Стів Нікол

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Стів Нікол
Особові дані
Повне ім'я Стівен Нікол
Народження 11 грудня 1961(1961-12-11) (57 років)
  Трун, Шотландія Шотландія
Зріст 178 см
Громадянство Flag of Scotland.svg Шотландія
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1979–1981 Шотландія «Ейр Юнайтед» 70 (7)
1981–1994 Англія «Ліверпуль» 343 (37)
1994–1996 Англія «Ноттс Каунті» 32 (2)
1996–1998 Англія «Шеффілд Венсдей» 49 (0)
1998  Англія «Вест-Бромвіч» 9 (0)
1998–1999 Англія «Донкастер Роверз» 26 (7)
1999–2001 США «Бостон Буллдогс» 43 (25)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1984–1992 Шотландія Шотландія 27 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1995 Англія «Ноттс Каунті»
1999 США «Нью-Інгленд Революшн» (в.о.)
2000–2001 США «Бостон Буллдогс»
2002–2011 США «Нью-Інгленд Революшн»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Стів Нікол (англ. Steve Nicol, нар. 11 грудня 1961, Трун) — колишній шотландський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Відомий, зокрема, виступами за «Ліверпуль», а також національну збірну Шотландії.

Біографія[ред. | ред. код]

Ліверпульський період[ред. | ред. код]

Нікол почав свою професійну кар'єру в шотландському «Ейр Юнайтед» і провів в цьому клубі трохи більше двох сезонів, зігравши за цей час в 70 матчах в лізі. 26 жовтня 1981 року він був придбаний легендарним менеджером «Ліверпуля» Бобом Пейслі за £300,000.

Наступні два роки Стів провів, виступаючи за резервні команди «червоних» і набираючись досвіду. Його дебют у першому складі відбувся 31 серпня 1982 року в матчі проти «Бірмінгем Сіті» на стадіоні «Сент-Ендрюс» (0-0), а в 1983-му, вже за нового наставника «Ліверпуля» Джо Фегана, він став постійним гравцем основного складу. Перший гол за команду Нікол забив 22 жовтня 1983 року в матчі проти «Куїнз Парк Рейнджерс» на «Лофтус Роуд» (1-0). За підсумками свого першого повного сезону в першому складі Стів став чемпіоном Англії, хоча і не отримав медаль, так як провів недостатню кількість матчів. Він не потрапив в заявку на перше в історії мерсисайдське дербі у фіналі Кубка Ліги, але був у числі гравців, які обіграли італійську «Рому» на її стадіоні у фіналі Кубка чемпіонів в Римі в сезоні 1983-84.

Починаючи з наступного сезону, Нікол став гравцем основного складу. В 1986-му він зробив «дубль» з «Ліверпулем», яким керував уже Кенні Далгліш. «Червоні» випередили «Евертон» в чемпіонаті на два очки і обіграли його в першому в історії Мерсісайдському фіналі Кубка Англії з рахунком 3-1. До того часу Стів вже регулярно викликався в збірну Шотландії, в якій він дебютував 12 вересня 1984-го в матчі проти Югославії на «Хемпден Парк».

У 1988 році Стів Нікол несподівано виявив таланти бомбардира, як і раніше виступаючи як захисник. Особливо запам'ятався його хет-трик в матчі проти «Ньюкасла», а також м'яч, забитий головою з дальньої відстані у ворота «Арсеналу». Він продовжував успішно виконувати і свої функції в обороні і допоміг «Ліверпулю» виграти черговий чемпіонський титул. Клуб міг оформити ще один «дубль», але у фіналі Кубка Англії «червоні» несподівано поступилися «Вімблдону» з рахунком 0-1.

Наступного року разом зі своїми партнерами по команді Стів взяв участь у численних церемоніях похорону жертв трагедії на стадіоні «Хіллсборо». «Ліверпуль» виграв у переграванні цього матчу, а потім здобув перемогу над «Евертоном» у фіналі турніру, проте упустив на «Енфілді» перемогу в чемпіонаті Англії, завдяки, можливо, останнього удару сезону, яким Майкл Томас приніс чемпіонський титул «Арсеналу». Стів Нікол за підсумками сезону 1988-89 був визнаний найкращим гравцем року за версією футбольних журналістів.

В наступному сезоні «Ліверпуль» здобув найбільшу в своїй історії перемогу в лізі, обігравши « Крістал Пелас» з рахунком 9-0. При цьому Нікол став єдиним гравцем, який того вечора відзначився двічі, забивши перший і останній голи своєї команди (на 7-й і 90-й хвилинах). За підсумками сезону «червоні» знову стали чемпіонами Англії, а два роки потому вже під керівництвом Грема Сунесса виграли Кубок Англії, цього разу перемігши у фінальному матчі «Сандерленд» з рахунком 2-0.

Після Ліверпуля[ред. | ред. код]

Стів залишався в «Ліверпулі» до 20 січня 1995 року, коли він зайняв пост граючого тренера в «Ноттс Каунті», але не зміг врятувати команду від вильоту в Другий дивізіон. У листопаді 1995 року Нікол перейшов в «Шеффілд Венсдей», в якому він дебютував у матчі проти « Евертона» на «Гудісон Парк» (2-2). Але найзнаменнішою подією в кар'єрі Стіва на «Хіллсборо» став матч проти «Ліверпуля» 7 грудня 1996-го, коли він допоміг своєму клубу несподівано перемогти з рахунком 1-0. Після завершення кар'єри в «Уенсдей» Нікол пограв ще за «Вест Бромвіч Альбіон» і «Донкастер Роверс», а потім відправився в США.

Америка. Початок тренерської кар'єри[ред. | ред. код]

В 1999 році Стів зайняв пост граючого тренера в «Бостон Буллдогс» з А-Ліги. У вересні того ж року він тимчасово, на два матчі, зайняв пост граючого тренера «Нью-Інгленд Революшн», який виступав в MLS. Обидві гри його команда виграла, а потім Нікол знову повернувся в «Бостон Буллдогс». В 2002-му він став асистентом головного тренера в «Нью-Інгленд Революшн». Незабаром Нікол став менеджером клубу спершу на тимчасовій, а потім (після 21 матчу за кермом клубу) і на постійній основі. За підсумками сезону його команда виграла кубок MLS, а сам Нікол був визнаний найкращим тренером року в MLS.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Гравець[ред. | ред. код]

Тренер[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]