Стів Міллер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стів Міллер
англ. Steve Miller
Ім'я при народженніангл. Steven Haworth Miller
Народився5 жовтня 1943(1943-10-05)[1][2] (80 років)
Мілвокі, Вісконсин, США[1]
Країна США
Діяльністьгітарист, співак, автор пісень, автор-виконавець
Alma materУніверситет Вісконсин-Медісон, St. Mark's School of Texasd і Woodrow Wilson High Schoold
Знання мованглійська
ЧленствоSteve Miller Band
Роки активності1962 — тепер. час
Жанррок-музика і блюз
Нагороди
IMDbID 0589369

Стів Міллер (англ. Steve Miller, нар. 5 жовтня 1943; Мілвокі, Вісконсин, США)[3][4] — американський гітарист, який створив у віці 12 років блюз-рок-команду, яка після численних змін складу отримала в 1968 році назву «The Steve Miller Band». Найпопулярнішою піснею Стіва в складі групи є «Abracadabra».

2016 року включений до Зали слави рок-н-ролу[5].

Біографія

[ред. | ред. код]

Кар'єра Стіва почалася в 1955 році, коли під впливом Леса Пола (з яким був знайомий його батько) він створив свою музичну групу. Наприкінці 1960-х Міллер вже був досить шанованим рок-музикантом, який працював з Чаком Беррі, і в записах якого брав участь сам Пол Маккартні. 1972 року він потрапив в аварію, зламав шию і захворів гепатитом. Під час хвороби жартома написав нехитру пісеньку «The Joker», яку вирішив випустити синглом. Ця поп-орієнтована мелодія стала великим хітом, дійшовши до першого рядка в Billboard Hot 100. У Великій Британії вона вийшла через 17 років і, після того, як її використали у рекламному ролику, також очолила національний хіт-парад. В тексті пісні вперше прозвучав безглуздий вираз pompatus of love, який згодом увійшов у молодіжну субкультуру. 1996 року навіть був знятий фільм під назвою «The Pompatus of Love», герої якого обговорюють походження і значення цієї загадкової фрази.

Вражений успіхом «The Joker», Міллер вирішив продовжувати записуватися в аналогічному стилі, розрахованому на найширшу публіку. Його альбоми «Fly Like an Eagle» (1976) і «Book of Dreams» (1977) розійшлися багатомільйонними тиражами, а сингл «Rock'n Me» став черговим суперхітом. Хоча музичні критики зневажали Міллера за зраду психоделічному блюз-року, він продовжував зрідка виступати і з Маккартні, і з The Eagles. Його останнім (і найбільшим) бестселером був виданий в червні 1982 року танцювальний сингл «Abracadabra».

Дискографія

[ред. | ред. код]
  • Children of the Future (1968)
  • Sailor (1968)
  • Brave New World (1969)
  • Your Saving Grace (1969)
  • Number 5 (1970)
  • Rock Love (1971)
  • Antology (1972)
  • Recall the Beginning…A Journey from Eden (1972)
  • Living In The U. S. A (1973)
  • The Best Of… 1968—1973 (1973)
  • The Joker (1973)
  • Fly Like an Eagle (1976)
  • Book of Dreams (1977)
  • Greatest Hits 1974-78 (1978)
  • Circle of Love (1981)
  • Abracadabra (1982)
  • Steve Miller Band Live! (1983)
  • Italian X Rays (1984)
  • Living in the 20th Century (1986)
  • Born 2 B Blue (1988)
  • Very Best Of… (1991)
  • Wide River (1993)
  • Steve Miller Band (3CD) (1994)
  • King Biscuit Flower Hour Presents The Steve Miller Band (2002)
  • Live 73-76 (2CD) (2002)
  • Young Hearts (2003)
  • Bingo! (2010)
  • Let your hair down (2011)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #134463242 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. SNAC — 2010.
  3. Justin Kern. "'Wizard of Waukesha' still casts a spell here: Les Paul has 'changed the world for the better'," Waukesha Freeman (WI), May 9, 2007: "... Paul's godson, Milwaukee-born Steve Miller ... ."
  4. Lynn Van Matre. "Steve Miller gets on with making music," Sun-Sentinel (reprinted from Chicago Tribune), January 2, 1987, p. 36
  5. N.W.A, Deep Purple, Cheap Trick Chosen for Rock and Roll Hall of Fame. Rolling Stone. 17 грудня 2015. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 25 червня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]