Стів Райч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Стівен Райх)
Перейти до: навігація, пошук
англ. Stephen Michael Reich
Steve Reich2.jpg
Народився 3 жовтня 1936(1936-10-03)[1][2][3] (81 рік)
Нью-Йорк, США[1]
Громадянство (підданство) Flag of the United States.svg США
Діяльність композитор і письменник
Alma mater Коледж Міллза[d]
Джульярдська Школа
Університет Корнелла
Студент у Даріус Мійо
У шлюбі з Beryl Korot[d]
Нагороди
Сторінка в Інтернеті http://www.stevereich.com/
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Стівен Майкл Райч (Стів Райч, англ. Stephen Michael Reich, [ˈrʃ][4]; нар. 3 жовтня 1936, Нью-Йорк) — американський композитор, представник течії мінімалізму. Його сучасниками та однодумцями у галузі музичного мінімалізму були Ламонт Янг та Террі Райлі, разом з якими він започаткував цю течію. 

Життєпис[ред.ред. код]

Народився у Нью Йорку. Музикою займається з дитинства, але часто змінюючи місце проживання, уроки відбуваються нерегулярно. Але вже з 14 років вивчає давню музику та музику XXст. Райч також захоплюється джазовою музикою, і саме тому вчиться гри на ударних інструментах. Навчається в Cornell University, який закінчив в 1957 зі ступенем бакалавра філософії. За рік після випуску, Райч вивчає композицію в приватному порядку з Холлом Овертоном. Згодом вступає до Mills College в Окленді, штат Каліфорнія, де він навчається з Лучано Беріо і Даріусом Мійо (1961-1963) і отримує ступінь магістра в галузі композиції.

Стівен Райч, будучи студентом, цікавився і вивчав музику докласичного періоду, зокрема творчість Перотіна, а також музика XX століття (Стравінський, Кейдж, європейський післявоєнний авангард)[5]. Музика Перотіна приваблювала Райча своєю плавністю розвитку й статичністю, і її впливи вилились творах «Псалми» і «Прислів'я».

Список творів[ред.ред. код]

  • It’s Gonna Rain (1965)
  • Come Out (1966)
  • Melodica (1966)
  • My Name Is for speaking voices (1967)
  • Piano Phase (1967)
  • Violin Phase for violin and tape (1967)
  • Pendulum Music for microphones and amplifiers (1968)
  • Four Organs (1970)
  • Phase Patterns for four electric organs (1970)
  • Drumming (1970–1971)
  • Clapping Music (1972)
  • Music for Pieces of Wood (1973)
  • Music for Mallet Instruments, Voices, and Organ (1973)
  • Six Pianos (1973)
  • Music for 18 Musicians (1974–1976)
  • Music for a Large Ensemble (1978)
  • Variations for Winds, Strings, and Keyboards (1979)
  • Octet (1979)
  • Marimba Phase (1980)
  • Tehillim for voices and ensemble (1981)
  • Vermont Counterpoint (1982)
  • Eight Lines (1983)
  • The Desert Music (1984)
  • Sextet for two pianos, synthesizer and percussion (1984)
  • New York Counterpoint for clarinet(s) (1985)
  • Six Marimbas (1986)
  • Three Movements for orchestra (1986)
  • Electric Counterpoint for electric guitar(s) (1987)
  • The Four Sections, Reich’s «concerto» for orchestra (1987)
  • Different Trains for string quartet (1988)
  • The Cave, multimedia oratorio in three parts (1990–1993)
  • Duet (1993)
  • Typing Music (out of The Cave(1993)
  • Nagoya Marimbas (1994)
  • Proverb for voices and ensemble (1995)
  • City Life for ensemble (1995)
  • Nagoya Guitars (1994, transcribed 1996)
  • Three Tales, multimedia oratorio (1997)
  • Triple Quartet (1998)
  • Know What Is Above You for voices and percussion (1999)
  • Electric Guitar Phase (2000)
  • Tokyo/Vermont Counterpoint for marimbas (2000)
  • Dance Patterns (2002)
  • Cello Counterpoint for cello(s) (2003)
  • You Are (Variations) for chorus and ensemble (2004)
  • Variations for Vibes, Pianos and Strings (2005)
  • Daniel Variations for chorus and ensemble (2006)[6]
  • Double Sextet (2007)

Література[ред.ред. код]

  • Potter, Keith (2000). Four Musical Minimalists: La Monte Young, Terry Riley, Steve Reich, Philip Glass. Music in the Twentieth Century series. Cambridge, UK; New York, New York: Cambridge University Press.
  • Reich, Steve; Hillier, Paul (Editor) (April 1, 2002). Writings on Music, 1965-2000. USA: Oxford University Press. с. 272. ISBN 0-19-511171-0. 
  • Reich, Steve (1974). Writings About Music. Halifax: Press of the Nova Scotia College of Art and Design. с. 78. ISBN 0-919616-02-X. 

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119286769 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  3. SNAC
  4. Composer Steve Reich on turning 80, writing live music and finding faith. The Globe and Mail (en-GB). 2016-04-13. Процитовано 2017-11-11. «I'm not sure what my grandfather said when he came here, but my father always said Reich, as though it were "sh," so that's what I said, and then I started going to Germany, and realized it was Reich "rike" – my son insists on that pronounciation, with the k. So I'm a "rysh" and he's a "rike."» 
  5. Кром, Анна (2003). Стив Райч и судьбы американского музыкального минимализма [Автореф. диссертации]. Нижний Новгород. 
  6. Steve-Reich-Homepage

Посилання[ред.ред. код]