Стів Бертеншоу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Стів Бертеншоу
Особові дані
Народження 23 листопада 1935(1935-11-23) (82 роки)
  Портслейд[d], Брайтон і Гоув, Східний Сассекс, Південно-Східна Англія, Англія, Велика Британія
Громадянство Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1952–1966 Англія «Брайтон енд Гоув» 237 (3)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1966–1971 Англія «Брайтон енд Гоув» (помічник)
1971–1973 Англія «Арсенал» (помічник)
1973–1975 Англія «Шеффілд Венсдей»
1975–1977 Англія «Евертон» (помічник)
1977 Англія «Евертон» (в. о.)
1977–1978 Англія «Евертон» (помічник)
1978–1979 Англія КПР
1986 Англія «Арсенал» (в. о.)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Стів Бертеншоу (англ. Steve Burtenshaw, нар. 23 листопада 1935) — англійський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1952 року виступами за команду клубу «Брайтон енд Гоув», кольори якої і захищав протягом усієї своєї кар'єри гравця, що тривала цілих п'ятнадцять років. У Альбіоні він виграв титул переможця Третього дивізіону (Південь) у сезоні 1957/58 , а також переможця Четвертого дивізіону в сезоні 1964/65. Всього у різних дивізіонах Футбольної ліги провів 237 матчів за клуб[1][2][3][4].

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

По завершенні кар'єри гравця залишився у «Брайтон енд Гоув Альбіон», увійшовши до тренерського штабу клубу[5], а з 1971 року працював на цій же посаді у столичному «Арсеналі».

1973 року став головним тренером команди «Шеффілд Венсдей»[6] і тренував команду з Шеффілда два роки, після чого повернувся на посаду асистента, цього разу у «Евертон», де працював до 1978 року, а у січні 1977 року був виконувачем обов'язків головного тренера у трьох матчах після того, як клуб звільнив Біллі Бінгема[7].

Згодом протягом 1978—1979 років очолював тренерський штаб клубу «Квінз Парк Рейнджерс»[8].

Бертеншоу пізніше повернувся в «Арсенал», де працював тренером і скаутом, а також був в.о. головного тренера в період з березня по травень 1986 року, після відставки Дона Гоу. «Арсенал» закінчив сезон сьомим у Першому дивізіоні того сезону, після чого Бертеншоу повернувся до своєї попередньої посади з приходом на тренерський місток Джорджа Грема. Також робота Бертеншоу у складі «канонірів» було затьмарене, коли він визнав шо також брав участь у скандальному підписанні Йона Єнсена за хабар від норвезького агента, що призвів до звільнення Грема з посади менеджера «Арсеналу». За це Бертеншоу отримав штраф у розмірі 7500 фунтів стерлінгів[9][10].

Після того як він покинув «Арсенал» разом з Брюсом Ріохом у 1996 році, Стів_ став головним скаутом в «Квінс Парк Рейнджерс», який очолив інший колишній тренер «Арсеналу» Стюарт Г'юстон[11]. Незважаючи на перенесений інсульт в 2001 році, він пізніше приєднався до штабу Кевіна Кігана на посаду скаута в «Манчестер Сіті», перед тим, як остаточно покинув футбольну діяльність[11][7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Steve Burtenshaw. Football Database.eu. 
  2. Brighton & Hove Albion : 1946/47–2008/09. UK A–Z Transfers. Neil Brown. Процитовано 24 November 2009. 
  3. ALBION LEGENDS TO RETURN FOR WATFORD CLASH. Brighton and Hove Albion.com. 
  4. Roy Jennings: The sole survivor in 1961. The Goldstone Wrap.com. 
  5. Murphy, Patrick (1999). Young Blood: An interview with Howard Wilkinson, The FA's Technical Director of Football, on the Development of Youth Football. У Murphy, Patrick. Singer & Friedlander Football Review 1998–99 Season. London: Singer & Friedlander. ISBN 0-9533427-1-9. Процитовано 28 November 2009. 
  6. The Dark Ages. Sheffield Wednesday F.C. Процитовано 28 November 2009. 
  7. а б Steve Burtenshaw. Everton F.C. Процитовано 28 November 2009. 
  8. A Potted History of QPR (1882–2009). Queens Park Rangers F.C. Архів оригіналу за 24 May 2009. Процитовано 28 November 2009.  Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  9. Culley, Jon (23 January 1998). Forest plan vigorous defence to FA 'bungs' charges. The Independent. Процитовано 28 November 2009. 
  10. Tallentire, Mark (25 September 1998). Burtenshaw fined. The Guardian. Процитовано 28 November 2009. 
  11. а б Culley, Jon (27 January 2001). United nations of Arsenal spy route into Europe. The Independent. Процитовано 28 November 2009. 

Посилання[ред. | ред. код]