Стіни Константинополя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стіни Константинополя

Theodosianische Landmauer in Istanbul.jpg

41°01′05″ пн. ш. 28°55′23″ сх. д. / 41.018055560027775641° пн. ш. 28.92333333002777707° сх. д. / 41.018055560027775641; 28.92333333002777707Координати: 41°01′05″ пн. ш. 28°55′23″ сх. д. / 41.018055560027775641° пн. ш. 28.92333333002777707° сх. д. / 41.018055560027775641; 28.92333333002777707
Країна Flag of Turkey.svg Туреччина[1]
Розташування Фатіх[1]
Стиль Архітектура Візантійської імперії
Сайт сторінка

Стіни Константинополя. Карта розташування: Туреччина
Стіни Константинополя
Стіни Константинополя
Стіни Константинополя (Туреччина)
CMNS: Walls of Constantinople на Вікісховищі
Відреставрована ділянка стін
Сучасний стан

Феодосієві стіни завдовжки 5 630 метрів були споруджені для захисту Константинополя від варварів при імператорі Феодосії II, коли місто виросло за межі тих стін, які були передбачені його засновником Костянтином Великим. Будівництво тривало під керівництвом префекта Анфімія в 408-413. Ірландський історик-візантиніст Джон Баґнелл Б'юрі (англ. John Bagnell Bury) назвав Анфімія за цю працю «другим засновником Константинополя».

Історія[ред. | ред. код]

Феодосієві стіни були укріплені після того, як їхня частина зруйнувалася при землетрусі в 447. Тоді ж перед стіною був виритий широкий рів. Внутрішня стіна висотою 12 метрів та шириною 5 метрів через кожні 55 метрів була укріплена шестикутною або восьмикутною вежею заввишки 20 метрів, загальна кількість яких доходила до ста. Нижній ярус веж був пристосований під склад продовольства.

Зовнішня міська стіна була менша внутрішньої і за висотою, і за шириною. Із 96 веж зовнішньої стіни десять були проїзними; з них парадними вважалися Золоті ворота — прообраз однойменної будівлі у Києві. Ці ворота складалися з трьох мармурових тріумфальних арок, споруджених ще за Феодосія I, і увінчаних крилатою алегорією Перемоги.

Найслабшим відрізком мурів були Середні стіни у річковій долині довжиною 1250 метрів. Саме цю ділянку штурмував Мехмед II під час облоги Константинополя в 1453. Значна їх частина опинилася в руїнах, але була оперативно відбудована як турецька в'язниця Єдікуле (Семивежний замок). Вона підтримувалася у надійному стані до XIX століття. Те місце, де яничари проникли у місто відзначене пам'ятним знаком.

У міру росту Стамбула Стіни Феодосія почали зносити, в основному наприкінці XIX — на початку XX століть. У 1980-х роках ЮНЕСКО виділила кошти на відтворення різноманітних відрізків стіни у початковому вигляді, проте відновлення було доволі поверховим, тому відбудовані ділянки стіни більше за інших постраждали під час нещодавніх землетрусів.

Галерея[ред. | ред. код]

Car bed luk3.jpg Castle of Seven Towers Istanbul.png Theodosian Golden Gate.jpg MichaelVIIIPaleologusVirginMaryOverWallOfConstantinople.jpg
Простір між внутрішньою
та зовнішньою стінками
Семивежний замок (1827)
Сучасна фотографія
Золотих воріт
Богородиця оберігає
стіни Контантинополя.
Монета Михайла VIII Палеолога

Див. також[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Alexander van Millingen (1899). Byzantine Constantinople: The Walls of the City and Adjoining Historical Sites. London: John Murray Ed.  (англ.)
  • John F. Haldon (1995). Strategies of Defence, Problems of Security: the Garrisons of Constantinople in the Middle Byzantine Period. У Mango, Cyril; Dagron, Gilbert. Constantinople and its Hinterland: Papers from the Twenty-Seventh Spring Symposium of Byzantine Studies, Oxford, April 1993. Variorum. с. 143–155.  (англ.)
  • Stephen Turnbull (2004). The Walls of Constantinople AD 324–1453 (Fortress Series 25). Osprey Publishing. ISBN 1-84176-759-X.  (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]


  1. а б ArchINFORM