Субальпійські луки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Субальпійські луки — гірські екосистеми з переважно трав'янистою рослинністю, що розкинулись у горах вище межі лісу (звичайно окремими ділянками примикають знизу до альпійських луків).

Субальпійські луки можуть бути постійними, якщо в даному місці ліс не може вирости через занадто тонкий ґрунтовий шар, або з інших причин — або тимчасовими. В останньому випадку субальпійська лука являє собою проміжну стадію в сукцесійному ряді, де клімактеричним рослинним угрупованням є гірський ліс.

В Українських Карпатах субальпійські луки розташовані в межах 1300–1680 до 1800 м н.р.м. і вирізняється корінною і похідною чагарниковою рослинністю, що сформована гірською сосною, ялівцем сибірським, вільхою зеленою, рододендроном східнокарпатським і високотрав'ям (де переважають вторинні злакові формації).[1]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Байцар А.Л. Полонини Українських Карпат: генезис, поширення та морфологія / А.Байцар // Вісник Львів. ун-ту. Серія географ. Вип. 29. — Львів, 2003. — С. 3-6.

Джерела[ред.ред. код]

  • Байцар А.Л. Полонини Українських Карпат / А.Байцар // Генеза, географія та екологія ґрунтів. Збірник наукових праць Міжнародної конференції (Львів, 16-18 вересня 1999 р.). Львів, 1999. — С. 107–109.
  • Байцар А.Л. Полонини Українських Карпат: генезис, поширення та морфологія / А.Байцар // Вісник Львів. ун-ту. Серія географ. Вип. 29. — Львів, 2003. — С. 3-6.
  • Геренчук К. І. Природа Івано-Франківської області. Видавництво «Вища школа» Львів, 1973.
  • Голубець М. А. Українські Карпати. Природа. Видавництво «Наукова думка». Київ, 1988.
  • Малиновський К. А. Рослинність високогір'я Українських Карпат. К.: Наук. думка, 1980. — 280 с.