Стівен Смейл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Стівен Смейл
англ. Stephen Smale
Stephen Smale2.jpg
Народився 15 липня 1930(1930-07-15) (84 роки)
Флінт, Мічиган, США
Громадянство Flag of the United States.svg США
Alma mater Мічиганський університет
Галузь наукових інтересів математика
Заклад Міський Університет Гонг Конгу
Чиказький університет
Колумбійський університет
Університет Каліфорнії (Берклі)
Нагороди Медаль Філдса — 1966
Премія Вольфа з математики
Національна наукова медаль США

Стівен Смейл (англ. Stephen Smale; народився 15 липня 1930) — американський математик, який очолював факультет математики Каліфорнійського університету в Берклі в 1960-61 і 1964—1995 роках, володар премії Філдса 1966 року.

Він вступив до Мічиганського університету в 1948 році. Продовжив навчання в аспірантурі, де він отримав ступінь доктора філософії в 1957 році під керівництвом Рауля Ботта.

Як викладач Смейл почав свою кар'єру в коледжі при Чиказькому університеті. У 1958 році він вразив науковий світ відкриттям можливості «вивернути навиворіт» сферу в тривимірному просторі, згодом названої парадоксом Смейла. Крім цього він домігся великих успіхів у топології і вивченні динамічних систем.

У 1998 році він склав список з 18 завдань математики (Проблеми Смейла), які, на його думку, повинні бути вирішені в XXI столітті. Цей список складений у дусі проблем Гільберта, і, як і складені пізніше Проблеми тисячоліття, включають гіпотезу Рімана, питання про рівність класів P і NP, проблему рішення рівнянь Нав'є-Стокса, а також нині доведену Г. Перельманом гіпотезу Пуанкаре.
Є розробником динамічної системи, що отримала назву Підкова Смейла.

У 2007 році він був удостоєний премії Вольфа з математики. Зараз же є професором Технологічного інституту в Чикаго.

Лекції[ред.ред. код]


Дивіться також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]