Ступка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ступка із мармуру
Ступка із бронзи

Сту́па, зменш. ступка, заст. мущи́р[1] — товстостінний посуд, в якому за допомогою товкача подрібнюють харчові продукти, гірські породи, лікарські препарати тощо.

Слово ступка, очевидно, має германське походження: прасл. *stǫpa («ступа», «товкач», «макогін») порівнюють з давн.в-нім. stampf («знаряддя для товчення»), дав.-англ. stampe («ступа»), сер.-н.-нім. stampe («трамбівка»); малоймовірна версія про питомо слов'янський характер слова[2].

В ужитку[ред. | ред. код]

Найдавнішими ступами були так звані скельні ступи[en] — циліндричні заглибини на скелястій поверхні.

Сучасні ступки виготовляють з металу, дерева, каменю. У ній товчуть часник чи цибулю, заправку з товченого сала для борщу та юшок, рибу чи м'ясо на товченики, подрібнюють печінку.

Ступка для товчіння сала також називається «ко́вга́нка»[3] (розм. «салото́вка»)[4]. У народі жартували: «Ковганка — салу переводчиця».

У гірництві ступки застосовують при підготовці лабораторних проб руд, вугілля тощо до аналізу.

Ножна ступа[ред. | ред. код]

Ножна ступа складалася з горизонтального масивного обапола, а частіше з обрубаного кореня дерева з видовбаною в ньому заглибиною (ємою, ямою), до якої прикріплені паралельні бруси (підвалини), споряджені на протилежних кінцях підставками (лабками) і з'єднані поперечиною (попругою). На підвалинах лежить вал, до якого прикріплений важіль товкача (клюпач). У яму-ступу входить товстий міцний товкач (клюпа), прикріплений до кінця клюпача, на другому кінці якого, що знаходився під попругою, спиралася нога того, хто товче. Під час роботи робітник тримався руками за П-подібну підставку (ручник), закріплену на підвалинах[5].

Дещо іншу будову мала прохідна ступа. По обох боках колоди-ступи замість горизонтальних підвалин кріпились два вертикальні стовпи, з'єднаних нагорі та посередині двома товстими дошками (вишнім і нижнім прави́лами, вишнім і нижнім раменами); разом стовпи й правила називалися єрем («ярмо»). У правилах пророблено отвори, через які проходить чоторигранний товкач (макогін), що має у верхній частині потовщення (голову), а нижньою, оббитою залізом, уходить у заглибину. Унизу товкача є кілочок (клюк), до нього прив'язаний шнур, який іде догори, проходить через блок на верхньому правилі і спускається донизу, де кріпиться до педалі (ступатня), закріпленої в основі (підножях) з підставками (лабками)[5].

Інше[ред. | ред. код]

  • Мортира — тип гармати для ведення навісного вогню, назва якої походить від нід. mortier — «ступка». Слово «мущир» має те ж саме походження: від пол. mażdzierz або угор. mozsár, похідних від лат. mortarium[6].
  • Толпка (топка, стопка, ступка) — одиниця виміру солі, поширена в Лівобережній Україні, Правобережній Україні та в Польщі в 14—18 ст. Назва походить від назви грудки солі, формованої в процесі солеваріння[7].
  • Ступа — один з атрибутів Баби-Яги.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Мущир // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  3. Ковганка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Салотовка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  5. а б Ступа // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  6. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  7. Герасименко Н. О. Толпка // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]