО ПОСТАВЛЯЄ НОВІТНІ ТЕПЛОВІЗОРИ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ПТРК «СКІФ». defence-ua.com (uk-ua). Архів оригіналу за 17 жовтня 2018. Процитовано 16 жовтня 2018. 
  9. а б в Axe, David. Ukraine’s Homemade Anti-Tank Missiles Have Been Blasting More And More Rebel Vehicles. Forbes (англ.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
  10. Переносной противотанковый ракетный комплекс «СКИФ». www.luch.kiev.ua. Архів оригіналу за 20 січня 2019. Процитовано 15 лютого 2019. 
  11. Противотанковый ракетный комплекс "Стугна-П" при обороне луганского аэропорта : Askai on Twitter. Процитовано 11 липня 2016. 
  12. Українська ракета Р-2С завершила сертифікацію за стандартами НАТО. Архів оригіналу за 15 січня 2019. Процитовано 15 січня 2019. 
  13. 93-я бригада отримала всюдиходи UTV для ПТРК. Ukrainian Military Pages. 23 жовтня 2018. Архів оригіналу за 25 жовтня 2018. Процитовано 25 жовтня 2018. 
  14. На Донбасі українська "Стугна" знищила ворожу бойову машину. Український мілітарний портал (укр.). 31 січня 2019. 
  15. ЗСУ підбили вантажівку бойовиків поблизу Широкіно. Український мілітарний портал. 16 березня 2020. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 16 березня 2020. 
  16. Safronov Taras (29 грудня 2021). Військові показали знищення техніки окупантів з ПТРК «Стугна-П». Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 30 грудня 2021. 
  17. «Точно танк». Російська техніка продовжує розриватися від пострілів ПТРК «Стугна-П» — відео Архівовано 15 березня 2022 у Wayback Machine. // Ліга. Новини, 07.03.2022.
  18. Дмитро Журавель. Під Києвом тероборона знищила «Стугною» танки та БТР окупантів (ФОТО) Архівовано 13 березня 2022 у Wayback Machine. // ШоТам, 12.03.2022.
  19. Розрахунок ПТРК "Стугна" майстерно знищив у польоті найновіший вертоліт Ка-52 рашистів (відео). Defense Express. 5 квітня 2022. 
  20. Десантники з ПТРК «Стугна-П» знищили російський гелікоптер Ка-52. Мілітарний. 5 квітня 2022. 
  21. Ка-52 знову підбили зі "Стугни": бойова робота з ПТРК по вертольоту потрапила на відео. Defense Express. 1 травня 2022. 
  22. Украина рассчитывает на увеличение экспортных поставок ПТРК «Скиф»
  23. О новом украинском ПТРК // «Зарубежное военное обозрение», № 6 (819), июнь 2015. стр.97-98
  24. Алжир придбав українські протитанкові комплекси «Скіф». Народна Армія. 4 серпня 2016. Архів оригіналу за 10 серпня 2016. Процитовано 25 липня 2019. 
  25. Нова експортна модифікація ракетного комплексу «СКІФ» пройшла фінальний етап випробувань. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 18 травня 2018. Процитовано 18 травня 2018. 
  26. Ukraine conducts successful flight test of Skif antitank missile. http://defence-blog.com/. Defence Blog. 18 травня 2018. Процитовано 18 травня 2018. 
  27. Валентин Бадрак. Украина на оружейном гребне. Надолго ли? // «Подробности. UA» от 16 февраля 2005
  28. На выставке IDEX-2013 в Абу-Даби белорусский ОПК представит ряд новых разработок // ЦАМТО от 14 февраля 2013
  29. КБ “ЛУЧ” представив ПТРК “Амулет” на шасі БРДМ-2. Український мілітарний портал. 8 лютого 2020. Архів оригіналу за 4 березня 2020. Процитовано 4 березня 2020. 
  30. "КОРСАР" ПРИЙНЯТО НА ОЗБРОЄННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ: БІЛЬШЕ ПІВСОТНІ РАКЕТ ВЖЕ У ВІЙСЬКАХ. ДК "Укроборонпром". 29.08.2017. Архів оригіналу за 29 серпня 2017. Процитовано 29 серпня 2017. 
  31. На озброєння Збройних Сил України прийнято новітній протитанковий ракетний комплекс «Стугна-П»
  32. «ВС Азербайджана приняли на вооружение несколько новых противотанковых систем вооружения, разработанных в течение последних трех лет с участием зарубежных компаний. В частности, переносной противотанковый комплекс „Скиф“» ВС Азербайджана усилили возможности по борьбе с танками
  33. .ru/news/autonews/1709878.html Азербайджан создал противотанковый автомобиль // REGNUM.RU от 19 сентября 2013
  34. Алжир придбав українські протитанкові комплекси «Скіф». Народна Армія. 4 серпня 2016. Архів оригіналу за 10 серпня 2016. Процитовано 25 липня 2019. 
  35. «экс-глава „Укрспецэкспорта“ Сергей Бондарчук выразил надежду, что ВТС с Грузией будет продолжено… С. Бондарчук также сообщил, что …в 2009 г. Украина поставила в Грузию пять БТР-70, запчасти к бронетранспортерам, боеприпасы к украинской разработке нового противотанкового комплекса „Скиф“» Посол Грузии: Военно-техническое сотрудничество между странами зависит от позиции Украины // РБК — Украина от 19 июня 2010
  36. SIPRI Trade Register. Stockholm International Peace Research Institute. Архів оригіналу за 14 квітня 2010. Процитовано 24 листопада 2020. 
  37. Le Maroc teste de nouveaux missiles antichars Ukrainiens. ledesk.ma. Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022. 
  38. Саудівська Аравія купила п'ятдесят українських ПТРК. Ukrainian Military Pages. 1 січня 2019. 
  39. Катар показал боевой модуль турецкой ASELSAN с украинскими ПТУР «Скиф» на 31 бронеавтомобиле
  40. а б The International Institute for Strategic Studies (IISS): The Military Balance 2022. 1 Auflage. Routledge, London, ISBN 978-1-032-27900-8 (Stand: Januar 2022).
  41. Люксіков Михайло (8 жовтня 2020). У Туреччині виготовлятимуть українські ПТРК «Скіф». Український мілітарний портал. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Інструкції[ред. | ред. код]

Відео[ред. | ред. код]

Новини[ред. | ред. код]