Стів Сміт (баскетболіст)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Стівен Делано Сміт (англ. Steven Delano Smith, нар. 31 березня 1969, Гайленд-Парк, Мічиган, США) — американський професіональний баскетболіст, що грав на позиції атакувального захисника за низку команд НБА. Гравець національної збірної США. Чемпіон НБА, Олімпійський чемпіон 2000 року. Згодом — баскетбольний коментатор на Turner Sports.

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

На університетському рівні грав за команду Мічиган Стейт (1987–1991). 1990 року допоміг команді дійти до 1/8 фіналу турніру NCAA. Завершив студентську кар'єру на першому місці у списку найрезультативніших гравців університету з 2,263 очками.

1991 року був обраний у першому раунді драфту НБА під загальним 5-м номером командою «Маямі Гіт». Захищав кольори команди з Маямі протягом наступних 3 сезонів. У своєму першому сезоні в Маямі зіграв у 61 матчі, допомігши нещодавно створеній франшизі вийти до плей-оф. Там у першому раунді «Гіт» зустрілись з фаворитами «Чикаго» та вилетіли з турніру.

Сезон 1993-1994 став найкращим для Сміта у майці «Маямі», коли він набирав 17,3 очка та знову допоміг команді дійти до плей-оф, де «Гіт» програли «Атланті».

З 1994 по 1999 рік грав у складі «Атланта Гокс», куди разом з Грантом Лонгом перейшов в обмін на Кевіна Вілліса. У першому сезоні в Атланті набирав 16 очок за матч та разом з командою вийшов до плей-оф, де вилетів в першому раунді від «Індіани». У наступному сезоні набирав рекордні для себе на той час 18,1 очка за гру, утворивши захисний дует з Мукі Блейлоком. Команда на чолі з Ленні Вілкенсом здолала в першому раунді плей-оф «Індіану», але вилетіла в другому від «Орландо Меджик». Наступного сезону набирав рекордні для себе 20,1 очка за гру, будучи першою опцією в атаці та граючи в одній команді з Крістіаном Лейттнером та Дікембе Мутомбо. У першому раунді плей-оф команда пройшла «Детройт», але в наступному вилетіла від «Чикаго» Майкла Джордана.

Наступного року знову набирав 20,1 очка за матч та був названий учасником Матчу всіх зірок НБА, проте знову вилетів в другому раунді плей-оф, цього разу від «Шарлотт Горнетс». У сезоні 1998-1999 вчергове допоміг «Атланті» пробитися до плей-оф, де у першому раунді вона перемогла «Детройт», але вилетіла в другому раунді від «Нью-Йорк Нікс».

1999 року перейшов до «Портленд Трейл-Блейзерс», у складі якої провів наступні 2 сезони своєї кар'єри. У команді з Рашидом Воллесом та Скотті Піппеном у складі від Сміта більше не вимагалось бути першою опцією в атаці. У своєму першому сезоні в Портленді допоміг команді дійти до плей-оф, де «Трейл-Блейзерс» у першому раунді перемогли «Міннесоту», а в другому — «Юту». У фіналі конференції «Портленд» зустрівся з «Лос-Анджелес Лейкерс», які виграли серію у семи матчах, а згодом і фінал НБА.

Наступною командою в кар'єрі гравця була «Сан-Антоніо Сперс», куди був обміняний на Дерека Андерсона та Стіва Керра. Відіграв за команду з Сан-Антоніо 2 сезони. 2003 року став чемпіоном НБА у складі команди, перемігши у фіналі «Нью-Джерсі Нетс».

З 2003 по 2004 рік грав у складі «Нью-Орлінс Горнетс».

2004 року перейшов до «Шарлотт Бобкетс», у складі якої провів наступний сезон своєї кар'єри.

Останньою ж командою в кар'єрі гравця стала «Маямі Гіт», до складу якої він повернувся 2005 року в обмін на Маліка Аллена і за яку відіграв лише частину сезону.

Статистика виступів в НБА[ред. | ред. код]

Скорочення
  GP Ігор провів   GS  Ігор у стартовій п'ятірці  MPG  Хвилин за гру
 FG%  Відсоток влучень з гри  3P%  Відсоток триочкових  FT%  Відсоток штрафних кидків
 RPG  Підбирань за гру  APG  Результативних передач за гру  SPG  Перехоплень за гру
 BPG  Блокшотів за гру  PPG  Очок за гру  Жирний  Особистий рекорд
Позначає сезон, в якому Стів Сміт ставав чемпіоном НБА
* Лідер ліги

Регулярний сезон[ред. | ред. код]

Сезон Команда GP GS MPG FG% 3P% FT% RPG APG SPG BPG PPG
1991–1992 «Маямі Гіт» 61 59 29.6 .454 .320 .748 3.1 4.6 1.0 0.3 12.0
1992–1993 «Маямі Гіт» 48 43 33.5 .451 .402 .787 4.1 5.6 1.0 0.3 16.0
1993–1994 «Маямі Гіт» 78 77 35.6 .456 .347 .835 4.5 5.1 1.1 0.4 17.3
1994–1995 «Маямі Гіт» 2 2 31.0 .379 .167 .773 3.0 3.5 1.0 0.5 20.5
1994–1995 «Атланта Гокс» 78 59 33.4 .427 .334 .845 3.5 3.4 0.8 0.4 16.2
1995–1996 «Атланта Гокс» 80 80 35.7 .432 .331 .826 4.1 2.8 0.8 0.2 18.1
1996–1997 «Атланта Гокс» 72 72 39.1 .429 .335 .847 3.3 4.2 0.9 0.3 20.1
1997–1998 «Атланта Гокс» 73 73 39.1 .444 .351 .855 4.2 4.0 1.0 0.4 20.1
1998–1999 «Атланта Гокс» 36 36 36.5 .402 .338 .849 4.2 3.3 1.0 0.3 18.7
1999–2000 «Портленд Трейл-Блейзерс» 82 81 32.8 .467 .398 .850 3.8 2.5 0.9 0.4 14.9
2000–2001 «Портленд Трейл-Блейзерс» 81 36 31.4 .456 .339 .890 3.4 2.6 0.6 0.3 13.6
2001–2002 «Сан-Антоніо Сперс» 77 76 28.7 .455 *.472 .878 2.5 2.0 0.7 0.2 11.6
2002–2003 «Сан-Антоніо Сперс» 53 18 19.5 .388 .331 .833 1.9 1.3 0.5 0.2 6.8
2003–2004 «Нью-Орлінс Горнетс» 71 4 13.1 .406 .402 .928 1.1 0.8 0.2 0.1 5.0
2004–2005 «Шарлотт Горнетс» 37 1 17.2 .427 .422 .870 1.3 1.5 0.3 0.2 7.9
2004–2005 «Маямі Гіт» 13 0 8.8 .300 .200 .667 1.2 1.1 0.2 0.0 1.8
Усього за кар'єру 942 717 30.6 .440 .358 .845 3.2 3.1 0.8 0.2 14.3
В іграх усіх зірок 1 0 16.0 .500 .400 .000 3.0 0.0 0.0 0.0 14.0

Плей-оф[ред. | ред. код]

Сезон Команда GP GS MPG FG% 3P% FT% RPG APG SPG BPG PPG
1992 «Маямі Гіт» 3 3 33.3 .529 .636 .833 2.0 5.0 1.3 0.3 16.0
1994 «Маямі Гіт» 5 5 38.4 .413 .409 .840 6.0 2.2 0.8 0.4 19.2
1995 «Атланта Гокс» 3 3 36.0 .395 .389 .842 2.7 2.0 2.0 0.3 19.0
1996 «Атланта Гокс» 10 10 42.1 .439 .410 .808 4.1 3.2 1.3 1.3 21.7
1997 «Атланта Гокс» 10 10 42.1 .396 .327 .824 3.9 1.7 0.4 0.1 18.9
1998 «Атланта Гокс» 4 4 40.0 .574 .500 .688 2.8 2.3 0.5 0.8 24.8
1999 «Атланта Гокс» 9 9 39.6 .353 .273 .907 3.4 3.3 1.6 0.2 17.3
2000 «Портленд Трейл-Блейзерс» 16 16 37.8 .486 .547 .885 2.5 2.8 1.2 0.3 17.1
2001 «Портленд Трейл-Блейзерс» 3 3 40.7 .471 .364 .938 4.3 2.3 0.7 0.3 17.0
2002 «Сан-Антоніо Сперс» 10 10 29.8 .368 .263 .967 3.4 1.7 0.8 0.1 10.3
2002–2003 «Сан-Антоніо Сперс» 9 0 7.3 .208 .167 1.000 0.8 0.7 0.1 0.0 1.8
2004 «Нью-Орлінс Горнетс» 5 0 9.2 .462 .545 .667 1.6 0.2 0.0 0.0 6.4
2005 «Маямі Гіт» 3 0 2.7 .000 .000 .000 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0
Усього за кар'єру 90 73 32.2 .426 .394 .858 3.0 2.2 0.9 0.3 14.9

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

1994 року став чемпіоном світу у складі збірної США, а 2000 року став оліймпійським чемпіоном Сіднея.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Одружений, виховує двох синів. Є двоюрідним братом баскетболіста Кея Фелдера.

Відомий своєю благодійною діяльністю. 1997 року пожертвував 2,5 млн. доларів своїй альма-матер Університету штату Мічиган. Це стало найбільшим внеском, зробленим спортсменом для закладу, де він навчався, в історії США.

Певний час працював коментатором матчів NCAA на Big Ten Network, а 2008 року — матчів НБА на NBA TV.

Посилання[ред. | ред. код]