Стільсько (городище)

49°32′ пн. ш. 24°04′ сх. д. / 49.533° пн. ш. 24.067° сх. д. / 49.533; 24.067

Сті́льське городи́ще — середньовічне городище на території Галичини. Розташоване вздовж східних околиць сіл Стільсько, Дуброва та Ілів Миколаївського району Львівської області.

Засноване у VII столітті. Орієнтовний час розквіту — IX–X століття. В цей час місто населяло близько 45 тисяч мешканців.^{[джерело?]} Відповідно до припущень дослідника Ореста Корчинського, до 993 року поселення могло бути столицею Білої Хорватії, пізніше — входило до Руської держави.^[1]^[2]^[3]^[4] Остаточно занепало внаслідок воєнних дій до XIV століття.

Історія

У записнику митрополита Київського Феогноста (1328—1353), що зберігається у Ватиканському архіві є така згадка:

… от Галича 10 гривенъ… Владичко взял от мѣстечка Стольска 30 гривенъ

У Галицький митрополії (1302—1401) іншого поселення з такою назвою не зафіксовано. Зазначена сума у 30 гривень, утричі більша за платіж із Галича, свідчить про вагоме значення Стільська.^[5]

Про масштабність міста говорять і місцеві топоніми та назви урочищ, балок, скель та лісів, якими здавна користувалися місцеві жителі. Наприклад, Золоті Ворота, Залізна Брама, Княжа Криниця, Коморище, Гребля, Вежа, Підкоморище.^[6]

Дослідження

З початку 1980-х років XX століття Верхньодністрянською археологічною експедицією Національної академії наук України під керівництвом Ореста Корчинського були започатковані дослідження пам'яток північних хорватів у Верхньому Подністров'ї. В числі виявлених — історико-культурний комплекс з центром-городищем IX–XI ст. у селі Стільському. Він охоплює велику площу Бібрсько-Стільської височини (частина Опілля).

У результаті археологічних досліджень було встановлено, що на плато над сучасним селом у IX — на початку XI ст. існувало велике місто, площа якого сягала 250 га, а довжина оборонних стін — близько 10 км. На це вказують потужні земляні вали, оточені ровами та штучно споруджені тераси, що кількома рядами йшли навколо давнього ґраду. Висота укріплень, побудованих за зразком Змієвих Валів, становила від 7 до 10 метрів.

В одному із проїздів до міста було розкопано кам'яний брук, який за давнім переказом називали «Білою дорогою». За переказами, під городищем глибоко під землею розташовувалось підземне місто. Згаданий дослідник стверджує наявність тут підземних лабіринтів, можливо, рукотворного походження. Навколо дитинця було укріплене передмістя, де розкопано кілька десятків житлово-господарських та ремісничих об'єктів, садиби окремих заможних містян. На долівках зруйнованих вогнем жител були виявлені рештки печей-кам'янок, зібрані численні зразки кружального і ліпного посуду, предмети повсякденного вжитку, зброя. У найближчих околицях міста археологи дослідили густу мережу поселень, культових місць та некрополів. Давнє місто було з'єднане з Дністром водним шляхом завдовжки 11 км, спорудженим ще у IX ст. на річці Колодниці.^{[уточнити]}

Осередки язичницького культу були виявлені і досліджені археологами на околицях Стільська і в сусідніх селах: Дуброва, Ілів, Велика Воля та поблизу міста Миколаєва. На окремих із них досліджувалися капища і жертовні ями, в яких були виявлені рештки жертвопринесень.

Сучасність

У 2001 році Стільське городище внесли до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, 2003-го Верховна Рада постановила вивчити питання «щодо створення на території городища державного історико-культурного заповідника», й тоді ж уряд зобов'язав Львівську облдержадміністрацію підготувати та подати до Кабміну на затвердження необхідну документацію. Усупереч міжнародному визнанню унікальної пам'ятки давньоруської історії та культури вимоги і постанови не було виконано, наукові дослідження припинено, як наслідок історичне середовище Стільського городища руйнується. 15 вересня 2015 року Львівська обласна рада проголосувала за створення історико-культурного заповідника «Стільське городище».^[1] Поточно включене до пам'ятки археології національного значення «Городище» згідно з реєстровим № 130019-Н^[7].

У 2015 році відбувались спроби будівництва озера.^[1] У квітні-травні 2020 року проводились незаконні будівельні роботи з метою встановлення гіпсової фігури «Матінки Божої». Роботи проводились без жодних дозвільних документів. Місцева ОТГ та органи, які відповідальні за збереження історичної спадщини не реагують на руйнування Стільського Городища. Такі роботи спотворили унікальний вигляд середньовічного городища VIII–X століття^[8].

Див. також

Джерела

Орест Корчинський. Ранньосередньовічне місто на Верхньому Дністрі. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Вип.12.2008. С.267—282.
Городище в селі Стільське на Львівщині (Короткий підсумок досліджень) // Записки НТШ.- 2007. — Т. CCLIII. — С.490-510.
Grodzisko stilskie // Rocznik Przemyski. Archeologia. — 2002.- Т. XXXVIII. — Z. 2.- S.69-89.
М. Й. Рутинський. Замковий туризм в Україні. С.23-26.
Леонтій Войтович. Давнє Стільсько: помилка археологів чи нова загадка? Пліснеські старожитності. Випуск 2. — Львів: Растр-7, 2017. — 304 с.

Примітки

↑ ^а ^б ^в Білих хорватів топлять у ставку | Збруч. zbruc.eu (укр.). Процитовано 22 серпня 2018.
↑ Столиця Білої Хорватії на території України руйнує російський міф про відсталу «окраїну» — археолог
↑ Стільське городище — столиця великокнязівської влади Великої або Білої Хорватії
↑ Штрихи до маловідомої історії Галичини VIII—X століть
↑ Леонтій Войтович. «Давнє Стільсько: помилка археологів чи нова загадка?» (2017). Львівський національний університет pdf
↑ Біла (Велика) Хорватія — праукраїнське державне утворення.
↑ zakon.rada.gov.ua http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/928-2009-п. Процитовано 2018-12-05T08:30:29Z. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
↑ Пам’ятку архітектури VIII – X століття руйнують заради встановлення "Матінки Божої". 24 Канал (укр.). Процитовано 5 травня 2020.

Посилання

[:0-1] а ^б ^в Білих хорватів топлять у ставку | Збруч. zbruc.eu (укр.). Процитовано 22 серпня 2018.

[2] Столиця Білої Хорватії на території України руйнує російський міф про відсталу «окраїну» — археолог

[3] Стільське городище — столиця великокнязівської влади Великої або Білої Хорватії

[4] Штрихи до маловідомої історії Галичини VIII—X століть

[VoitovychStilsko2017-5] Леонтій Войтович. «Давнє Стільсько: помилка археологів чи нова загадка?» (2017). Львівський національний університет pdf

[6] Біла (Велика) Хорватія — праукраїнське державне утворення.

[7] zakon.rada.gov.ua http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/928-2009-п. Процитовано 2018-12-05T08:30:29Z. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)

[8] Пам’ятку архітектури VIII – X століття руйнують заради встановлення "Матінки Божої". 24 Канал (укр.). Процитовано 5 травня 2020.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]