Стівен Моффат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стівен Моффат
Steven Moffat
Зображення
Стівен Моффат на Comic Con 2008
Дата народження 18 листопада 1961(1961-11-18) (61 рік)
Місце народження Пейслі, Шотландія
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Alma mater Університет Глазго
Професія кінорежисер
сценарист
Кар'єра 1988 — наш час
Magnum opus Straxd
Нагороди
IMDb ID 0595590
CMNS: Стівен Моффат у Вікісховищі

Стівен Моффат (англ. Steven Moffat; 18 листопада 1961(19611118)[1]) — шотландський телевізійний сценарист, режисер та продюсер. Найбільш відомий як шоураннер, сценарист і виконавчий продюсер науково-фантастичного телесеріалу «Доктор Хто» та сучасного кримінального драматичного телесеріалу «Шерлок», заснованого на оповіданнях Артура Конан Дойла про Шерлока Холмса. У 2015 році Моффат став офіцером ордена Британської імперії за заслуги в драматургії.

Першою телевізійною роботою Моффата був підлітковий серіал «Юнкори» (Press Gang). Свій перший ситком «Жарти жартами» (Joking Apart) Моффат створив під впливом розлучення. У 1990-х, на основі власного досвіду вчителя англійської мови, він написав серіал «Крейда» (Chalk). Як багаторічний шанувальник «Доктора Хто», Моффат написав комедійний скетч «Прокляття фатальної смерті» для благодійного телемарафону Comic Relief[en], який вийшов в ефір на початку 1999 року. На початку 2000-х, під впливом нових стосунків із продюсеркою Сью Верту, він написав ситком «Спарювання» (Coupling).

У березні 2004 року було оголошено, що Моффат стане одним зі сценаристів відродженого серіалу «Доктор Хто». Він написав шість епізодів під керівництвом виконавчого продюсера Рассела Т. Девіса, які виходили в ефір з 2005 по 2008 рік. Сценарії Моффата в цю епоху принесли йому три премії Г'юго, премії BAFTA Craft і BAFTA Cymru. Поміж цим він писав і продюсував сучасний драматичний серіал «Джекіл», заснований на повісті «Химерна пригода з доктором Джекілом та містером Гайдом». 2009 року Моффат змінив Девіса на посаді шоуранера, головного сценариста та виконавчого продюсера «Доктора Хто».[2] Приблизно в той же час він відмовився від контракту з режисером Стівеном Спілбергом на створення трилогії, заснованої на персонажі на ім'я Тінтін художника Ерже; частина сценарію, який він написав, була використана у фільмі Спілберга «Пригоди Тінтіна», який зрештою вийшов у 2011 році.

Моффат працював шоураннером «Доктора Хто» та «Шерлока» практично одночасно. Він отримав ще одну премію Г'юго за роботу для «Доктора Хто», а робота над «Шерлоком» принесла йому премію BAFTA Craft і дві прайм-тайм премії Emmy. У січні 2016 року Моффат оголосив, що піде у відставку з «Доктора Хто» після шести сезонів; четвертий і останній серіал «Шерлока» вийшов в ефір у січні 2017 року. У березні 2019 року Моффат розпочав виробництво серіалу «Дракула», заснованого на романі Брема Стокера, на замовлення BBC One та Netflix і вперше вийшов на BBC One у січні 2020 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Моффат народився у місті Пейслі у Шотландії, де закінчив школу Camphill.[3] Потім навчався в Університеті Глазго, брав участь у роботі студентської телестанції Glasgow University Student Television.[4] Після здобуття диплому магістра він три з половиною роки працював викладачем англійської мови у місті Грінок.[3] У 1980-х він написав п'єсу «Гарячі точки», яку поставили 1985 року на фестивалі в Glasgow Mayfest та на Edinburgh Festival Fringe[5], і мюзикл під назвою Knifer.[6]

Був одружений двічі. Перша дружина пішла від нього, що стало поштовхом до написання серіалу «Жарти жартами». Свою другу дружину, Сью Верту, Моффат зустрів на Единбурзькому міжнародному телефестивалі 1996 року.[7] На той момент вона працювала у компанії Tiger Aspect. Андре Птажинський та Пітер Беннетт-Джонс звели їх разом. Зараз у пари двоє дітей: Джошуа та Льюїс.[8]

Моффат атеїст.[9]

Кар'єра[ред. | ред. код]

«Юнкори»[ред. | ред. код]

Його батько, Біл Моффат, був директором школи у місті Джонстон, Ренфрюшир.[8] Коли в цій школі відбувалися зйомки серіалу «Шосе» наприкінці 1980-х, він сказав продюсерам, що в нього є ідея для серіалу про шкільну газету. Продюсери попросили описати сюжет, на що Біл Моффат погодився, зазначивши, що автор сценарію — його син.[10][11] Продюсер Сандра Гесті сказала, що «це найкращий дебютний сценарій», який вона будь-коли читала.[12]

Серіал, який було знято за цим сценарієм, отримав назву «Юнкори» і виходив протягом п'яти сезонів на каналі ITV. Головні ролі виконали Джулія Савалья та Декстер Флетчер. Моффат написав усі 43 епізоди. Серіал виграв премію BAFTA за другий сезон.[13]

Під час роботи над другим сезоном «Юнкорів» Моффат розлучився зі своєю першою дружиною, через що дуже непокоївся. Продюсер серіалу навіть телефонував його друзям, щоб дізнатися, як він почувається.[14] Коханця його дружини було відтворено в одному з епізодів серіалу (персонаж Браян Меґбой у виконанні Саймона Шатцберґера).[15]

«Жарти жартами»[ред. | ред. код]

Моффат записує коментарі для видання DVD серіалу «Жарти жартами» (2006)

На 1990 рік Моффат написав два сезони «Юнкорів», але чималі видатки на зйомки серіалу та зміни в керівництві ITV поставили його продовження під сумнів.[15] Поки Моффат непокоївся через своє майбутнє працевлаштування, режисер «Юнкорів» Боб Спірс домовився з продюсером Андре Птажинським про створення ситкому.[16] Натхненний своїм учительським досвідом, Моффат запропонував зробити програму про школу, яка зрештою стала серіалом «Крейда», котрий вийшов 1997 року.[17]

Під час однієї із зустрічей у Groucho Club Птажинський зауважив, як емоційно Моффат розповідає про своє розлучення і запропонував написати серіал на цю тему замість шкільної.[17] Після цього у Моффата виникла ідея серіалу про «сценариста ситкомів, якого покинула дружина».[18] Моффат написав два сезони серіалу «Жарти жартами», які зрежисував Боб Спірс. Серіал здобув премію фестивалю Золота троянда,[16], а також був номінований на Еммі.[19] В одному з інтерв'ю Моффат сказав, що «серіал триває навіть довше, ніж тривав мій шлюб»[10] Фіона Гілліс, яка виконувала головну роль, сказала, що знала, що деякі з її діалогів були засновані на реальних розмовах Моффата зі своєю дружиною під час розлучення.[18]

Розповідаючи про автобіографічні елементи серіалу, Моффат пожартував, що його дружина не залишила його заради агента з нерухомості — вона і була агентом з нерухомості.[20][21] Наступний ситком Моффата «Спарювання» також було засновано на фактах його біографії.[22] Для одного з персонажів «Спарювання» Моффат зберіг прізвище Тейлор, яке використовував і в серіалі «Жарти жартами».

«Крейда» та «Спарювання»[ред. | ред. код]

1997 року Птажинський нарешті спродюсував серіал «Крейда», котрий Моффат написав іще на початку десятиліття.[11] Серіал було засновано на трирічному перебуванні Моффата на посаді вчителя.[10] Працівники студії настільки позитивно відреагували на перший сезон, що BBC продовжила серіал іще до того, як він вийшов в ефір. Утім, критики сприйняли серіал із меншим ентузіазмом.[11]

Після одруження Сью Верту попросила його написати комедію, і він вирішив покласти в її основу історію їхніх стосунків. «Спарювання» вперше вийшло на BBC 2000 року. Серіал став досить успішним і йшов до 2004 року. Всього було знято 28 епізодів, усі за авторством Моффата.

«Джекіл», «Тінтін» та «Шерлок»[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Стівен Моффат розповідає про спільні та відмінні риси у серіалах «Доктор Хто» і «Шерлок» (англ.)
Nuvola apps kaboodle.svg Стівен Моффат отримує спеціальну нагороду БАФТА 2012 року (англ.)

Моффат написав сценарій до серіалу компанії Hartswood Films «Джекіл» — сучасної версії «Дивної історії доктора Джекіла і містера Хайда», який вийшов на BBC One у червні-липні 2007.[23]

У жовтні 2007 року стало відомо, що Моффат напише сценарії до кінотрилогії Пригоди Тінтіна, режисерами якої мають виступити Стівен Спілберг та Пітер Джексон.[24] Сценарист мав завершити роботу над усіма трьома частинами ще до повернення до роботи над Доктором Хто, але втручання страйку Гільдії сценаристів США означало, що він може підписати контракт тільки на один повний фільм.[25]

У липні 2008 в Daily Mail було наведено його слова: «Я не міг працювати над другим „Тінтіном“ і над „Доктором Хто“ одночасно, тому я обрав „Доктора Хто“».[26] За словами Моффата, Спілберг поставився з розумінням до його вибору. Сценарій завершили Едгар Райт і Джо Корніш.[27]

Моффат залишився сценаристом «Hartswood Films» навіть після того, як став головним сценаристом «Доктора Хто». Під час мандрівки з Лондона до Кардіффа на зйомки «Доктора Хто» Моффат і Марк Гаттіс вирішили осучаснити історію Шерлока Холмса. Зрештою, вони створили серіал під назвою «Шерлок».[28] Бенедикта Камбербетча було обрано на роль Холмса, а Мартіна Фрімана — на роль Ватсона.[29] У січні 2009 було знято 60-хвилинний пілотний епізод.[28][30][31] Його не транслювали, натомість в ефір вийшли три 90-хвилинні епізоди. Моффат написав сценарій до першого з них — «Етюду у рожевих тонах», який вийшов 25 липня 2010 на BBC One і BBC HD.[32] Другий сезон вийшов у січні 2012, і Моффат знову написав один епізод — «Скандал у Белгравії». Виробництво третього сезону заплановано на початок 2013 року.[27][33]

«Доктор Хто»[ред. | ред. код]

Моффат, змалку великий фан серіалу «Доктор Хто»,[34] вперше на професійному рівні зітнувся з серіалом, написавши новелу «Нескінченні помилки», яку було опубліковано 1996 року. Моффат також написав сценарій до пародійного фільму 1999 року «Прокляття фатальної смерті», який вийшов як частина Comic Relief. Співпродюсером тогорічного Comic Relief стала Сью Верту.[35]

2004 року Моффата запросили написати сценарії до поновленого серіалу. The Guardian описав його епізоди як «найтемніші, найрозумніші» з перших чотирьох сезонів.[3] До першого сезону Стівен написав історію з двох епізодів «Порожня дитина»/«Доктор танцює». У коментарях на DVD він сказав, що чекав 40 років, щоб побачити своє ім'я на тлі цієї музики.[34] У другому сезоні вийшов епізод Моффата: «Дівчина в каміні», а в третьому — «Кліп-кліп». Ці два епізоди були номіновані на Премію Неб'юла.[36] Загалом, за роботу над серіалом «Доктор Хто» сценарист три роки поспіль отримував премію Г'юґо.[37][38][39] Також він написав спеціальний епізод «Аварія в часі» для передачі «Діти у злиднях».[40]

Для четвертого сезону Моффат написав двосерійну історію «Тиша у Бібліотеці»/«Ліс мертвих». Таким чином, він, поряд із головним сценаристом серіалу Расселом Девісом, — єдиний автор, що писав сценарії до всіх чотирьох сезонів серіалу. У березні 2008 року Девіс сказав, що він часто редагував сценарії інших письменників, але жодного разу «не змінив ані слова» зі сценаріїв Моффата.[21] 2008 року Стівен отримав четверту поспіль номінацію на Г'юґо, але цього разу не здобув її.

У травні 2008 року BBC анонсувала, що з п'ятого сезону Стівен Моффат стане головним сценаристом та виконавчим продюсером серіалу. Після цього він узяв участь у кастингу Метта Сміта на роль Одинадцятого Доктора. Перша поява Сміта у серіалі відбулась у короткій сцені після регенерації Доктора наприкінці останнього епізоду Рассела Девіса та Девіда Теннанта Кінець часу. Хоча автором сценарію до епізоду був Девіс, він дозволив Моффату власноруч написати першу сцену за участю нового Доктора. Перший повний епізод за авторством Стівена Моффата вийшов 3 квітня 2010 року.

Восени 2013 року планується до випуску документальний фільм «Пригода в просторі та часі» про історію створення серіалу «Доктор Хто». Стівен Моффат виступив виконавчим продюсером цього фільму.[41]

Сценарії[ред. | ред. код]

Продукт Зауваження Канал
Юнкори 43 епізоди (1989—1993) ITV
Stay Lucky 1 епізод (1990) ITV
Жарти жартами 13 епізодів (1991—1995) BBC Two
Murder Most Horrid 3 епізоди BBC2
Крейда 12 епізодів (1997) BBC1
Прокляття фатальної смерті Спецепізод для Comic Relief (1999) BBC One
Спарювання 28 епізодів (2000—2004) BBC Two
BBC Three
Доктор Хто 47 епізодів, 4 міні-епізоди BBC One
Джекіл 6 епізодів (2007) BBC One
Шерлок 7 епізодів BBC One
Пригоди Тінтіна Мультфільм (у співавторстві з Едгаром Райтом і Джо Корнішем, 2011) N/A

Нагороди і номінації[ред. | ред. код]

Рік Нагорода Робота Категорія Результат Посилання
1991 BAFTA Юнкори Найкраща дитяча програма (Розважальна/Драма) Перемога [42]
Royal Television Society Awards Найкраща дитяча програма Перемога [43][44]
1992 BAFTA Найкраща дитяча програма Номінація [42]
1995 Золота троянда Жарти жартами Комедія Перемога [44]
2003 British Comedy Awards Спарювання Найкраща теле-комедія Перемога [45]
2006 Г'юго Доктор Хто: «Порожня дитина»/«Доктор танцює» Найкраща драма, мала форма Перемога [46][47]
Неб'юла Доктор Хто: «Дівчина в каміні» Найкращий сценарій Номінація [36]
2007 Г'юго Найкраща драма, мала форма Перемога [48]
Премія Гільдії письменників Великої Британії Доктор Хто, третій сезон Найкращий серіал (разом із Крісом Чібноллом, Полом Корнелом, Расселом Девісом, Гелен Рейнор та Гаретом Робертсом) Перемога [49]
Премія Неб'юла Доктор Хто: «Кліп-кліп» Найкращий сценарій Номінація [36]
2008 BAFTA Найкращий сценарист Перемога
Г'юго Найкраща драма, мала форма Перемога [50]
БАФТА Уельс Найкращий сценарист Перемога
БАФТА Шотландія Доктор Хто Сценарії у кіно чи телебаченні Номінація
2009 Г'юго Доктор Хто: «Тиша у Бібліотеці»/«Ліс мертвих» Найкраща драма, мала форма Номінація [51]
Премія Гільдії письменників Великої Британії Доктор Хто, четвертий сезон Драматичний серіал (з Расселом Девісом) Номінація [52]
2011 Г'юго Доктор Хто: «Пандорика відкривається»/«Великий вибух» Найкраща драма, мала форма Перемога [53]
Доктор Хто: «Різдвяна історія» Найкраща драма, мала форма Номінація [54]
Еммі Шерлок: «Етюд у рожевих тонах» Сценарій до мінісеріалу Номінація [55]
Супутник Пригоди Тінтіна (разом з Едгаром Райтом та Джо Корнішем) Найкращий адаптований сценарій Номінація
2012 Енні Сценарій мультфільму Номінація [56]
Г'юго Доктор Хто: «Хороша людина іде на війну» Найкраща драма, мала форма Номінація [57]
BAFTA Шерлок: «Скандал у Белгравії» Найкращий сценарій Перемога [58][59]
Н/Д Спеціальна нагорода Перемога [60]
Еммі Шерлок: «Скандал у Белгравії» Сценарій до мінісеріалу Номінація [61]
2013 Г'юго Доктор Хто: «Притулок далеків» Найкраща драма, мала форма Номінація
Доктор Хто: «Янголи захоплюють Мангеттен» Найкраща драма, мала форма Номінація
Доктор Хто: «Сніговики» Найкраща драма, мала форма Номінація
2014 Г'юго Доктор Хто: «Ім'я Доктора» Найкраща драма, мала форма Номінація
Doctor Who: «День Доктора» Найкраща драма, мала форма Номінація
Прайм-тайм премія «Еммі» Шерлок: «Його остання клятва» Видатний сценарій міні-серіалу, фільму чи драматичного спецепізоду Перемога
2015 Премія Брема Стокера Доктор Хто: «Слухай» Найвищі досягнення у сценарній майстерності Номінація [62]
Г'юго Найкраща драма, мала форма Номінація [63]
БАФТА Шотландія Доктор Хто Найкращий письменник — кіно або телебачення Номінація [64]
2016 Г'юго Доктор Хто: «Посланець небес» Найкраща драма, мала форма Номінація [65]
Прайм-тайм премія «Еммі» Шерлок: «Огидна наречена» Видатний телефільм Перемога [66]
2017 Г'юго «Доктор Хто»: «Повернення доктора Містеріо» Найкраща драма, мала форма Номінація [67]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Moffat, Steven (4 березня 2009). Production Notes. Doctor Who Magazine (англ) (405): 11. 
  2. Doctor Who guru Davies steps down (англ). BBC News. 20 травня 2008. Процитовано 24 лютого 2013. 
  3. а б в McLean, Gareth (22 березня 2010). Steven Moffat: The man with a monster of a job. The Guardian (англ). Процитовано 24 лютого 2013. 
  4. Come & Join Your TV Station (англ). Glasgow University Student Television. 26 серпня 2009. Архів оригіналу за 11 липня 2013. Процитовано 24 лютого 2013. 
  5. STA Catalogue – Document Details (англ). Університет Глазго. Архів оригіналу за 11 липня 2013. Процитовано 24 лютого 2013. 
  6. Staff writer (5 січня 1989). Write first time. The Stage. с. 15. 
  7. Sternbergh, Adam (7 вересня 2003). Selling Your Sex Life. The New York Times (англ). Процитовано 24 лютого 2013. 
  8. а б Lourie, Adrian (22 березня 2010). Interview: Steven Moffat, Doctor Who screenwriter. The Scotsman (англ). Процитовано 24 лютого 2013. 
  9. Correspondent, Matthew Moore, Media. Atheist Dracula writers took Christianity seriously (англ.). ISSN 0140-0460. Процитовано 5 травня 2022. 
  10. а б в Herring, Richard (1997). Interview With Steven Moffat (Reproduced on Richard Herring's website). The Guardian Guide (англ). Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 24 лютого 2013. 
  11. а б в After the Chalk Dust Settled, featurette on Chalk Series 1 DVD, ReplayDVD.co.uk, prod. & dir. Craig Robins
  12. Пол Корнел (1993) «Press Gang» In: Cornell, Paul.; Мартін Дей, Кейт Топпінґ (1993). The Guinness Book of Classic British TV (англ). Guinness. с. 215. ISBN 0-85112-543-3. 
  13. McGown, Alistair. Press Gang (1989–93). BFI Screenonline (англ). Архів оригіналу за 11 липня 2013. Процитовано 24 лютого 2013. 
  14. Steven Moffat & Julia Sawalha, «Yesterday's News» Press Gang: Season 2 DVD audio commentary
  15. а б Steven Moffat & Julia Sawalha, «The Big Finish?» Press Gang: Season 2 DVD audio commentary Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «big finish» визначена кілька разів з різним вмістом
  16. а б Kibble-White, Graham (Травень 2006). Fool if you think it's over. Off the Telly (англ). Архів оригіналу за 9 грудня 2006. Процитовано 24 лютого 2013. 
  17. а б Ptaszynski, Andre; Moffat, Steven, Joking Apart, Series 2, Episode 1 DVD audio commentary
  18. а б Fool if You Think It's Over, featurette, Joking Apart, Series 1 DVD, Dir. Craig Robins
  19. Jarvis, Shane (8 травня 2006). Farce that rose from the grave. The Telegraph (англ). Процитовано 24 лютого 2013. 
  20. Moffat, Steven, Joking Apart, Series 2, Episode 6 DVD audio commentary
  21. а б Dowell, Ben (20 травня 2008). Profile: Steven Moffat. The Guardian (англ). Процитовано 24 лютого 2013. 
  22. Coupling. bbc.co.uk (англ). Архів оригіналу за 11 липня 2013. Процитовано 24 лютого 2013. 
  23. Dempsey, John (29 березня 2006). 'Hyde' parks at BBC. Variety (англ). Процитовано 24 лютого 2013. 
  24. Mayberry, Carly (3 жовтня 2007). British writer on Tintin case (англ). Reuters. Процитовано 24 лютого 2013. 
  25. Staff writer (21 липня 2008). Dr Who writer denies Tintin row. BBC News Online (англ). Процитовано 24 лютого 2013. 
  26. Graham, Caroline (19 липня 2008). £500,000 Mr Spielberg? Sorry, I've got a date with the Beeb, says the new Dr Who writer. Daily Mail (англ) (UK). Процитовано 24 лютого 2013. 
  27. а б Jeffries, Stuart (20 січня 2012). 'There is a clue everybody's missed': Sherlock writer Steven Moffat interviewed. The Guardian (англ). Процитовано 24 лютого 2013. 
  28. а б BBC Drama announces Sherlock, a new crime drama for BBC One (англ). bbc.co.uk. 19 грудня 2008. Архів оригіналу за 11 липня 2013. Процитовано 24 лютого 2013. 
  29. Mitchison, Amanda (17 липня 2010). Benedict Cumberbatch on playing Sherlock Holmes. The Guardian (англ). Процитовано 24 лютого 2013. 
  30. Parker, Robin (23 серпня 2008). Doctor Who's Moffat to pen modern Sherlock Holmes. Broadcast Now (англ). Архів оригіналу за 2 грудня 2008. Процитовано 24 лютого 2013. 
  31. McMahon, Kate (14 липня 2009). BBC1 unveils new dramas. Broadcast (англ). Процитовано 24 лютого 2013. 
  32. Martin, Dan (23 липня 2010). Sherlock makes Sunday night TV sexy. The Guardian (англ). Процитовано 24 лютого 2013. 
  33. Jeffery, Morgan (19 травня 2012). Steven Moffat on 'Doctor Who', 'Sherlock' and his BAFTA Special Award. Digital Spy (англ). Архів оригіналу за 11 липня 2013. Процитовано 24 лютого 2013. 
  34. а б Steven Moffat, «The Empty Child», Doctor Who, DVD audio commentary
  35. "Positive Comedy" Graham Kibble-White talks to Steven Moffat. Off the Telly (англ). Березень 2001. Архів оригіналу за 15 квітня 2007. Процитовано 24 лютого 2013. 
  36. а б в Rowe, Josiah (21 січня 2008). "Blink" gets Nebula nod. Outpost Gallifrey (англ). Outpost Gallifrey. Архів оригіналу за 23 червня 2012. Процитовано 24 лютого 2013. 
  37. 2006 Hugo Awards (англ). World Science Fiction Society. Архів оригіналу за 7 травня 2011. Процитовано 24 лютого 2013. 
  38. 2007 Hugo Awards (англ). World Science Fiction Society. Архів оригіналу за 7 травня 2011. Процитовано 24 лютого 2013. 
  39. 2008 Hugo Awards (англ). World Science Fiction Society. Архів оригіналу за 7 травня 2011. Процитовано 24 лютого 2013. 
  40. Who Needs Another Doctor? (англ). BBC.co.uk. 21 жовтня 2007. Архів оригіналу за 25 жовтня 2007. Процитовано 24 лютого 2013. 
  41. Doctor Who drama to mark show's 50th birthday. BBC News (англ.) (BBC). 9 Серпня 2012. Процитовано 16 березня 2013. 
  42. а б Search results: Steven Moffat (англ). BAFTA. Архів оригіналу за 11 липня 2013. Процитовано 24 лютого 2013. 
  43. Press Gang (англ). ITV. Архів оригіналу за 17 січня 2008. Процитовано 24 лютого 2013. 
  44. а б Biography – Steven Moffat (writer) (англ). bbc.co.uk. 16 червня 2004. Архів оригіналу за 11 липня 2013. Процитовано 24 лютого 2013. 
  45. Catchpole, Charlie (15 грудня 2003). LEADER; THE JOKES RUN DRY AT SOBER PRIZE NIGHT. The Express (англ). с. 13. 
  46. Hugo and Campbell Awards Winners. Locus Online (англ). 26 серпня 2006. Архів оригіналу за 11 липня 2013. Процитовано 24 лютого 2013. 
  47. Lyon, Shaun (27 серпня 2006). Doctor Who Wins Hugo. Outpost Gallifrey (Website) (англ). 
  48. 2007 Hugo Awards (англ). World Science Fiction Society. 1 вересня 2007. Архів оригіналу за 11 липня 2013. Процитовано 24 лютого 2013. 
  49. Guild Award Winners (англ). Гільдія письменників Великої Британії. 19 жовтня 2007. Архів оригіналу за 19 липня 2008. Процитовано 24 лютого 2013. 
  50. 2008 Hugo Nomination List. Denvention 3: The 66th World Science Fiction Convention (англ). World Science Fiction Society. 2008. Процитовано 24 лютого 2013. 
  51. Hinman, Michael (9 серпня 2009). 'Doctor Horrible,' 'Wall-e' Big Winners At Hugos (англ). Airlock Alpha. Архів оригіналу за 11 липня 2013. Процитовано 24 лютого 2013. 
  52. Writers' Guild Awards 2009 shortlists announced (англ). Гільдія письменників Великої Британії. 30 жовтня 2009. Архів оригіналу за 21 листопада 2009. Процитовано 24 лютого 2013. 
  53. The Hugo Awards: 2011 Hugo Award Winners (англ). World Science Fiction Society. 20 серпня 2011. Архів оригіналу за 11 липня 2013. Процитовано 24 лютого 2013. 
  54. The Hugo Awards (англ). Renovation. 3 травня 2011. Архів оригіналу за 11 липня 2013. Процитовано 24 лютого 2013. 
  55. Sherlock: A Study In Pink (Masterpiece). Emmys.com (англ). Архів оригіналу за 11 липня 2013. Процитовано 24 лютого 2013. 
  56. Alliamce of Women Film Journalists Awards 2011 (англ). Movie City News. Архів оригіналу за 16 серпня 2013. Процитовано 24 лютого 2013. 
  57. The 2012 Hugo Nominations have been announced! (англ). Gawker Media. Архів оригіналу за 11 липня 2013. Процитовано 24 лютого 2013. 
  58. WINNER: Writer: Steven Moffat – Sherlock (A Scandal In Belgravia) #BAFTA #TVCraft. Twitter. BAFTA. 13 травня 2012. Архів оригіналу за 31 жовтня 2021. Процитовано 2 квітня 2022. 
  59. Sherlock writer wins Bafta honour. BBC News (англ). 14 травня 2012. 
  60. Frost, Vicky; Plunkett, John (27 травня 2012). Bafta TV acting awards won by stars of ITV Fred West drama. The Guardian (англ). 
  61. Emmys — Outstanding Writing For A Miniseries, Movie Or A Dramatic Special 2012
  62. Kanchan, Suman (25 лютого 2015). Doctor Who: Listen Nominated For Bram Stoker Award. The Gallifrey Times. Процитовано 26 лютого 2015. 
  63. 2015 Hugo Awards. The Hugo Awards. 4 квітня 2015. Процитовано 5 квітня 2015. 
  64. British Academy Scotland Awards in 2015: Nominations Announced. BAFTA Scotland. 13 жовтня 2015. Процитовано 14 жовтня 2015. 
  65. 2016 Hugo Awards. The Hugo Awards. 26 квітня 2016. Процитовано 28 квітня 2016. 
  66. Outstanding Television Movie - 2016. Emmys. Процитовано 19 вересня 2016. 
  67. 2017 Hugo Awards. World Science Fiction Society. Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано 11 серпня 2017. 

Посилання[ред. | ред. код]