Стівен Гокінг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стівен Гокінг
англ. Stephen Hawking
Stephen Hawking.StarChild.jpg
Стівен Гокінґ
Ім'я при народженні англ. Stephen William Hawking
Народився 8 січня 1942(1942-01-08)
Оксфорд, Велика Британія
Помер 14 березня 2018(2018-03-14) (76 років)
Кембридж, Англія, Велика Британія[1]
·Аміотрофічний бічний склероз
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія[3]
Національність англієць
Місце проживання
Діяльність фізик-теоретик, космолог, письменник
Відомий завдяки теоретична фізика
Alma mater Університетський коледж (1962), Трініті Хол[d] (березень 1966)[4], St Albans School[d] і St Albans High School for Girls[d]
Науковий ступінь бакалавр мистецтв (1962) і докторський ступінь[d] (1 березня 1966)
Вчене звання Лукасівський професор математики
Науковий керівник Денніс Шіама
Вчителі Денніс Шіама
Відомі учні Фей Даукер,
Малькольм Перрі,
Бернард Карр,
Ґері Ґіббонс,
Реймонд Лафламм,
Гарві Реалл,
Дон Пейдж,
Тім Престідж,
Джуліан Латтрелл
Володіє мовами англійська[5]
Заклад Кембриджський університет
Членство Королівське товариство мистецтв[d], Орден Кавалерів Пошани[6], Папська академія наук[7], Американське філософське товариство[d][6], Національна академія наук США[8][9], Лондонське королівське товариство[10], Американська академія мистецтв і наук і Starmus Festival[d]
Magnum opus Коротка історія часу[11], Black Holes and Baby Universes and Other Essays[d][12], The Universe in a Nutshell[d][12], On the Shoulders of Giants[d][12], God Created the Integers[d], The Dreams That Stuff Is Made of: The Most Astounding Papers of Quantum Physics and How They Shook the Scientific World[d] і My Brief History[d]
Посада Лукасівський професор математики[13][10]
Відомий завдяки: дослідження у галузі космології (див. статтю)
Конфесія Атеїзм
У шлюбі з Джейн Вайлд Гокінг і Елейн Мейсон[d]
Діти Люсі Гокінґ, Роберт Гокінг[d] і Тім Гокінг[d]
Автограф Hawkingsig.svg
Нагороди
IMDb nm0370071
Сторінка в Інтернеті hawking.org.uk

Здійснює політ у невагомості на Boeing 727
Відеорепортаж з нагоди його 71-річчя
2001, Strings Conference, Індія
У Білому домі з президентом Білом Клінтоном

Сті́вен Ві́льям Го́кінг (англ. Stephen William Hawking; 8 січня 1942(19420108), Оксфорд, Велика Британія — 14 березня 2018, Кембридж, Велика Британія) — фізик-теоретик, відомий своїми дослідженнями в астрофізиці, зокрема теорії чорних дір, популяризатор наукових знань.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в 1942. Закінчив Оксфордський університет у 1962 та почав заняття теоретичною фізикою.

Мав захворювання мотонейронів, бічний аміотрофічний склероз, перші прояви якого виявилися в 21 рік. Спочатку вони були слабкими: легка незграбність та кілька несподіваних падінь. Однак з часом, як можна було передбачити, знаючи природу захворювання, невиліковний стан лише погіршувався. Діагноз став величезним потрясінням, однак допоміг людині визначити своє майбутнє:

Хоча над моїм майбутнім нависла хмара, на свій подив я з'ясував, що тепер почав отримувати від життя більше задоволення, ніж раніше.

У 1965 одружився з Джейн Уайлд, пізніше в них народилися донька та двоє синів.

До 1974 сім'я професора сама давала раду із захворюванням. На той час він ще міг самостійно їсти, вставати й лягати в ліжко, хоча довгі прогулянки були вже не під силу. Через кілька років стало очевидним, що він більшу частину своїх днів проводитиме в колісному візку та потребує професійного доглядача.

У 1985 захворів на пневмонію, яка дала серйозне ускладнення. Після необхідної операції втратив голос. Відтепер йому до кінця життя стала потрібна цілодобова допомога відданої команди людей.

Впродовж 30 років працював на посаді Лукасівського професора математики в Кембриджському університеті, тобто на тій же посаді, що її 300 років тому обіймав Ісаак Ньютон.

У житті вченого, як і в будь-якої іншої людини, були свої злети та падіння. У 1990, після 26 років подружнього життя, вони з Джейн почали жити окремо, а через п'ять років розлучилися. Тоді ж, 1995 року, одружився вдруге — з однією зі своїх доглядальниць. Однак після 11 років життя їхня родина також розпалася на тлі звинувачень у тому, що професор під час цих стосунків був жертвою нападів. Сам вчений заперечував такі заяви. Поліція, провівши розслідування, сказала, що не виявила доказів цим твердженням.

Впродовж усього життя фізик не припиняв працювати. Дідусь трьох онуків продовжував активно займатися наукою, писати книжки. Учений залишався оптимістом у плані свого фізичного здоров'я:

Людська раса така немічна, якщо порівнювати з Всесвітом, що бути інвалідом — не така вже й важлива річ з точки зору космосу.
Переконаний, моя інвалідність має відношення до того, чому я широковідомий. Людей зачаровує контраст між дуже обмеженими фізичними можливостями та широченною природою Всесвіту, з якою я маю справу.
Я — архетип генія-інваліда, чи, краще сказати, генія з обмеженими фізичними можливостями, щоб бути політично коректним. Принаймні, я очевидно маю обмежені фізичні можливості. А от чи геній я — це питання сумнівне.

Я вважаю, що ми досягли точки неповернення. Наша Земля стає для нас занадто мала. Населення світу дуже активно зростає. Ми на порозі самознищення.[14]

Особисте життя[ред. | ред. код]

1965 — одружився з Джейн Вайлд, пізніше у них народилися син Роберт (1967), донька Люсі (1970) і син Тімоті (1979). Відносини Стівена з Джейн поступово погіршувалися, і 1990 року вони стали жити окремо. Після розлучення з Джейн 1995 року Гокінг одружився зі своєю доглядальницею Елайн Мейсон, з якою прожив 11 років. У жовтні 2006 року вони також розлучилися.[15]

Смерть[ред. | ред. код]

Гокінг помер у віці 76 років у своєму будинку в Кембриджі в ніч на 14 березня 2018 року. Причину смерті не було розкрито, згадано лише те, що він помер у спокої.[16] Дата смерті Стівена Гокінга (врахуючи те, що він був всесвітньо відомим науковцем) є символічною, оскільки він помер у Міжнародний День Числа Пі. Цікавим є також те, що Гокінг народився в день смерті Галілео Галілея, а помер — в день народження Альберта Айнштайна — обидва вчені, як і Гокінг, зробили дуже багато у вивченні гравітації.

Прах Гокінга буде похований у Вестмінстерському абатстві у Лондоні 15 червня 2018 р. поряд з могилами Ісаака Ньютона і Чарльза Дарвіна.[17]

Погляди[ред. | ред. код]

Був атеїстом.[18] У британській політиці Гокінг був прихильником лейбористів[19]. У березні 1968 року брав участь в марші проти війни у В'єтнамі.[20]

Підтримував ядерне роззброєння, охорону здоров'я та боротьбу зі змінами клімату; війну в Іраку 2003 року називав «військовим злочином», а також бойкотував конференцію в Ізраїлі через незгоду з політикою влади цієї країни відносно палестинців.[21]

Хокінг виступав за колонізацію інших планет та розвиток космічних польотів через стурбованість тим, що життя на Землі знаходиться під загрозою з боку раптової ядерної війни, генетично модифікованого вірусу, глобального потепління та інших небезпек. На його думку переселятися потрібно у найближчі сто років, терміну в 30 років цілком достатньо, щоб створити базу на Місяці, і 50 років — на Марсі.[22][23]

Комп'ютерний голос[ред. | ред. код]

Гокінг під час читання лекції в NASA

Деякий час професор Гокінг міг спілкуватися лише єдиним способом: він підіймав брову, коли хтось вказував на потрібну літеру на картці з алфавітом. Та потім комп'ютерний експерт з Каліфорнії Волт Волтош, дізнавшись про становище професора, надіслав йому власноруч розроблену програму, яку він назвав Equalizer. Вона дозволяла за допомогою перемикача в долоні вибирати на екрані потрібні слова з системи меню.

Вибране слово вимовляв синтезатор мовлення, який став «брендовим» голосом професора Гокінга. Фізик розповідав: «Голос людини дуже важливий. Якщо ви розмовляєте невиразно, люди можуть ставитися до вас так, наче ви розумово неповносправний: „Йому класти цукор?“ Цей синтезатор поки що найкращий з тих, які я чув, бо він змінює інтонацію і не говорить як далек. Єдина проблема — він надає мені американського акценту».

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Дослідження Гокінга переважно стосується космології та квантової гравітації. Його основні досягнення:

Відомий за працями з дослідження чорних дір, теоретичної космології, квантової гравітації.

Відомі суперечки[ред. | ред. код]

1974 року між Гокінгом і Кіпом Торном було укладено жартівливе парі (річна передплата на журнал «Penthouse» у випадку перемоги Торна проти чотирирічної підписки на журнал «Private Eye» в разі перемоги Хокінга) з приводу природи об'єкта Лебідь X-1 і природи його випромінювання. Гокінг, на противагу своїй теорії, заснованої якраз на існуванні чорних дір, ставив на те, що Лебідь X-1 не є чорною дірою (як він сказав: «навіть якщо я буду неправий, то хоч виграю підписку на журнал»). Він визнав поразку в 1990 році, коли дані спостережень зміцнили впевненість в наявності гравітаційної сингулярності в системі.[24]

1997 року Гокінг вже на пару з Кіпом Торном побився об заклад із Джоном Прескіллу, професором Каліфорнійського технологічного інституту і директором Інституту квантової інформації, щодо питання збереження інформації про матерії, раніше захоплені чорною дірою і згодом випромінені нею. Професор Прескіллу вважав, що випромінювання чорної діри несе інформацію, але ми не можемо її розшифрувати. Професор Хокінг вважав, згідно зі своєю теорією 1975 року, що цю інформацію в принципі неможливо виявити, тому що вона відгалужується в паралельний Всесвіт, абсолютно нам недоступний, який дослідити неможливо.

У серпні 2004 року на Міжнародній конференції із загальної теорії відносності та космології в Дубліні, професор Гокінг представив революційну теорію чорних дір і паралельно заявив, що професор Прескіллу правий, а він і Торн помилялися. З неї випливає, що чорна діра спотворює захоплену інформацію, але все ж не руйнує її безслідно. Зрештою, в процесі випаровування чорної діри інформація все-таки виривається з неї. За своїм звичаєм, намагаючись зацікавити слухачів, не готових до сприйняття квантових складностей, Гокінг порадив любителям наукової фантастики забути про мрію про те, що занурення в чорну діру може стати кидком в інший Всесвіт. Втім, професор Прескіллу зауважив, що він так до кінця і не зрозумів аргументів Гокінга, проте радий своїй перемозі і енциклопедію прийме. Третій учасник спору, професор Торн, заявив, що він не згоден з Гокінгом. 2016 року Гокінг опублікував наукову роботу, присвячену цьому питанню.[25]

Популяризація науки[ред. | ред. код]

Активно займався популяризацією науки. У квітні 1988 вийшла його книга «Коротка історія часу», яка стала бестселером. Завдяки цій книзі він став відомим на весь світ. У передмові він писав:

Мені сказали, що кожна поміщена у книзі формула зменшить удвічі кількість покупців. Тоді я вирішив взагалі обходитись без формул. Щоправда, наприкінці я таки написав одне рівняння — знамените рівняння Ейнштейна E=mc²

Потім були написані книги «Чорні діри та молоді всесвіти» (1993) та «Світ у горіховій шкаралупці» (2001). У 2005 вийшло нове видання «Короткої історії часу» — «Найкоротша історія часу», написане у співавторстві з Леонардом Млодиновим.

На телебаченні виходили науково-популярні фільми за участі Гокінга: шестисерійний «Всесвіт Стівена Гокінга» (англ. Stephen Hawking's Universe) (1997) та трисерійний «У Всесвіт зі Стівеном Гокінком» (англ. Into the Universe with Stephen Hawking) (2010). У 2012 вийшов фільм «Великий задум за Стівеном Гокінгом» (англ. Stephen Hawking's Grand Design).

Визнання[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

Президент Обама під час спілкування з Гокінгом
  • Hawking, Stephen (2013). 0-345-53913-3 My Brief History. Bantam. ISBN 978-0-345-53528-3. Retrieved 9 September 2013.
  • Baird, Eric (2007). Relativity in Curved Spacetime: Life Without Special Relativity. Chocolate Tree Books. ISBN 978-0-9557068-0-6.
  • Boslough, John (1989). Stephen Hawking's universe: an introduction to the most remarkable scientist of our time. Avon Books. ISBN 978-0-380-70763-8. Retrieved 4 March 2012.
  • Ferguson, Kitty (2011). Stephen Hawking: His Life and Work. Transworld. ISBN 978-1-4481-1047-6.
  • Gibbons, Gary W.; Hawking, Stephen W.; Siklos, S.T.C., eds. (1983). The Very early universe: proceedings of the Nuffield workshop, Cambridge, 21 June to 9 July, 1982. Cambridge University Press. ISBN 0-521-31677-4.
  • Hawking, Jane (2007). Travelling to Infinity: My Life With Stephen. Alma. ISBN 978-1-84688-115-2.
  • Hawking, Stephen W. (1994). Black holes and baby universes and other essays. Bantam Books. ISBN 978-0-553-37411-7.
  • Hawking, Stephen W.; Ellis, George F.R. (1973). The Large Scale Structure of Space-Time. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-09906-6.
  • Hawking, Stephen W. (1992). Stephen Hawking's A brief history of time: a reader's companion. Bantam Books. ISBN 978-0-553-07772-8.
  • Hawking, Stephen W.; Israel, Werner (1989). Three Hundred Years of Gravitation. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-37976-2.
  • Larsen, Kristine (2005). Stephen Hawking: a biographyISBN 978-0-313-32392-8.
  • Mialet, Hélène (2003). «Is the end in sight for the Lucasian chair? Stephen Hawking as Millennium Professor». In Knox, Kevin C. & Noakes, Richard. From Newton to Hawking: A History of Cambridge University's Lucasian Professors of Mathematics. Cambridge University Press. pp. 425—460. ISBN 978-0-521-66310-6.
  • Mialet, Hélène (2012). Hawking Incorporated: Stephen Hawking and the Anthropology of the Knowing Subject. University of Chicago Press. ISBN 978-0-226-52226-5.
  • Okuda, Michael; Okuda, Denise (1999). The Star trek encyclopedia: a reference guide to the future. Pocket Books. ISBN 978-0-671-53609-1.
  • Pickover, Clifford A. (2008). Archimedes to Hawking: laws of science and the great minds behind them. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-533611-5. Retrieved 4 March2012.
  • White, Michael; Gribbin, John (2002). Stephen Hawking: A Life in Science (2nd ed.). National Academies Press. ISBN 978-0-309-08410-9.
  • Yulsman, Tom (2003). Origins: the quest for our cosmic roots. CRC Press. ISBN 978-0-7503-0765-9.

Переклади українською[ред. | ред. код]

Дорослі книги
Дитячі книги

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

У кінематографі[ред. | ред. код]

  • Першим художнім біографічним фільмом про Стівена Гокінга став фільм "Гокінг" (2004) з Бенедиктом Камбербетчем у головній ролі.
  • Про Стівена Гокінга знято біографічний фільм «Теорія всього» (2014). Роль Стівена Гокінга зіграв Оскароносний актор Едді Редмейн.
  • Стівен Гокінг також згадується в багатьох серіях серіалу «Теорія Великого Вибуху». Зокрема він є кумиром головного героя, Шелдона Купера.
  • Стівен Гокінг озвучував самого себе в анімаційній стрічці "Футурама".

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Stephen Hawking, modern cosmology's brightest star, dies aged 76The Guardian, 2018.
  2. https://www.francetvinfo.fr/monde/royaume-uni/stephen-hawking-sera-enterre-au-cote-de-newton-et-darwin-a-l-abbaye-de-westminster_2666542.html
  3. https://web.archive.org/web/20170324032948/http://jeugdliteratuur.org/auteurs/stephen-hawking
  4. Hawking S. Properties of expanding universes — 1966. — 117 p. — doi:10.17863/CAM.11283
  5. data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  6. а б http://www.amphilsoc.org/memhist/search?creator=hawking&title=&subject=&subdiv=&mem=&year=&year-max=&dead=&keyword=&smode=advanced
  7. http://www.casinapioiv.va/content/accademia/en/academicians/ordinary/hawking.html
  8. http://www.nasonline.org/member-directory/members/62159.html
  9. NNDB — 2002.
  10. а б http://www.damtp.cam.ac.uk/people/s.w.hawking/
  11. http://old.elementy.ru/nauchno-populyarnaya_biblioteka/434041/Put_v_nebesa
  12. а б в https://www.space.com/15923-stephen-hawking.html
  13. http://news.bbc.co.uk/1/hi/england/cambridgeshire/8282358.stm
  14. Хокінг розповів про нову форму життя, яка досконаліша за людей
  15. Sapsted, David (2006-10-19). Hawking and second wife agree to divorce (en-GB). ISSN 0307-1235. Процитовано 2018-03-14. 
  16. News, A. B. C. (2018-03-14). Stephen Hawking dies 55 years after being given 2 years to live. ABC News (en). Процитовано 2018-03-14. 
  17. https://1news.com.ua/tsikave/u-svoyiy-ostanniy-roboti-goking-zayaviv-pro-isnuvannya-paralelnih-vsesvitiv.html
  18. Stephen Hawking comes out: 'I'm an atheist' because science is 'more convincing' than God. Raw Story (en-US). 2014-09-24. Процитовано 2018-03-14. 
  19. Пилаш Д. Пространство и время Стивена Хокинга: «Сейчас, больше чем когда-либо, для человечества важно сотрудничество» // Спільне, 15.03.2018.
  20. Frost, David (2013-09-07). Photographs by Lewis Morley. the Guardian (en). Процитовано 2018-03-14. 
  21. Sherwood, Harriet; Kalman, Matthew (2013-05-07). Stephen Hawking joins academic boycott of Israel. the Guardian (en). Процитовано 2018-03-14. 
  22. Помер Стівен Хокінг: біографія відомого фізика - 24 Канал. 24 Канал. Процитовано 2018-03-16. 
  23. Stephen Hawking. Wikipedia (en). 2018-03-16. Процитовано 2018-03-16. 
  24. SAO Astronomy News: Semester 1, 2004. astronomy.swin.edu.au (en). Процитовано 2018-03-14. 
  25. Hawking, S. W. (2015-09-03). The Information Paradox for Black Holes. arXiv:1509.01147 [gr-qc, physics:hep-th]. Процитовано 2018-03-14. 
  26. Blackwell, D. E. Presidential Addresses on the Society's Awards. — Quarterly Journal of the Royal Astronomical Society. — Vol. 16. — P. 359—360.
  27. List of LMS prize winners. London Mathematical Society. Архів оригіналу за 2012-12-23. 
  28. Awards and Medals | Newsdesk
  29. Перекладом з англійської займалися: Денис Тороватов (Подяки, Передмова, Розділ 1), Анатолій Хлівний (Розділ 2), Сондра (Розділ 3), Olesya_Gomin (Розділ 4), veta_veja (Розділ 5), Ганна Лелів (Розділ 6, Розділ 7), Андрій Рисін (Розділ 8, Розділ 12, Додатки, Глосарій), Юлія Панова (Розділ 9), Олена Щербак (Розділ 10), Людмила Хлівна (Розділ 11); редактор — Кувалда, вичитування перших розділів: Дмитро Щербина
  30. Джордж і блакитний супутник. Видавництво Старого Лева. Процитовано 2018-05-18. 

Література[ред. | ред. код]

  • Сміт Д. Думати, як Стівен Гокінг = How to think like Stephen Hawking / Деніел Сміт ; пер. з англ. Н. Лавської. — К. : КМ-БУКС, 2018. — 200 с. — ISBN 978-617-7535-18-7.

Посилання[ред. | ред. код]